Новини

Жінки лідерки у агросфері: фотопроєкт

5 березень 2021

Марія Мосейчук, Полтавська область

Марія Мосейчук в агросфері всього 2 роки. Але це не заважає їй бути успішною фермеркою й менторкою молоді. Хоча жінка — порівняно новачок у бджолиному бізнесі, вона має перевагу навіть перед досвідченими бджолярами. Із проєктом створення кооперативу пасічників Марія стала срібною переможницею освітньо-грантової програми «TalentА», ініційованою компанією Corteva Agriscience у співпраці з Фондом ООН у галузі народонаселення.
Її захоплення бджолярством почалося зі звичайного запрошення друзів на пасіку. Тоді Марію настільки захопила робота з бджолами, що вона вирішила започаткувати власну справу. Із 15 вуликів її пасіка в селі неподалік Кременчуга розширилася до 50-ти, і зупинятися на досягнутому жінка не збирається.

«Хоч я зовсім не очікувала опинитися серед переможців програми «TalentА», це остаточно мене запевнило, що обраний мною шлях — правильний. А цей виграш — не лише приз, а й аванс. Бо багато роботи ще попереду», — впевнена фермерка.

Ідея об’єднувати зусилля з іншими бджолярами села не виникла раптово. Марія розуміла, що для виходу на нові ринки збуту та торговельні мережі їй не вистачає власних обсягів меду. А іншим пасічникам натомість — ресурсів та знань щодо нових технологій і принципів виробництва, просування продукції. Тож, у таких обставинах, каже жінка, започаткування єдиного цеху, що працюватиме відповідно до міжнародних стандартів, є взаємовигідним співробітництвом. Марія планує створити автоматизовану лінію з фасувальним обладнанням, можливістю сушки пилка і крем-машиною. Окрім того, вибудовувати максимально прозору комунікацію зі споживачами, аби вони могли на власні очі пересвідчитися в безпеці продукту. За словами жінки, до кооперативу вже хочуть приєднатися бджолярі з інших районів.

Девіз Марії — «не словом, а ділом». Тож втілювати ідею цеху в життя вона почала ще до оголошення результатів грантового конкурсу. Нині в цеху вже зроблений ремонт, закуплене обладнання, триває робота над меблями, підготовка документів для впровадження стандартів якості та юридичне оформлення кооперативу. Офіційний запуск Марія планує на кінець квітня — початок травня.

Здобувши державну освіту з бджолярства, жінка і далі вчиться й набуває досвіду в суміжних напрямах. Так, окрім навчання на «TalentA», вона закінчила курси апітерапії, пройшла відбір в Академію жінок-лідерок та в школу фермерства, а взимку цього року завершила курс із підвищення кваліфікації за напрямом «Медові напої та медоваріння».

«Вчитися ніколи не пізно, цікаво та корисно. «TalentA» дала мені знання, а перемога — змотивувала до нових звершень. Я ділюсь із усіма своїм досвідом, щоби продемонструвати, що це можливо без корупції, що є такі компанії, які підтримують малий бізнес, переймаються проблемами змін клімату, нестачі питної води та захисту біорізноманіття», — розповідає Марія Мосейчук.

Набуті знання та досвід вона як наставниця передає молоді в рамках всеукраїнського волонтерського проєкту. Із підтримкою організаторів Марія вже придбала саджанці лаванди для облаштування популярної фотозони біля пасіки і бджолинні родини для відкриття оздоровчого апібудинка. Крім того, фермерка планує започаткувати дитячі екскурсії на пасіку. Вона певна, у сукупності це сприятиме розвитку сільського туризму в ОТГ.

Паралельно з власною пасікою й кооперативом, Марія мріє про запуск бджолиного СПА в Кременчуці і вже навіть веде переговори. Жінка певна, в умовах, коли через пандемію не всі люди мають можливість якісно оздоровитися, така послуга набуває більшої актуальності.

Фермерка вважає, її приклад — це черговий доказ того, що для досягнення мети не потрібен «колосальний досвід», головне — впевнено рухатися в правильному напрямку.

