Для кожної місцевої влади важливо створити у громаді сприятливі умови для життя і розвитку молодих людей, стверджує Хайме Надаль, Представник Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.

У колонці до Міжнародного дня молоді, написаній у співавторстві з міським головою Львова Андрієм Садовим, він розповідає, чому без актуальних та достовірних даних про життя та благополуччя молоді на місцях неможливо якісно формувати молодіжну політику, яка б відповідала справжнім потребам та бажанням молодих людей, та чим можна зарадити, коли таких даних не вистачає.

Хайме Надаль, представник UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні

Сьогодні - Міжнародний день молоді. І це чудова нагода ще раз поговорити про те, як створити в Україні умови, щоб молоді люди могли процвітати і розкривати свій потенціал на повну. Чому це важливо? Майже кожен третій українець - це молода людина. Саме вони вже зараз визначають майбутнє держави. Саме молодь є ключовим ресурсом для розвитку будь-якого міста чи громади. І саме тому для кожної місцевої влади важливо створити у громаді сприятливі умови для життя і розвитку молодих людей. 

Нам приємно констатувати, що все більше українських громад це усвідомлюють і прагнуть розробляти власні молодіжні програми. Завдяки децентралізації це стає ще простішим, адже місцеві бюджети збільшилися, а самі громади тепер є більш незалежними в ухваленні рішень. Як то кажуть, бери і роби!

Але як переконатися, що та чи інша молодіжна програма насправді ефективна, корисна і вирішує саме ті проблеми, що дійсно непокоять молодь?  Перед громадами  часто постає інша системна проблема - брак достовірних даних, спираючись на які вони могли б формувати те, що ми називаємо молодіжною evidence-based policy - політикою, яка заснована на актуальних і повних даних про склад молодого населення громад  та їхні актуальні потреби та бажання. Великі міста, як Львів чи Миколаїв та Вінниця, проводять власні соціологічні дослідження, але і вони не дають комплексного уявлення про благополуччя молоді на місцях: вони часто фрагментарні і не сфокусовані на молодих людях. А отже виокремити з них корисні результати для молодіжних політик стає проблематично.  До того ж  будь-яке таке дослідження не може бути до кінця об’єктивним, адже ми досі не розуміємо, яким є загальним склад молодого населення у кожній окремо взятій громаді і тому не можемо побудувати абсолютно репрезентативну вибірку для соціологічних досліджень.

Таку прогалину міг би усунути перепис населення, але в Україні він не проводився з 2001 року. З того часу в демографічній статистиці неминуче накопичилося  багато  похибок, склад міст і громад міг суттєво змінитися і на це потрібно зважати. Єдиний державний демографічний реєстр та інші джерела адміністративних даних ще не готові як джерела інформації для перепису. Використання анонімних адміністративних даних з електронних реєстрів для потреб статистики населення є цілком можливим і перспективним,  проте для цього потрібно вдосконалити та оновити методологію їх формування, збору та опрацювання. Ми сподіваємося, що до 2030 року Україна здолає цей шлях  і тоді проведення і перепису, і отримання даних на рівні громад значно полегшиться. Наразі ж Фонд ООН у галузі народонаселення продовжує рекомендувати українській владі  провести загальнонаціональний перепис населення за традиційною методикою персонального опитування із залученням сучасних технологій збирання і обробки даних, адже це єдина можливість для політиків і чиновників отримати інформацію безпосередньо від людей про те, як вони живуть. Від молоді зокрема.

І поки потреба у даних залишається, UNFPA спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України ім. М.В.Птухи розробили зручний у користуванні онлайн інструмент  для розрахунку ”Індексу Благополуччя Молоді” (ІБМ), який дозволяє не лише  комплексно оцінити стан і особливості добробуту молоді у місті, але також налагодити діалог між владою та молодими людьми. Іншими словами, беручи участь в опитуванні для обчислення ІБМ, молоді люди активно долучаються до розвитку рідної громади. І це одна з основних переваг ІБМ.

Інша особливість методики полягає у тому, що Індекс є інтегральним показником: він поєднує дані отримані безпосередньо з опитування молодих людей   із даними муніципальної статистики, а саме із 17-ма різними показниками, як-от, кількість учнів ВНЗ чи шкіл, склад населення по вікових категоріях, кількість політично залучених молодих людей, рівень безробіття та інші. З такою методологією на виході ми отримуємо максимально об’єктивне, сфокусоване уявлення про благополуччя молоді на місцях - саме таку базу даних, якої бракувало муніципалітетам донині.

