На Закарпатті відбулася програма цілісного відновлення та реабілітації жінок та дівчат, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, зокрема, і сексуального насильства, зумовленого війною. Програма залучила 13 жінок, які перебували в полоні, чи мешкають в регіонах України, які раніше були окуповані. Протягом двох тижнів фахові спеціалісти та спеціалістки допомагали постраждалим стабілізувати їхній стан, подолати або зменшити посттравматичну симптоматику, повернути відчуття контролю за власним життям, навчитися виявляти та нейтралізувати дію тригерів, опанувати техніки самодопомоги, ефективної турботи про себе, взаємодії з людьми довкола та багато іншого.
“Я дуже рада, що потрапила сюди. Завдяки всій команді та дівчатам, з якими ми тут були, нам вдалося розкритися і навчитися з цим жити так, щоб не було дуже боляче. Нас навчили, як впоратися з нашими страхами та спогадами. Нам захотілося жити, жити так, щоб отримувати від життя радість”, розповідає Лариса, учасниця реабілітаційної програми.
Лариса родом з Херсону. Коли почалось повномасштабне вторгнення Росії, жінка перебувала у місті, а згодом потрапила у полон російських військових. “Залишилося багато жахливих спогадів, які я намагалася забути і сховати дуже далеко. Але від цього стало лише гірше. Коли мене запросили на цю програму реабілітації, я дуже сумнівалася, але приїхала”, – розповідає жінка та радіє, що врешті наважилася взяти участь. “Кожен крок нашої реабілітації доповнював інший, з маленьких частинок нас “складали” заново”.
Реабілітаційна програма – комплексна та спрямована на відновлення психічного, фізичного та соціального здоров’я, а також сприяння розвитку можливостей у сферах працевлаштування, освіти, житла, фінансової захищеності. У безпечному просторі учасниці мали можливість ділитися почуттями та переживаннями. Кожну учасницю супроводжувала кейс-менеджерка, яка зважала на особисті потреби, індивідуальний стан та запити жінок із розробкою плану для їхнього розв’язання (як в межах цієї програми, так й за місцем проживання учасниць).
“Після реабілітації відчуваю позитивні зміни, в мене зʼявилося бажання жити. Дуже чудове місці, де проходила реабілітація, чудова фахова команда проводила з нами заняття. Мене оточували чуйні люди. Неможливо виділити окремо, що найбільше припало до душі, кожен день був окремо чудовий, кожен новий крок приносив нові позитивні емоції”, – ділиться враженнями Ольга, яка пережила насильство та катування під час окупації її рідного міста.
Під час програми велике значення мали навички комунікації, спілкування і взаємодія з іншими, створення спільноти і груп підтримки “рівний-рівному”, зазначає психотерапевтка, супервізорка платформи “Аврора” та тренерка програми Тетяна Тимошенко: “Ці аспекти були включені і опрацьовані в межах реабілітації. Як результат постраждалі відчувають зменшення рівня тривоги, депресії і посттравматичних симптомів”.
За її словами, під час реабілітації жінки разом з кваліфікованими спеціалістами та спеціалістками досліджували тригери, вивчали стабілізаційні техніки, працювали над відновленням втраченої самооцінки, впевненості, розбудовою ресурсу, вчилися дбати і турбуватися про себе.
“Після реабілітації спостерігається покращення фізичного стану, налагодження сну, зменшення проявів хронічних симптомів. Крім цього, в учасниць покращилися комунікаційні навички та зʼявилася спільнота, де є взаєморозуміння, емоційна підтримка, обізнаність щодо здорового способу життя. Усе це сприяє благополуччю”, ділиться психотерапевтка Тетяна Тимошенко.
У перші місяці повномасштабного вторгнення Дар’я з Київщини разом з сім’єю пережила окупацію, допити та імітацію розстрілів з боку російських військових. Після цього її переслідували панічні атаки та низка інших психологічних проблем. За допомогою реабілітації, жінка навчилася справлятися зі страхами. “Мій стан якісно змінився. Я пропрацювала ті травми та тригери, які я отримала під час окупації. Розумію як справлятись з панічними атаками та заспокоїти себе в стресові моменти. Я позбулась почуття провини та синдрому того, хто вижив”, – зазначає Дар’я після проходження реабілітації.
Програма реабілітації на Закарпатті складалася з трьох частин та включала теоретичні та практичні заходи з відновлення цілісного стану жінки, психоедукацію та психотерапевтичну роботу (як групову, так й індивідуальну), а також медичне обстеження та лікування, ознайомлення з місцевими сервісами запобігання гендерно зумовленому насильству. Крім цього учасницям надали картки допомоги та перенаправлення у випадках ГЗН для подальшого звернення до відповідних служб в їх населених пунктах. Під час програми реабілітації учасниці також мали можливість також поспілкуватися з Урядовою Уповноваженою з питань гендерної політики в Україні Катериною Левченко.
"Я цілковито підтримую таку ініціативу, яка є наочним прикладом ефективної взаємодії держави з міжнародними та громадськими організаціями та важливим елементом реалізації Рамкової програми співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом. Реабілітаційні програми можуть і мають стати каталізатором того, що ті, хто пережили насильство зможуть повернутися до активного соціального життя, а також будуть готові свідчити проти російських військових злочинців. Реабілітаційні програми – це джерело сили, яке допоможе їм вийти з тіні та повернутись до життя", зазначає Катерина Левченко.
