Тетяні було 25 років, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії. Після того, як її місто опинилося під окупацією, дівчина пережила сексуальне насильства, зумовлене війною. Її рідний дім – став для неї найнебезпечнішим місцем у світі. Прагнучи подолати свій страх, дівчина змогла покинути окуповані території та звернулася за психологічною підтримкою до Центру допомоги врятованим. Розповідаємо історію Тетяни від її імені.
Одного дня вони це зробили… Як саме — я не пам’ятаю… Пам'ятаю тільки, що потім хотіли вбити, а от чого не вбили – це стерлося.
Коли звільнили місто, я зібрала трохи речей і поїхала. Я не думала ані секунди, просто хотіла опинитися будь-де, тільки б подалі звідси. Сказала чоловікові де я, тільки коли знайшла собі місце. Але не сказала, що зі мною сталося. Боялася, що він вирішить мститися й загине сам.
Я ніколи не повернуся додому. Дім став для мене найнебезпечнішим місцем у світі. А що буде? Я не знаю. Поки що в мене немає не тільки минулого, але й майбутнього. Усе, чого я хочу ,це перестати боятися. Тому я пішла у Центр допомоги врятованим до психолога.
Потроху я почала говорити. Не про минуле – його я не пам’ятаю, і не про майбутнє – його я не бачила. А про теперішнє й свої почуття в ньому. Дівчата у Центрі зустріли мене привітно і з розумінням.
Надали всю необхідну інформацію та допомогу, яка була вкрай потрібна на новому місці. Я відчула, що не сама. Коли мені запропонували консультацію у психолога, я відразу прийняла цю допомогу, бо розуміла, що сама не впораюся. Психологиня допомогла мені впоратися з тривогою, яка постійно переслідувала.
Після багатьох сесій із психологом я повернула собі відчуття контролю над власним життям, та те , що я ніяким чином не несу відповідальності за насильство.
Попри сесії із психологинею я скористалася запрошенням у карʼєрний хаб, де навчилася новому ремеслу. Зараз я працюю, допомагаю людям, які теж у скрутних обставинах через війну та чекаю коханого.
І кожному і кожній, хто пройшов через те ж саме що і я, хочу сказати – ви не самі у цьому. Звертайтесь за допомогою, вона дійсно важлива.
Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні.
Центри допомоги врятованим працюють завдяки фінансовій підтримці уряду Швеції, спрямованій через Гуманітарний фонд, а також урядів Бельгії та Франції.
Контакти Центрів можна знайти за посиланням.