Наша онлайн-платформа автоматично вираховує загальний Індекс для міста, а також субіндекси за сімома важливими аспектами життя й благополуччя молоді: освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, участь у громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології, безпека та захищеність. Далі - справа за муніципалітетами. Дані ІБМ вони обробляють і надалі використовують їх як дороговказ для розробки ефективних молодіжних політик: саме там, де цього насправді потребує молодь. Надалі ж щоквартальні або щорічні розрахунки ІБМ допоможуть проводити об’єктивний моніторинг виконання цих політик і вимірювати реальні зміни у житті молодих містян. Використання стандартизованої методики обчислення ІБМ також уможливлює об’єктивні аналітичні порівняння ситуації в різних містах.

Будь-яке місто чи громада із населенням у понад 20 тисяч може безплатно скористатися розробленою методологією та онлайн-платформою для опитувань як щодо благополуччя молоді у місті, так і для власних опитувань, на будь-яку актуальну тему для міста. Для цього достатньо просто звернутися до нас, UNFPA Україна. 

Нині ІБМ вираховують вже у 10 містах України, і ще близько десяти міст мають долучитися до ініціативи до кінця року. Зараз ІБМ використовують у Кременчуці, Львові, Миколаєві, Маріуполі, Мелітополі, Херсоні, Дніпрі, Тернополі,  Луцьку та Одесі. 

А першими ще в 2017 році ІБМ за нашою методикою визначили у Кременчуці, і на прикладі цього міста  ми вже бачимо, як інструмент допомагає муніципалітетам створювати сприятливі умови для процвітання молоді. Ось як це було. В результаті підрахунку Індекса у 2019 році з’ясувалося, що найбільше проблем кременчуцька молодь бачить у сфері “Безпеки та захищеності” - – відповідний показник склав 0.3 (найгірший показник – 0, найкращий – 1). 

Отримавши невтішні результати, міська влада спільно із молодіжними організаціями взяли участь у “Всеукраїнському громадському бюджеті Полтавської області з проєктом "Безпечне місто". Врешті, саме він переміг на конкурсі   і місто отримало 13 мільйонів гривень на впровадження проекту.Проєкт "Безпечне місто" передбачає комплекс заходів, спрямованих на оснащення камерами відеоспостереження вулиць, на проблемних перехрестях міських доріг, на в’їздах і виїздах з міста, транспортних розв’язок  та місць масового скупчення людей.  У  місті  також  було створено ситуаційний центр, куди надходить інформація з встановлених відеокамер.  За ситуаціями та подіями, що відбуваються в Кременчуці,  можна стежити  в онлайн режимі. Завдяки системі відеоспостереження у місті ведеться повна відеофіксація та реєстрація подій, які відбуваються навколо, інформація передавається до ситуаційного центру, де приймаються рішення щодо відповідного реагування. У разі необхідності відбувається взаємодія з правоохоронцями, працівниками МНС чи медиками. Це сприяє зниженню кількості надзвичайних ситуацій, правопорушень, загибелі та травматизму людей, а також підвищенню рівня розкриття злочинів. Наразі реалізація цього проєкту ще триває і камери відеоспостереження встановлюють у  закладах загальної середньої освіти.  

Вже у 2021 році ми побачили, як міський субіндекс безпеки та захищеності набув позитивної динаміки. А це означає, що і об’єктивні показники про безпечність міста із муніципальної статистики, і сприйняття безпеки молоддю Кременчука покращились. І це ще одна перевага Індексу - можливість спостерігати за показниками у динаміці, аби розуміти, де зміна політики дає результат, а де - залишається простір для вдосконалення. 

Переваги ІБМ оцінили і у Львові, де молодіжна політика отримала значний поштовх у 2018 році, коли місто вибороло статус “молодіжної столиці”. А вже наступного року у місті почали визначати Індекс благополуччя молоді. 

IT - на висоті, безпека - на низькому рівні. Як індекс допоміг удосконалити молодіжну політику у Львові?   

Андрій Садовий, міський голова Львова

У нас у Львові дуже класна молодіжна тусовка. Щороку все більше молодих людей прагнуть приїхати до Львова, а ми прагнемо зробити так, щоб місто відповідало їхнім потребам. Тому віднедавна ми активізували саме молодіжну політику у місті.

Почалося це у 2018 році, коли Львів став “молодіжною столицею” України. Тоді ж ми створили і “Молодвіж” - центр неформальної освіти молодих людей. Але нам бракувало даних, на яких ми могли би ефективно грунтувати нашу подальшу політику. Тому у 2019 році ми приєдналися до Індексу Благополуччя Молоді.