Програма реабілітації для жінок, які постраждали від насильства, абсолютно безкоштовна та базується на моделі цілісного відновлення та реабілітації, з особистісно-орієнтованим травмо-інформованим підходом, який спирається на сильні сторони та ресурси людини, підтримує її автономію, співпрацю з іншими та посилення спроможностей.
Програма впроваджується досвідченою командою, яка має досвід роботи з травмою: ГО «Неємія» (яка, зокрема, забезпечує функціонування Центру допомоги врятованим в Мукачево) – місцеві експерти(ки) за підтримки іноземних експертів та експерток; психотерапевт(к)и онлайн платформи «Аврора» зі спеціалізованою кваліфікацією в травматерапії.
“Для нашої команди велика честь брати участь у розробці та імплементації корострокової реабілітаційної програми цілісного відновлення для жінок, які постраждали від насильства під час війни. Ми надали усі необхідні ресурси та всебічну підтримку учасницям програми. Усі вони – дивовижні та стійкі. І ми точно знаємо, що ці жінки зможуть стати провідницями зцілення для інших, тих, хто пережив насильство з боку агресора під час цієї несправедливої війни”, зазначає Тетяна Мачабелі, виконавча директорка ГО «Неємія».
При розробці програми було забезпечено інклюзивність та реалізацію прав постраждалих від насильства осіб, щоб їхні голоси були почуті, потреби, бажання та бачення враховані, що є вкрай важливим, коли йдеться про обговорення та ухвалення будь-яких рішень щодо постраждалих.
“Для нас є дуже важливим, що членкинь СЕМА Україна, яка об’єднує постраждалих жінок, запросили не тільки взяти участь у програмі відновлення та реабілітації, але й надати зворотній зв’язок щодо її наповнення, методик та впливу. Отже, ми пліч-о-пліч працювали з розробниками, щоб програма була дійсно дієвою. Хочу наголосити, що всі наші побажання та коментарі було враховано”, зазначає Людмила Гусейнова, директорка з комунікацій ГО «СЕМА Україна»
Людмила Гусейнова зазначає, що СЕМА виступає партнером реабілітаційної програми, підтримуємо її та щиро рекомендує її іншим жінкам, які зазнали сексуального насильства під час війни. Адже ця спільна програма включає підходи «нічого для нас без нас», а також «рівний-рівному» із залученням жінок, які пережили схожий досвід, що сприяє обміну, взаємній допомозі, підтримці, співпраці між учасницями та збільшенню соціальної мережі взаємодопомоги.
“Хочу висловити подяку всім згаданим вище партнерам, а також донорам – Уряду Франції та Мережі «Дії ООН проти сексуального насильства у конфлікті» – завдяки яким це реабілітаційна програма стала можливою. Це вкрай важливо, коли до питання підтримки постраждалих прикута увага міжнародного співтовариства та національних гравців. Зазначу, що наша програма є інтегральною ланкою в системі допомоги постраждалим від СНПК, роблячи цю допомогу по-справжньому комплексною”, підкреслює Ольга Чуєва, програмна аналітикиня UNFPA із запобігання та протидії СНПК.
За словами Ольги Чуєвої, пілотна фазу проєкту завершена та вже розпочалася робота над впровадженням двох наступних циклів програми для жінок та запуском терапевтичних груп підтримки для її випускниць. Окрім того, відбудеться останній етап навчання у форматі «тренінг для тренерів» із подальшим формуванням пулу тренерів програми. Це також може стати допоміжним для створення мережі психологів та психотерапевтів, які надають допомогу постраждалим від СНПК, для забезпечення можливості навчання за принципом «рівний-рівному» та обміну передовим досвідом надання допомоги постраждалим.
“В наших планах – актуалізація спільно з Міністерством соціальної політики України роботи над державним стандартом соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, що є важливим для забезпечення якісної допомоги постраждалим. Також разом з партнерами вивчатимемо можливість організації сімейної терапевтичної підтримки, а також розробки програми реабілітації чоловіків та хлопців у співпраці з мережею постраждалих від полону та тортур чоловіків “Alumni”. Важливо, що всі вищезазначені дії відбуваються на виконання Рамкової програми співробітництва між Урядом України та ООН, таким чином, підсилюючи систему реагування на СНПК”, – зазначає Ольга Чуєва.
Програма відновлення та реабілітації жінок та дівчат, які постраждали від ГЗН/СНПК, розроблена та впроваджується Фондом ООН в галузі народонаселення (UNFPA) та громадською організацією «Неємія» у партнерстві з Урядовою Уповноваженою з питань гендерної політики та Мережею постраждалих від ГЗН та сексуального насильства жінок «СЕМА Україна» за підтримки Уряду Франції та Дій ООН проти сексуального насильства під час конфлікту.
Дії ООН проти сексуального насильства під час конфлікту підтримують міжагенційний проект “Зміцнення національних та місцевих механізмів запобігання та реагування на СНПК в Україні за допомогою багатосекторального підходу, орієнтованого на постраждалих” (“Об’єднані дії для посилення спроможностей постраждалих від СНПК”). Проект впроваджується Фондом ООН в галузі народонаселення (UNFPA), Управлінням ООН з наркотиків і злочинності (UNDOC), Програмою розвитку ООН (UNDP), Всесвітньою організацією охорони здоров’я (WHO), Структурою ООН Жінки (UN Women) та Міжнародною організацією з міграції (IOM).
