“Своїм одноліткам я бажаю не падати духом. Нам потрібно займатися саморозвитком. Треба придумати собі завдання для самовдосконалення  - це головне наше завдання на зараз”, - Олександр Білецький, 15 років, школяр, Харків

Я жив звичайним життям – вчився в ліцеї, вивчав англійську, відвідував математичний гурток. У вільний час з друзями грав у відеоігри. 24 лютого мій ранок розпочався з того, що я прокинувся через вибухи. Вікна моєї багатоповерхівки мали гарний краєвид – на ліс, за яким можна було розгледіти околицю Чугуєва. Саме туди в перші хвилини війни вгатили російські ракети. Вибухи тривали весь день. Я бачив це на власні очі і це було страшно.

Ми вирішили, що ночувати в квартирі небезпечно, і ввечері обладнали собі спальне місце в підвалі. А вже 25 лютого батьки прийняли рішення евакуюватися з Харкова на захід України. Дорога була непростою, в цей день тисячі харків’ян їхали в пошуках безпечних місць. На заправках закінчувався бензин і ми годинами стояли в чергах за пальним. Шлях до Дніпра, до якого раніше ми доїжджали за дві години, зайняв цілий день. Переночували там в готелі і поїхали далі. Наступна ночівля була в Вінницькій області. Ми не знали, де буде остаточне місце нашого тимчасового прихистку. Але розуміли нам потрібне місце, де нема постійних ракетних обстрілів.

Зараз ми мешкаємо в Чернівцях. Це дуже красиве стародавнє місто. Мама знайшла там роботу, а тато провів релокацію свого бізнесу. Я пішов навчатися до місцевої школи, де мене добре прийняли в новому класі. Я дуже сумую за своїми харківськими однокласниками, і маю надію, що після завершення війни повернуся до рідного міста.

До табору “Енергія твого майбутнього” я запросив приїхати свого однокласника, і дуже радий, що ми пройшли тренінги разом з ним, і змогли поспілкуватися.

Після тренінгів я подивився на себе і на риси свого характеру з іншого боку, став більш творчим, креативним, побачив шляхи для саморозвитку. Особливо сподобалися модулі «Комунікація» і «Кооперація».

Був захоплений нашим походом в гори, дуже сподобалися наші вечірні чаювання. Єдине, що мені не сподобалося – дуже швидко проминула зміна, хотілося б побути тут довше.

Своїм одноліткам я бажаю не падати духом. Нам потрібно займатися саморозвитком. Треба придумати собі завдання для самовдосконалення  - це головне наше завдання на зараз. Бо перемогу ми повинні зустріти освіченими, сильними і націленими на подальші звершення.

Комплексна психосоціальна програма для підлітків «Енергія твого майбутнього» впроваджується в рамках Програми ООН з відновлення та розбудови миру за підтримки Європейського Союзу, а також за фінансової підтримки Данії.