ДНІПРО, Україна – «Мені було 62 роки, коли довелося залишити все і переїхати, – сказала Ірина Гаріфуліна, клієнтка «ВОНА хаб» у Дніпрі. – У цьому віці нелегко починати спочатку».

Пані Ірина є однією з 5 мільйонів українців/-ок, які стали внутрішньо переміщеними особами через війну. Раніше вона жила в Краматорську, на сході Донецької області, поблизу лінії фронту. Місто неодноразово зазнавало авіаударів. Бойові дії змусили її переїхати за сотні кілометрів у Дніпро, де вона хоч і знайшла безпеку, все одно почувалася чужинкою.

«Я приїхала лише з двома сумками, залишивши всіх своїх друзів і життя, яке я мала, — сказала вона. — Мені було неймовірно важко залишати своє місто в такому віці, це було жахливе відчуття».

Жінки складають 58% внутрішньо переміщеного населення України. І, як і пані Гаріфуліна, багатьом важко прижитися в новому середовищі, де вони повинні взяти на себе нову роль та обов’язки. UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні, створив проєкт «ВОНА хаб», щоб допомогти жінкам розвивати професійні навички та фінансову грамотність, будувати карʼєру або власний бізнес. Проєкт почав працювати з 2020 року, та спочатку був зосереджений на постраждалих від домашнього та гендерно зумовленого насильства. Але з початком війни його розширили, щоб охопити жінок, які є переселенками, а також жінок, що знаходяться у складних життєвих обставинах, з вразливих верств населення чи старших вікових груп.

Спеціалістки кар’єрного та бізнес-хабу «ВОНА» адаптують свій підхід до унікальних потреб і можливостей кожної жінки. Завдяки індивідуальній підтримці вони дають цим жінкам можливість відновити контроль над своїм життям і кар’єрою або започаткувати власний бізнес. Середовище хабу сприяє розвитку навичок, відновленню впевненості та незалежності жінок.

Саме завдяки цьому проєкту пані Ірина розпочала власний бізнес із виготовлення намиста.

«Це дизайни українських маків. Усі вони створені за українськими мотивами», — сказала вона, показуючи зображення своїх прикрас на телефоні. Окрім навчання новому та отримання доходу, бізнес приніс їй ще одну перевагу — він повʼязав її з іншими жінками: «Я прийшла сюди, щоб дізнатися про співпрацю та поділитися своїми навичками. Це – спільнота».

Найбільше від війни в Україні  постраждало населення старшого віку

Досвід пані Ірини схожий на досвід багатьох людей по всій країні. Україна має найбільшу частку літніх людей, які постраждали від війни Російської Федерації проти України в усьому світі. Чверть її населення старше 60 років, а понад 1,7 мільйона – старше 80 років.

Масовий виїзд  людей з окупованих територій і з населених пунктів поблизу лінії фронту більш притаманний молодшим людям. Людям старшого віку – переїзд є фізично важким, а ще часто вони не знають, де можуть отримати підтримку, окрім як вдома. 

За даними ООН в Україні, 34% людей старшого віку, які потребують підтримки, сказали, що вони не отримували гуманітарної допомоги під час війни. Серед тих, хто отримував, 58% сказали, що вважають процес отримання допомоги важким, тоді як лише 20% сказали, що це було легко отримати. І оскільки соціально-економічні умови в Україні продовжують погіршуватися, приблизно 80% одиноких пенсіонерів, серед яких переважно жінки, живуть за межею бідності.

«ВОНА хаб» та інші проєкти UNFPA мають на меті реагувати на демографічні зміни, спричинені війною, і сприяти самореалізації людей старшого  віку в Україні.

Мережа підтримки для жінок

Ще одна клієнтка «ВОНА хаб» – 29-річна Олена Грабовенко. Вона спрямовує свою творчість на моделювання та виробництво одягу для дітей і дорослих, який є практичним і невибагливим у догляді.

«Кожна деталь створена з урахуванням комфорту дитини та зручності для батьків. Це гарантує, що одяг підходить для того, щоб носити його цілий день та він простий у догляді», — сказала вона.

В момент розмови з пані Оленою поруч пролунав вибух. Це ще раз підкреслює постійну загрозу, з якою продовжують жити українки та українці

Війна суттєво навантажила систему соціального забезпечення в Україні, збільшивши кількість внутрішньо переміщених осіб. Це призвело до прогалин у наданні соціальних послугах, особливо для жінок і вразливих груп, таких як: люди старшого віку, гендерні та етнічні меншини, а також люди з інвалідністю.

UNFPA та «ВОНА хаб» допомагають Україні заповнити ці прогалини. Пані Олена прийшла до хабу після направлення з іншої програми, яку підтримує UNFPA. Усі такі програми  є частиною більшої мережі, яка допомагає переселенцям/-кам,що постраждали від гендерно зумовленого насильства та сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ця мережа включає дружній до жінок та дівчат простір «Вільна», Центри допомоги врятованим і мобільні бригади соціально-психологічної допомоги. Такі послуги взаємопов’язані, що забезпечує ефективне перенаправлення по всій мережі та гарантує, що кожна особа отримує необхідну підтримку відповідно до її потреб.

Хоча ці потреби існували завжди, вони суттєво посилилися через війну в Україні. Зараз в багатьох сім’ях  жінки лишились самі через мобілізацію чоловіків віком від 25 до 60 років. Тому ініціативи, які пропонують професійне навчання, фінансову грамотність, підтримку по догляду за дітьми та психологічне консультування, стають ще важливішими, щоб допомогти жінкам адаптуватися до нових реалій.

«ВОНА хаб» у співпраці з місцевою владою та UNFPA, а також за фінансової підтримки уряду Великої Британії та Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA) допомагає жінкам, що постраждали від домашнього / гендерно зумовленого насильства або знаходяться в зоні ризику, ставати економічно незалежними. 

Пані Ірина та Олена досі мріють про мир і повернення до попереднього життя. Але наразі вони мають практичні інструменти та спільноту, що підтримує їх і дає надію на майбутнє.

Автор: Айзек Гурскін