«Коли люди кажуть, що мені пощастило, мене це трохи обурює. Я довго вчилася, працювала над грантовою заявкою, проєктом. Скільки всього позаду, а скільки ще попереду. Тому це не вдача, а логічний результат моєї кропіткої роботи», – переконана Марія. 

 

Тетяна Страмнова, Херсонська область

«Це така радість — до тремтіння в руках, що я досягла свого, у мене й мій проєкт повірили», — ділиться враженнями підприємниця Тетяна Страмнова. У жовтні минулого року жінка стала бронзовою призеркою освітньо- грантової програми «TalentA» та отримала грант від Corteva Agriscience на суму $3000 на відкриття контактної ферми для дітей з аутизмом.
 

З початком війни на Донбасі уродженка Донецька Тетяна переїхала до села Музиківка, Херсонської області, де з нуля започаткувала козиний бізнес. До цього жінка вже мала досвід у сільському господарстві. З народженням двох особливих діток стала розводити птахів, щоби годувати дітей корисним та натуральним м’ясом. Власну справу в Музиківці Тетяна почала з двох кіз та козла, але із часом її стадо розрослося до 30 голів. Поратися з тваринами жінці допомагає чоловік і діти.

Вчителі кажуть, завдяки постійній взаємодії з тваринами, діти Тетяни розвиваються краще за інших вихованців школи. Це надихнуло жінку на створення контактної ферми для особливих дітей, де б вони могли не лише освоїти сироваріння, а і працевлаштуватися в майбутньому. Тетяна вже домовилася з фахівцями школи про проведення занять. Усі уроки з особливими дітками будуть безоплатними, а заробіток надходитиме з продажу сирів та комерційних екскурсій.

Жінка зізнається, після проходження навчання від Corteva її фокус сильно змістився з заробітку в бік соціальної складової проєкту.

«Я настільки захопилася ідеєю, у мене з’явилася місія. Якщо раніше я боялася, думала, що в мене не вийде або ж мене не так сприймуть із цією ідеєю, то після спілкування з менторами та батьками інших діток усі сумніви розвіялися. Я переконалась, контактна ферма — це те, що нам конче потрібно. Те, чого дуже не вистачає таким дітям і їхнім рідним», — розповідає Тетяна.

І фермерку вже не спинити. Вона рухається до мети навіть за браком підтримки батьків і родичів.

Нині проєкт підприємиці — на етапі будівництва. Попри організаційні нюанси та несприятливі погодні умови, запуск ферми планується на кінець квітня. Тоді Тетяна хоче розпочати проведення екскурсій та занять для дітей з аутизмом. Наступним етапом стане будівництво окремої сироварні під майстер-класи, адже, за стандартами якості, на виробництві не можуть перебувати сторонні люди. Згодом фермерка планує придбати сусідську ділянку для розширення бізнесу.

Тетяна запевняє, завдяки навчанню в «TalentA» вона навчилася тверезо дивитися на власну справу. Вона змінила своє ставлення до делегування обов’язків, реклами й навіть до власних кіз. Тепер власниця ферми офіційно співпрацює з ветеринаром, доглядальницею за тваринами, уже домовилася з екскурсоводом та майбутніми сироварами. Окрім цього, вона не припиняє вчитися та брати участь у конкурсах та грантових програмах. Так, за результатами однієї з них, фермі проплатили рекламу у Facebook, що сприяло значному збільшенню обсягів продажу та виходу на нові ринки збуту. Тепер Тетяна розуміє, що їхніх зусиль із чоловіком для бізнесу недостатньо, проєкт потребує бухгалтера, маркетолога та SMM-спеціаліста.

Окрім практичних навичок, участь у грантовій програмі «TalentA» дала Тетяні поштовх до особистісного розвитку, а перемога — лише підсилила впевненість у собі.

«Оточуючі кажуть, що я за ці півроку сильно змінилась. Стала більш принципова, наполеглива, впевнена у своїй позиції. Дійсно, я усвідомила, що я знаю, я вмію, я хочу. Маю ціль — не бачу перепон», — впевнена фермерка.

 

Еріка Шапочка, Закарпаття

Еріка Шапочка за освітою математикиня. Але вже 20 років працює у сфері сільського господарства. Жінка починала з вирощування зернових культур, але вчасно зрозуміла, що для закарпатських грунтів вони не підходять. Вибір фермерки впав на садівництво, а саме на вирощування яблук. Адже, на її думку, у ньому поєднується естетика й користь. Крім того, це найбільш споживаний фрукт серед європейців, а отже користується попитом упродовж усього року.