Завдяки Індексу ми отримали якісну аналітичну інформацію, і тепер нам легше планувати завтрашній день. А в контексті молоді це надважливо, бо молоді люди є тим двигуном, який тримає старовинне місто Львів у тонусі. Якщо молоді люди будуть відчувати, що вони можуть процвітати, досягати успіху та втілювати свої мрії та прагнення тут, Львів матиме майбутнє. 

Ми регулярно робимо у Львові опитування і визначаємо індекс щастя львів’ян. Але саме ІБМ дозволив нам зануритися у молодіжне середовище. В опитуванні взяли участь 400 людей. Результати нас і потішили, і збентежили. 

Львів є визнаний IT-хабом, а тому і не дивно, що показник індикатора “інформаційно-комунікаційні технології” склав 0,97. 

Освіта - 0,72. І хоча університети є вельми автономними, муніципалітет також робить внесок  у те, аби молоді науковці залишалися у Львові і працювали на благо міста і поповнювали нашу круту тусовку. Для цього ми присуджуємо щомісячну стипендію 10-20 талановитим науковцям.

А от показник участі молоді у політичному житті виявився нижчим за решту показників, а саме 0,54. Особисто мене результат збентежив, хоча про причини я здогадуюсь: молодь сьогодні, на жаль, не знаходить в політикумі тих людей, які могли би їх запалювати. І навіть якщо в політику йдуть і молоді люди, вони все ж мислять троки олдскульно.

Проте отримавши результати Індексу, місто розпочало обговорення по кожному із субіндексів, а особливу увагу приділили низьким результатам у царині залучення у політичне життя. Нам було важливо детально проаналізувати і зрозуміти, чому саме цей показник виявився найнижчим, в чому причина таких відповідей молодих львівян і чим можна зарадити.

Ми розуміємо, що це не є якась одноразова пілюля, яку можна комусь запропонувати. Тож ми розпочали системну роботу. Ми створили у кожному районі молодіжні центри - такі, як “Молодвіж”. Але коли проаналізували ситуацію детальніше, зрозуміли, що  такі центри треба робити у кожному мікрорайоні.

Зараз ми маємо вже 20 таких центрів, які працюють практично цілодобово. Це - бібліотеки, які ми оновили і зробили медіатеками, центрами комунікації. Це великий ресурс, який молодь може використовувати для власного розвитку. Ми запускаємо їх лише зараз, адже пандемія змушувала нас це відкласти. 

На майбутнє наша мета дуже проста: мати  40 крутих медіатек і мати 40 крутих молодіжних центрів. Я думаю, що це зможе суттєво підняти рівень і громадської участі, і політичної активності молоді Львова. 

Чи виявиться наша політика ефективною - побачимо незабаром, адже ми плануємо визначати ІБМ тепер щороку. Ми хочемо використати платформу для ще більш глибинних досліджень, і методологія нам це дозволяє.

Але потрібно також розуміти, що молоді люди сьогодні цінують свободу та незалежність і хочуть, аби їхній голос був почутий, а їхні думки цінувалися. Молоді люди будуть активними там, де вони спільно творять процес. Тому робити молодих людей співучасниками якісних процесів, позитивних змін – це задача, яку ми ставимо собі як основну. І ІБМ дозволяє це робити.

Мене також збентежив і наш показник у сфері безпеки і захищеності - 0.56. У чому глибинні причини того, що молодь не почувається у Львові так безпечно, як нам хотілося б, нам ще належить визначити. Ми хочемо провести зараз декілька фокус-груп, щоби глибоко зануритися у проблематику. Адже Львів в принципі є достатньо безпечним містом. Але можливо є якісь речі, які випадають з уваги. І нам важливо їх таки віднайти. 

До визначення ІБМ нам вдалося також залучити і локальні бізнеси. Це працює так:

платформа, на якій молоді люди проходять опитування по Індексу, має можливість розміщення промокодів від місцевих компаній. Тобто за проходження опитування кожен львів'янин та львів'яни отримують знижки на товари чи послуги.

Свої промокоди в межах ІБМ вже розмістили 12 компаній, серед яких є як місцеві львівські бізнеси, так і національні бренди. Ставши партнером Індексу благополуччя молоді у Львові, бізнес отримує можливість охопити нові ринки і приваблювати клієнтів серед молоді, а також будувати свій статус як соціально-відповідального бізнесу. Приємний “побічний ефект” такої співпраці: більше молоді долучаються до розвитку рідного міста. Усі у виграші!

ІБМ дозволив нам зрозуміти, що саме хвилює молодих людей у Львові, а звичні соціологічні опитування часто не могли дати нам необхідних відповідей. Ми продовжимо використовувати Індекс для вдосконалення наших молодіжних політик, адже ми хочемо, щоб Львів ставав центром молодіжного життя в України, а й прикладом для наслідування по всьому світу.