Коли Олександра* вперше звернулася по допомогу до мобільної бригади в місті Вишневому Київської області, її емоційний стан викликав серйозне занепокоєння психологів. Вона мала ознаки депресії, не знала, що робити та як жити далі, але усвідомлювала потребу в допомозі, адже її настрій впливав на дітей. Жінка разом з 12-річним Вадимом* і 8-річною Катею* проживає в одній квартирі зі своїм колишнім чоловіком Максимом* та потерпає від постійних утисків, приниженнь та побиттів з його боку. Між колишнім подружжям триває «тиха» війна: Максим час від часу пакостить колишній дружині нишком від дітей. Наприклад, він може зачинити її в кімнаті й забрати ключі. Якщо раніше її рятувало спілкування з друзями та відвідування батьків, то нині, в умовах карантинних обмежень, постійне перебування на одній території з чоловіком призвело до серйозного загострення проблеми. Працівники мобільної бригади консультують жінку в листуванні у Viber з міркувань безпеки, оскільки Максим підслуховує та намагається контролювати колишню дружину.

«Ми йдемо за клієнткою. Якщо клієнці зручно та безпечно спілкуватися онлайн, отже, ми будемо спілкуватися онлайн», — розповідає Тетяна Франчук, психологиня та координаторка мобільної бригади соціально-психологічної допомоги у Вишневому

Мобільна бригада у Вишневому обслуговує два міста — Вишневе та Боярку, а також приблизно 30 сіл навколо. Із впровадженням карантину працівники мобільних бригад продовжують надавати соціально-психологічну допомогу через Skype, Viber, Zoom та телефонний зв’язок. Тетяна Франчук каже, що в нових умовах довелося призвичаїтися до роботи на нових платформах та адаптувати техніки консультування до онлайн-формату.

«У перший тиждень карантину було враження, що клієнти взяли паузу, хоча ми інформували їх про те, що є віддалена можливість роботи. Потім, коли стало зрозуміло, що ситуація затягується, а потреба в допомозі зростає, вони почали ініціювати онлайн-консультації. Тепер деякі клієнти навіть кажуть про те, що такий формат їм більше підходить, аніж відвідування, і хочуть продовжувати працювати у такий спосіб навіть після карантину» — каже Франчук

Нагадаємо, шість мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, створені за підтримки UNFPA Україна, продовжують надавати допомогу та підтримку учасникам бойових дій в АТО/ООС та членам їх родин у Київській та Миколаївській області. Контакти тут.

Допомога для всіх

Хоча у 2019 році мобільну бригаду у Вишневому перепрофілювали на роботу з ветеранами війни на Донбасі та їх родинами, під час карантину в допомозі не відмовляють нікому. Кількість звернень від нових клієнтів/-ок під час карантину, за даними UNFPA, збільшилася майже вдвічі.

«Ми змогли відслідкувати, що частина людей, яким ми допомогли в 2017–2018 роках, телефонують до нас знову. Багато питань стосуються втрати роботи, є запити на отримання одноразової матеріальної допомоги. Ми співпрацюємо з волонтерами і волонтерками, які займаються гуманітарною допомогою, та зорієнтовуємо клієнтів/-ок, що потребують, звернутися до них за продуктовими наборами. Але першочергова проблема — це психологічне насильство в родинах. Окрім цього, кількість звернень стосовно фізичного насильства стрімко зростає», — говорить Тетяна.

Франчук зазначає, що випадки домашнього насильства трапляються в родинах, з якими вже велась консультативна робота й вони були навчені, як себе поводити в критичний момент, і також у тих родинах, що звертаються по допомогу бригади вперше.

За її словами, техніки та coping-стратегії, які клієнт(к)и опанували до карантину, в період карантину виявилися неактуальними.