Рішення Еріки про перехід зі сфери фінансів до агро було виважене і свідоме. Тоді жінка вирішила не експериментувати, а покластися на досвід фахівців галузі. Для цього вона разом із партнером уклала договір із нідерландською консалтинговою компанією, яка надала рекомендації щодо відповідного сорту яблук, схеми посадки та подальших аспектів організації саду.

Нині разом із партнером Еріка керує кооперативом із 7-х господарств, де працюють 50 постійних робітників. Вони обробляють 80 гектарів землі та збирають у середньому 50 тонн з одного гектара. Реалізація продукції відбувається як в Україні, так і закордон.

«Ми живемо тим садом. Бо це не просто невтомна праця, це якийсь особливий вид духовної самовідданості. У ньому поєднується наше натхнення й буденні справи, без яких не буде результату», — розповідає підприємиця.

Тож, набувши достатнього досвіду за 15 років садівництва, Еріка готує до запуску «Службу захисту саду», аби передавати знання іншим фермерам, як правильно та безпечно доглядати за деревами. А в майбутньому — об’єднувати зусилля для нарощення обсягів продажу. З цим проєктом жінка подалася на освітньо-грантову програму «TalentA», де здобула третє місце.

«Наша філософія — зменшувати використання пестицидів. Адже часто, особливо дрібні фермери, це роблять необдумано, щоби забезпечити свій урожай. Водночас не думають про наслідки своїх дій для довкілля, для екосфери саду. Тож ми прагнемо балансу й хочемо доносити правильні речі — як, коли й що треба використовувати в конкретній ситуації», — каже Еріка.

За словами жінки, попит на таку послугу досить великий. На її думку, люди не знають, що робити із садом, аби не нашкодити йому й отримати врожай.

Виграні в конкурсі кошти партнери спрямували на купівлю обладнання для садівництва та фургону для забезпечення мобільності команди. Сам проєкт уже на низькому старті. Усі матеріальні складові придбані, технологічні схеми розроблені й навіть запущений сайт. Жінка чекає лише на початок весни для широкого розголосу запуску послуги.

Необхідною якістю сучасного агровиробника Еріка бачить універсальність. Тому завжди радо сприймає нові можливості для навчання. Так сталося й з «TalentA».

«Мене дуже зацікавила програма курсу. Лектори дали кваліфіковані та систематизовані знання, які дали змогу в короткий час осягнути, наприклад, процес аналізу світових ринків. Тепер ми можемо легко проаналізувати потреби різних країн щодо нашого продукту й у такий спосіб підлаштовувати збут. Особливим бонусом стало те, що проєкт, яким ми фактично живемо, здобув позитивну оцінку менторів. Це надихає рухатися вперед», — запевняє фермерка.

Так, курс із «Дизайн-мислення» підштовхнув задуматися про перероблення сировини. Еріка не хоче розкривати всі секрети, але запевняє, що буде робити все, аби задовольнити потреби споживача.

Також жінка зацікавилась ідеєю інвестування в садівництво — за моделлю crowdfarming. Це коли кожна людина може вкласти кошти в певну ділянку землі ферми або навіть в одне дерево. Для бізнесу — це вагомі внески для подальшого розвитку, а для інвестора — отримані дивіденди.

Припиняти вчитися Еріка Шапочка не збирається, адже вважає, що успішний бізнес у сільському господарстві вже не передбачає застосування дідівських методів, натомість ефективно працює із залученням новітніх інформаційних технологій.

Віра Попаз, Одеська область

Життя фермерки Віри Попаз — приклад того, що вчитися новому — ніколи не пізно. Жінка ні дня не сидить на місці й, попри 40-річний досвід в агробізнесі, бере участь в освітніх програмах та грантових конкурсах. Її головна мета — зробити рідне село Кубей, Одеської області привабливим для туристів та комфортним для місцевих мешканців. Фермерка згуртувала навколо себе однодумців та створила кооператив, аби крок за кроком наближатися до поставленої цілі. Так, з проєктом встановлення очисних споруд для очищення води для кількох населених пунктів Віра стала золотою призеркою грантової програми «TalentA», ініційованої компанією Corteva Agriscience у співпраці з Фондом ООН у галузі народонаселення .

