Відбулася практична конференція «Імплементація Стратегії гендерної рівності в освіті до 2030 року: рух уперед» за участю першої леді

29 листопада у Києві відбулася практична конференція «Імплементація Стратегії гендерної рівності в освіті до 2030 року: рух уперед» за участю першої леді України Олени Зеленської. Захід спрямований на оцінювання та підсилення впровадження Стратегії гендерної рівності в освіті в Україні.

Захід проводився за участю Міністерства освіти і науки України, Офісу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Офісу Апарату урядової уповноваженої з питань гендерної політики за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та Посольства Швеції. На конференцію також було запрошено освітянство, зокрема керівництво обласних та міських департаментів / управлінь освіти і науки, громадські організації, представниці/-ки міжнародних та донорських організацій.

Практична конференція мала на меті насамперед переглянути  і підсилити прогрес в імплементації Стратегії за допомогою презентації національних перспективних гендерно чутливих освітніх практик та зарубіжного релевантного досвіду, а також через прямий діалог із владою та освітніми інфлюенсерами/-ками.

«Мусимо констатувати: в нашому суспільстві ще досі не дуже добре розібралися, що таке гендер і чому гендерна рівність важлива для всіх. Про цей наш захід люди можуть сказати: це, мовляв, щось про жінок. Але ми маємо завжди терпляче виправляти: ні, це не лише про жінок. Це про нас. Усіх нас. Про кожну людину. Про ваших синів і доньок. Їхнє майбутнє. Бо це про рівність узагалі. Рівність у можливостях і самореалізації. Без примусу. Ось чому наша розмова сьогодні така важлива. Бо це проблема навіть не законодавча. Вона світоглядна», — наголосила Перша леді Олена Зеленська.

Основними акцентами заходу визначено потужний політичний сигнал щодо важливості конкретних практичних кроків із впровадження Стратегії з боку закладів освіти у межах повсякденних освітніх ініціатив. Крім того, обговорено палітру потенційних інструментів, які можуть використати заклади освіти в реалізації Стратегії. 

«З огляду на те, що питання гендеру все ще гаряче дискутується в нашому суспільстві, ми як міністерство вирішили на власному прикладі показати, що гендерна рівність — це не про гасла, а про необхідну політику і важливі  практичні кроки. Ці кроки роблять нашу освіту більш доступною, більш сучасною, кроки, які забезпечать рівні можливості і максимальний розвиток для всіх учасників освітнього процесу — від учнівства до викладацького складу та керівництва освітніх закладів», — зазначив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

«Ми маємо  звернути увагу на те, що курси і теми з гендерної проблематики мало інтегровані в процес підготовки фахівців/-чинь будь-якої галузі, зокрема педагогів. Відсутні бакалаврські  програми з гендерних студій. Практично нема магістерських.  І тому сьогодні ми маємо брак фахівців у цій сфері. Тому перспектива — у запровадженні таких програм на факультетах педагогіки, соціальної роботи, юридичних, психологічних», — наголосила Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань гендерної політики.

«Співпрацюючи з урядом, партнерами та громадянським суспільством, UNFPA виступає за гендерну рівність в освіті. Успішна реалізація Стратегії є спільним досягненням. Щоб використовувати можливості та подолати виклики, пріоритетність гендерної рівності є першочерговою для розвитку «людського капіталу» в Україні. Посилення гендерних аспектів у системі освіти, збір відповідних даних і усунення упереджень є ключовими кроками у розвитку інклюзивних громад», —  зазначив Массімо Діана, представник UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.

Конференція щодо імплементації Стратегії, а саме її поточних завдань і викликів реалізації гендерної політики в сучасному освітньому полі, стала одним із кроків для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, запобігання та протидії будь-якій дискримінації, упровадження практик інклюзивності як основи фундаментальних прав і пріоритетів у контексті євроінтеграції, а також для подолання наслідків військових дій і післявоєнної відбудови України.