«Як промінчик сонця в дощовий день», «просто бомба», «поговорила наче з подругою», — так описують свій досвід взаємодії одні із сотень клієнток віртуальної платформи «Не дрібниці», де підлітки можуть отримати підтримку кваліфікованих психологів/-инь.
Після початку повномасштабної війни РФ проти України UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні, за підтримки уряду Великої Британії масштабували цей освітній проєкт до теми ментального здоров’я та психологічної допомоги підліткам. Адже вони, на відміну від дорослих, часто обмежені в доступі до неї.
«Проєкт розширився на дві гілки — стосунки зі своїм «Я» та стосунки з оточенням. Це взаємопоєднані речі, адже всі негативні емоції, непрожитий стрес відбиваються на стосунках з іншими та можуть призвести до збільшення насильства», — пояснює рішення координаторка проєкту UNFPA Надія Ковалевич.
UNFPA реалізує «Не дрібниці» в співпраці з молодіжною громадською організацією «Молодвіж». Крім теми здорових і токсичних стосунків, із підлітками обговорюють емоції, почуття та переживання, які спричинила або загострила війна. Комунікація з цільовою аудиторією відбувається на платформах сайту з просвітницькими матеріалами, Instagram-сторінки та чат-бота «Не дрібниці» в Telegram – @no_trivia_bot. Його запустили до Дня молоді 12 серпня.
Відтоді чат-ботом скористалися вже майже 20 тисяч користувачів/-чок. Взаємодія з ним починається з пропозиції оцінити свій емоційний стан та визначитись із проблемою, що хвилює. Після, залежно від результатів анкетування, бот пропонує підліткам корисні тематичні матеріали, вправи на заспокоєння або сесію з психологом, яка відбувається безпосередньо в чаті — безкоштовно та анонімно.
Тема ментального здоров’я в топі
Перед запуском бота, як розповідає Надія Ковалевич, були побоювання, що онлайн-підтримка не буде популярною серед підлітків. Втім це упередження розбилося вщент. Черга охочих полистуватися з психологом/-инею утворилася за перші два дні. Аби впоратися із навантаженням, довелося майже утричі і збільшувати штат фахівців/-чинь. Наразі на платформі консультують 14 психологинь та психологів. Середній час розмови з підлітком становить майже півтори години.
«Тема ментального здоров’я в топі — це стало відкриттям», — ділиться Надія Ковалевич та додає, що завдяки ефективній роботі «сарафанного радіо» та відгукам у соцмережах потреби в запуску масштабної промокампанії проєкту досі немає.
Попри війну, діти живуть життя
За чотири місяці роботи чат-бота психологи/-ині опрацювали майже 3500 звернень від молодих людей. Хоча онлайн-сервіс психологічної підтримки запустили саме через війну, найбільш розповсюдженими проблемами підлітків лишаються характерні для їхнього віку непорозуміння з батьками, проблеми в стосунках з однолітками, у романтичних стосунках, хвилювання про ментальне здоров’я та труднощі регуляції емоцій. Водночас за статистикою звернень, проблеми пов’язані з війною, не входять навіть у десятку топзапитів.
«Діти все одно живуть життя. Хоча насправді всі запити так чи інакше пов’язані з війною, бо вони живуть у країні, де вона триває, — пояснює старша психологиня віртуальної платформи Дана Яковенко. — Їхні друзі роз’їхалися, їхні близькі можуть бути в ЗСУ або перебувати в небезпечних містах. Ці фонові речі часто впливають на їхній стан, спричиняють тривожність або депресивні прояви. При цьому вони підлітки, завдання їхнього віку — розуміти себе та розуміти себе в стосунку з іншими, і вони мають бути розв’язані попри війну».
Війна впливає на поширеність селфхарму
Крім того, продовжує Дана Яковенко, з війною більш поширеною стала проблема самопошкоджень, адже до селфхарму зокрема вдаються як до способу регуляції емоцій — коли неможливо виразити тривожність.
Трапляється навіть так, що клієнти надсилають у чат фото своїх порізів в очікуванні на реакцію.
«Ми маємо показати, що ми готові витримати ті емоції, які підліток готовий у цей чат принести, що ми чуємось достатньо стійкими, щоби не сварити за це, не лякатися, а реагувати максимально професійно, дружно та підтримуюче», — каже фахівчиня.
Діти діляться травмою
Підтримка кваліфікованих психологів/-инь в чат-боті «Не дрібниці» не є кризовою допомогою. У разі екстреної ситуації бот скеровує підлітка до екстрених служб та спеціалізованих гарячих ліній.