«Чесно кажучи, перше місце стало абсолютною несподіванкою. Коли мене оголосили переможницею, навіть затремтіли колінки. Знаєте, ніби в першому класі перед вчителькою. Удвічі приємно те, що до нашої громади зайшов перший грант. Це дало великий поштовх до дій, впевненість у собі та мотивацію на майбутнє», — ділиться враженнями підприємиця.

Нові звершення не змусили на себе довго чекати. У лютому Віра Попаз отримала ще один грант на купівлю інфрачервоної сушки, що дасть змогу фермерам переробляти сировину та виготовляти різноманітні, а головне — корисні смаколики. Такий метод переробки дає змогу зберегти до 96 % вітамінів та поживних речовин. Фермерка навіть розглядає можливість реєстрації власного бренду. Крім того, після успіху в «TalentA» її кооператив розширився із 7 до 12 учасників.

Нині разом із партнерами по кооперативу вона обробляє 30 га землі, на якій вирощує органічні овочі, фрукти, виноград і ягоди. Також у найближчих планах — встановлення теплиці й перехід на потокове виробництво. А поки кооператив не має централізованої системи збуту продукції, її продають на місцевих базарах. Нагальним питанням для 7-тисячного населення села була низька якість питтєвої води. Тож саме цей проєкт став пріоритетом для підприємиці. На отримані від програми «TalentA» кошти Віра вже забронювала очисну споруду й чекає лише на потепління, аби відремонтувати будівлю, провести воду, вставити обладнання й запустити процес очищення. Опісля кооператив безоплатно надаватиме воду Кубеській ОТГ та місцевим громадам, включно зі школами та дитячими садочками.

Але на цьому плани амбіційної підприємиці не завершуються. Для того, аби підвищити рівень життя в селі, жінка прагне розвивати туристичний напрям і запустити готельно-ресторанний комплекс із конференц-залою, власною пекарнею, винарнею, пивоварнею, сироварнею й басейнами. Нині фермерка в пошуку інвестицій для втілення грандіозного задуму в життя. Але навіть попри брак ресурсів, жінка вже детально вивчила нюанси готельного, ресторанного, пивоварного бізнесу й веде переговори з потенційними постачальниками послуг.

«Ми хочемо, щоби люди приїхали до нас і не хотіли звідси їхати. Для реалізації задуму є все — натхненна команда, приміщення під комплекс, не вистачає лише фінансів. До того ж, відкриття комплексу створить робочі місця й частково вирішить питання з від’їздом молоді до міст», — вважає підприємниця.

До речі, успіх Віри Попаз змотивував інших односельчан поліпшувати життя в Кубеї. У селі з’явилася ініціативна група молоді — «За чистий Кубей». Вони організовують масові прибирання та вже створили умови для сортування сміття.

Жінка  зізнається, без навчання реалізувати задумане було б неможливо. Адже їй бракувало знань із маркетингу та розуміння методів просування. А участь в «TalentA» дала їй бачення того, як має розвиватися бізнес у сучасних умовах. Тепер її команда не втрачає жодних можливостей до навчання.

«Здебільшого мої однодумці — уже люди у віці. Але, коли стало відомо про нашу перемогу, чесно, вони стрибали. Ми до останнього не вірили, що це можливо. Це стало ніби казкою. Після цього всі так захопилися навчанням, що не пропускають жодного вебінару», — каже Віра Попаз.

 

Катерина Тарасенко (Лісова) та Катерина Ільків, Львівська область

Про «Двох Катерин» у Карпатах, певно, не чув тільки лінивий. За 4 роки роботи козиної ферми власниці Катерина Тарасенко (Лісова) та Катерина Ільків масштабували власну справу з декількох кіз до 45 голів та зробили свою ферму одним із найпривабливіших туристичних місць регіону. Якщо здебільшого підприємці не знають, як продати всю продукцію, жінки стикнулися з іншою проблемою — як повністю задовольнити попит клієнтів на сири. Для її розв’язання фермерки вирішили створити молочний кооператив та стали срібними призерками освітньо-грантової програми «TalentA» з проєктом відродження фермерства в Карпатах.