«З клієнтами, які вчиняли домашнє насильство, ми розробляли індивідуальні стратегії, план безпеки, вони розуміли, як дати собі раду. Але коли змінюється уклад життя, тому ці стратегії, навички, техніки також потребують змін. Ми фіксуємо хвилю повторних звернень», — повідомляє психологиня

Натомість Тетяна зазначає, що кількість випадків домашнього насильства в родинах ветеранів під час режиму самоізоляції не збільшилась.

Непланові, первинні консультації мобільна бригада проводить телефоном, а всі планові нині переведені в Zoom та Skype. Однак в екстрених випадках мобільні бригади, попри карантин, здійснюють виїзди за адресою.

«У нас нещодавно був критичний випадок, коли ми змушені були фізично втрутитися в ситуацію — розповідає психологиня Франчук. — Ще до карантину до нас звернулася донька ветерана війни на Донбасі, який був важко поранений та демобілізувався ще у 2016 році. Він зловживав алкоголем і під його впливом поводив себе неадекватно: влаштовував дома сварки, підпалював штори, виганяв близьких та піднімав руку на стареньку матір. Довгий час він відмовлявся від допомоги та реабілітації. Декілька разів вчиняв спроби самогубства. В умовах карантину ситуація погіршилась. Але зрештою після вмовлянь доньки та консультацій із психологом він, нарешті, усвідомив свою потребу в допомозі та погодився на реабілітацію, яку зараз проходить. У нашій команді є спеціаліст-«побратим», який підтримує з ним зв’язок та разом із центром зайнятості підшуковує йому роботу, аби після повернення він не мав забагато простору для спілкування з людьми з ризикованою поведінкою та пияцтва».

Власне саме після включення до складу команди бригади спеціаліста із досвідом участі в бойових діях, кількість звернень від чоловіків почала зростати й кожного місяця фіксується їхній приріст.

Звернення від кривдників

На Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, за словами директорки департаменту гарячих ліній ГО «Ла Страда Україна» Альони Кривуляк, за півтора місяці карантину надійшло 3671 звернень. Із них 4 % звернень — від кривдників.

«Звісно, це невеличка цифра, але ми нею дуже пишаємось. Бо в докарантинний період їх було ще менше, до 2 % від загальної кількості дзвінків. Переважно телефонують чоловіки, які готові до спілкування з психологом. Ми одразу оцінюємо оточення й по телефону навчаємо кривдників, як виплескувати надмірні емоції, щоб не зашкодити близьким і самому собі. Ми радимо звертатися до спорту, вигадуємо різні можливі активності в умовах карантину. Але насамперед ми обов’язково розповідаємо про відповідальність, передбачену законодавством України, у разі вчинення домашнього насильства. Дехто вважає, що ми таким чином залякуємо, але це не процес залякування, це про усвідомлення кривдником механізмів боротьби з домашнім насильством та наслідків у разі його вчинення», — розповідає Альона Кривуляк

Якщо говорити про звернення постраждалих чоловіків, то істотних змін у статистиці гарячої лінії під час карантину не зафіксовано. Такі випадки становлять до 15 % від загальної кількості звернень. За словами Альони Кривуляк, переважно телефонують старші чоловіки віком 60+, які страждають від насильства з боку своїх дорослих дітей та онуків.

«На превеликий жаль, ми можемо констатувати, що це величезна проблема. Діти й онуки, які або не працюють, або у зв’язку з карантином втратили роботу, або пішли у відпустку за власним бажанням на вимогу керівника, продовжують потребувати коштів. Вони не знаходять нічого кращого, ніж тероризувати свого дідуся чи батька, щоб їм віддавали пенсію чи виплати, нараховані державою в період карантину. Переважно йдеться  про фізичне, психологічне, економічне насильство »,- каже директорка департаменту гарячих ліній ГО «Ла Страда Україна»

Через те, що в умовах карантину стає важче звернутися телефоном, «Ла-Страда» активно розвиває напрям онлайн-консультування, надаючи поради через Skype, електронну пошту, Messenger та сервіс онлайн-звернень на сайті організації. Найближчим часом, за інформацією Кривуляк, запустять Telegram-канал. Протягом квітня, 16 % звернень про допомогу надійшли саме через онлайн-платформи. Найчастіше контактують через Messenger Facebook. Більшість звернень стосуються комплексного насильства.