Дана Яковенко розповідає, що до запуску чат-бота фахівці очікували, що підлітки звертатимуться до них із життєвими питаннями, але практика продемонструвала інше.
«Виявилося, що підлітку легше повідомити про проблеми в анонімному чаті — написати психологу, якого він бачить і який не бачить його. Саме до нас діти вперше приносять будь-які запити. Ми дуже багато говоримо про насильство, про колись пережите насильство, зокрема сексуальне, — розповідає старша психологиня. — У подібних випадках бачимо свою задачу в підтримці дитини, підтримці її ідеї звернення з цим до когось та скеруванні туди, де вона отримає більш точкову допомогу — наприклад, тривалу терапію».
Дана Яковенко каже, що аспект анонімності має й інший бік медалі — неможливість повідомити про ймовірний злочин. Але ця конфіденційність, продовжує фахівчиня, забезпечує довіру.
«Якщо від повідомлення до нас розкрутиться якийсь кейс, це буде добре для одного підлітка, але може відвернути від нас інших, які бояться повідомляти», — зазначає Дана Яковенко та додає, що саме тому психологи платформи не бачать навіть нікнейму клієнта в Telegram.
Підлітки повертаються на консультації
Наявність довіри до сервісу доводить і статистика повторних консультацій. За час роботи бота понад 35 відсотків звернень — вторинні. За словами старшої психологині, переважно підлітки повертаються вже з іншими питаннями.
«Буває так, що підліток спершу перевіряє, чи можна мати з нами справу, приходить із якимись менш болючими запитами, але коли розуміє, що тут є емпатійна підтримка, що ми не критикуємо, витримуємо від нього моменти емоційності, то переходить до більш глибоких запитів, страхів», — розповідає фахівчиня.
Нерідко підлітки потребують медичної допомоги. «Дуже часто те, що нам здається лінню, прокрастинацією, може бути прихованою депресією», — зазначає Дана Яковенко та додає, якщо психолог/-иня під час надання підтримки виявляє ознаки якихось розладів, то радить дитині поговорити про це з батьками та звернутися до лікаря.
«Ми розуміємо, якщо це справді депресія, то наша розмова в чаті нічого не змінить. Тому наша задача — провести едукацію, як взагалі здійснюється допомога у сфері ментального здоров’я, куди можна звернутися», — каже старша психологиня. — У мене була клієнтка, яка дуже боялася антидепресантів. Ми з нею поговорили, чому їх призначають, як вони діють та чим можуть допомогти. Зійшлися, що вона обговорить це з мамою. Так ми дуже стараємось повернути дітей батькам, а батькам — відповідальність за ситуацію».
Керівник «МолоДвіж Центру. Львів» Роман Цудний називає «Не дрібниці» одним із найбільш сенситивних проєктів для молоді та вважає, що потреба в ньому з часом лише зростатиме.
«Війна стала каталізатором усіх проблемних моментів для молоді. Коли незрозуміло, що завтра, дуже загострюється почуття справедливості, яке в підлітків і так оголене. Це впливає на стосунки з іншими», — зазначає Цудний.
Керівник молодіжної організації пояснює популярність платформи психологічної допомоги зокрема вдалістю формату, адже «молоді люди не люблять спілкуватися телефоном».
Лише літери та смайли
Водночас для психологів проєкту підтримка підлітків у формі листування є великим, але цікавим викликом, каже Дана Яковенко.
«З одного боку легше, що маємо час на формулювання послання й підліток так само. Але ми дуже обмежені, адже відсікається невербальна частина комунікації — зоровий контакт, міміка, жести, інтонації. Це вимагає винахідливості — як, маючи лише літери та смайли, дати зрозуміти підлітку, що ми його підтримуємо», — ділиться психологиня.
Ще одним викликом для проєкту є залучення більшої кількості хлопців, адже наразі вони становлять лише 7,5 % від загальної кількості клієнтів.
Крім того, у планах UNFPA — посилювати освітню складову бота, щоби підвищувати освіченість молодих людей у темі ментального здоров’я.
«Будемо наповнювати бот всякими інтерактивами, які можуть зайняти підлітків — розширювати кількість вправ, різноманітних тестів, матеріалів, які можуть допомогти до спілкування з психологом», — розповідає Надія Ковалевич. Також планується запуск мікроосвітніх курсів для молоді про здорові стосунки та ментальне здоров’я.
Адже, як зазначила психологиня Дана Яковенко, лише розуміння свого стану вже знімає велику кількість напруги.