«Чесно, на перемогу очікували. Ми взагалі великі оптимістки і віримо в те, що в нас усе виходить. Нещодавно ми усвідомили, що це наша шоста грантова заявка й шоста перемога. Тобто в нас поки 100-відсоткове попадання», — ділиться Катерина Тарасенко (Лісова).

Для Катерини Тарасенко (Лісової) агросфера — порівняно нове заняття. Шість років тому Катерина була вимушена переїхати з промислового Алчевська, що на Луганщині, до мальовничих Карпат, де з нуля опанувала тваринництво. До цього викладала маркетинг та працювала копірайтеркою. Досвід минулих літ став у нагоді пані Катерині в теперішній справі. У спільному бізнесі вона відповідає за організаційну роботу, залучення інвестицій та написання грантових проєктів. Катерина Ільків — головна з сироваріння. Чоловік пані Тарасенко проводить екскурсії на фермі, а старший син Катерини Ільків доглядає за козами.

До молочного кооперативу двох Катерин уже приєдналися 4 сімейні ферми та 2 невеликі селянські господарства. У планах — долучити ще більше учасників. Але це нелегке завдання. Адже, за словами Катерини Лісової, місцеві мешканці недооцінюють козиний бізнес, про що свідчить наявність лише 20 кіз на село з населенням близько трьох тисяч людей. Найняти помічників на роботу жінкам також непросто, бо люди просто не хочуть працювати на фермі.

«Катя в нас самостійно займається сироварінням. Я їй інколи допомагаю, але цього все одно недостатньо, щоби задовольнити попит у гарячий сезон. Ми були б і раді, але дуже важко знайти людину, готову працювати на сироварні. І справа не в навичках, а в бажанні. Навчити можна, аби б воно було», — запевняє Катерина Лісова.

Цього року жінки планують залучити молодь та розглядають варіант їхнього офіційного працевлаштування на сезон.

Основні клієнти ферми — туристи, що приїжджають на екскурсію та дегустації. За день Катерини приймають до 150 відвідувачів, увагу яких привертає не лише якісна органічна продукція, але й контактні тварини.

Незважаючи на успішність справи, фермерки не припиняють вчитися і брати участь у різноманітних програмах. Так, за результатами однієї з них, з весни цього року Катерини запустять дегустаційні шоуруми продукції прямо на фермі. Власниці зустрічатимуть туристів у національних костюмах та пригощатимуть смаколиками в родинній атмосфері. А те, що сподобалось, можна буде придбати в магазині фермерок або через інтернет.

У майбутньому ферма «Двох Катерин» здобуде сертифікат органічної продукції, коли власниці зможуть показати весь ланцюг органічного виробництва.

Катерина Лісова каже, завдяки навчанню на «TalentA», вона краще розуміє нюанси подачі на грант. А після проходження освітньої програми та отримання фінансування фермерки чи не вперше відчувають фінансову стабільність.

«Нам вдалося збільшити виробництво — у 2–3 рази. Це дало змогу вперше за 4 роки заготовити корма на всю зиму. Також маємо можливість купити голандську суміш для козенят і у такий спосіб зекономити на молоці на користь виготовлення сирів. Попередні 3 роки були дуже важкими. Інколи в нас не вистачало грошей елементарно на хліб. Зараз можемо дозволити собі працювати системно й на перспективу», — каже Катерина Лісова.

Крім того, бізнес-партнерки започаткували традицію проведення нарад, на яких обговорюють найближчі поточні та стратегічні плани. За словами підприємиці, «для них це в новинку», адже раніше працювали більш спонтанно, розв’язуючи проблеми по мірі їхнього виникнення.

Також карантин дав усвідомлення важливості різних способів збуту продукції й жінки вже почали співпрацю з 3-ма онлайн-магазинами.

Головна мета двох Катерин нині — побудувати власну ферму на своїй землі, щоби бути незалежними від орендодавця. А поки жінки і далі роблять свою справу — готуються до сезону та шукають нові можливості для розвитку бізнесу.