#ДійПротиНасильства

Для полегшення звернення по допомогу, МВС та Нацполіція розробили чат-бот «Дій проти насильства» на базі платформи Telegram.

Основна його мета — інформування населення про те, що є насильством, основні його види, крім цього він містить відповіді на найбільш розповсюджені питання. Чат-бот надає можливість спілкуватися з працівниками державної безоплатної правової допомоги в онлайн-режимі. У разі необхідності, консультант(к)и передають інформацію правоохоронним органам про потребу виклику поліції за конкретною адресою. Також, за словами Катерини Павліченко, заступниці міністра внутрішніх справ, чат-бот дозволяє акумулювати всі контакти, які можуть бути корисними у випадку домашнього насильства, в одному місці.

Інклюзивна допомога

Директорка департаменту гарячих ліній Альона Кривуляк пригадує випадок, коли на Національну дитячу гарячу лінію надійшло звернення від слабочуючого хлопчика із вадами мовлення.

«Ми консультували його через Instagram, бо він потерпав від насильства з боку батьків. Попри те, що ми спілкувались у переписці, нам вдалось отримати всю необхідну інформацію для звернення в службу в справах дітей. Але загалом звернення від людей з інвалідністю поодинокі», — зазначає Кривуляк.

Комунікація через близьких

Часто по допомогу на гарячу лінію звертаються не постраждалі особи, а їхні близькі, друзі, сусіди. У таких випадках, за словами Альони Кривуляк, вони закликають реагувати.

«Дуже важливо не мовчати, треба телефонувати до 102  У разі, якщо постраждала особа пішла від кривдника і звертається до Вас по допомогу, на певний час варто дати їй прихисток, підтримати, аби вона розуміла, що не залишена сам на сам зі своєю проблемою. У такій ситуації конче потрібно, щоб поруч була емоційно стабільна особа, яка візьме все під контроль. Якщо нема змоги прихистити, можна допомогти контактами різних служб, денних центрів та гарячих ліній», - вважає Кривуляк

Варто зазначити, що під час карантину 8 з 9 притулків UNFPA продовжують свою роботу. Притулок у Маріуполі за рішенням місцевої влади тимчасово припинив обслуговувати нових клієнтів. Тепер, перш ніж розмістити постраждалу особу в шелтері, її везуть на огляд до лікаря, задля висновку про відсутність симптомів ГРВІ. Усі 5 денних центрів почали надавати допомогу онлайн.

Система безоплатної правової допомоги також запустила Telegram-чат «Правова допомога протидії насильству», де потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав.

Важливо закликати людей звертати увагу на зміни в поведінці близьких людей та цікавитись атмосферою вдома.

«Якщо підозрюєте факт вчинення домашнього насильства в родині знайомих, друзів чи близьких, не ігноруйте це. Оцінюйте ситуацію навколо постраждалої особи під час телефонної розмови, прислуховуйтесь до звуків навколо. Більше часу спілкуйтесь телефоном, чи хоча б у переписці онлайн, просто запитуйте, як справи, як минув день, що нового. Ставте такі питання, щоб особа могла зрозуміти, що може на Вас розраховувати в критичній ситуації», — радить Кривуляк.

Вона додає, що якщо помічаєте, що Ваш співрозмовник поводить себе нетипово, боїться говорити про те, що відбувається в родині, не розказує про себе, це ознаки того, що людина «потребує допомоги та ситуація не є доброю».

«Якщо ідентифікуєте якісь дзвіночки, реагуйте! Постраждала особа може просто боятися попросити про допомогу через побоювання бути відторгнутою. Тому головне в таких ситуаціях залишатися людиною — не відвертатися, не звинувачувати й бути поруч», — підкреслює фахівчиня.