У Міжнародний день боротьби за права жінок ми говоримо про рівні можливості, економічну незалежність і підтримку жінок у реалізації їхнього потенціалу. Попри виклики воєнного часу, українки сміливо розвивають власну справу, зміцнюючи економіку та громади. Кар’єрні радниці «ВОНА хаб» допомагають їм на цьому шляху, а ярмарок у межах форуму «Зроблено в Україні» став майданчиком для представлення жіночого підприємництва. Розповідаємо історії трьох учасниць заходу.
На користь собі та країні: як переселенка із Запоріжжя побудувала бізнес із соціальною місією
Навесні 2022 року 35-річна жителька Запоріжжя Ольга разом із чоловіком та двома дітьми вимушено залишила рідне місто. Це важке рішення стало точкою відліку до нових можливостей. Як каже жінка, перший час після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну її родина сподівалася на швидке закінчення бойових дій. Проте, захоплення військами РФ Запорізької атомної електростанції стало точкою неповернення, після чого сім’я вирішила евакуюватися заради безпеки дітей.
Виїзд із міста, яке на той час опинилося майже на лінії зіткнення, нагадував гру в рулетку — по Запоріжжю гатили з артилерії та інших видів важкого озброєння. Родина Ольги покидала домівку організованою евакуацією залізницею.
«Я думала, що їдемо на кілька тижнів, але все затягнулося. Ми добиралися дві доби й це були найжахливіші дні мого життя. Умови нагадували сцени з фільмів про Другу світову», — пригадує Ольга.
У Львові Ольга довго не могла прийти до тями через стан «відкладеного життя». Знайти сили почати все заново жінка змогла з допомогою «ВОНА хабу» — проєкту, націленому на підтримку економічної спроможності жінок. Кар’єрні радниці допомогли Ользі відновити віру у власні сили. Відвідавши різні тренінги, зокрема з опанування напряму IT та складання резюме, жінка, яка до того працювала за наймом, задумалася про початок власної справи. Її вибір пав на виробництво сушеного та копченого м’яса, адже за освітою жінка — фахівчиня з харчової сфери.
«Оскільки в нашій родині багато рідних воюють, ми вирішили, що наш бізнес має бути на користь країні. Завдяки підтримці «ВОНА хабу» й міжнародним грантам вдалося придбати необхідне обладнання і розпочати виробництво», — каже Ольга.
Так народився її бізнес «Lean Meat», який ще розвивається, але вже має сушильну й коптильну шафи, що мінімізують людську працю. Завдяки автоматизації багатьох процесів підприємиці вдається поєднувати власну справу з дистанційною роботою за наймом, що дає відчуття фінансової незалежності в бентежні часи.
«Мене надихнула абревіатура простору ВОНА: вільна, окрилена, незалежна, амбітна. Бажання і підтримка фахівчинь із хабу рухали мене вперед», — ділиться жінка.
Зупинятися на досягнутому Ольга не збирається, адже мрії підприємиці амбітні — масштабувати виробництво для виходу на європейський ринок та створення нових робочих місць. Окрім економічної спроможності, для жінки важлива й соціальна відповідальність, тож серед її цілей — адаптація умов роботи для працевлаштування людей з інвалідністю. Ольга власним прикладом доводить: навіть у найскладніших умовах можна знайти сили для нового старту й бути корисною собі та державі.
Мріяти й діяти: як переселенка з Луганщини повернулася до власної справи
43-річна Юлія із Сіверськодонецька втратила дім і бізнес через війну. Але попри всі випробування, вона змогла повернутися до улюбленої справи — кондитерства — і розпочати все з нуля в Києві.
«Це було 6 березня 2022 року, коли ми залишили Сіверськодонецьк», — згадує Юлія. — «Обстріли ставали дедалі інтенсивнішими, залишатися було небезпечно».
Сім’я вирушила в дорогу власною автівкою. Спершу їх прихистив однокласник чоловіка в Новомосковську, згодом вони оселилися в Дніпрі. Там у Юлії ще жевріла надія на швидке повернення додому. Проте вже влітку стало зрозуміло, що це відкладається на невизначений час.
Після вступу старшого сина до вишу в Києві, сім’я перебралася до столиці. Там, після тривалої перерви, Юлія наважилася відновити свій невеликий кондитерський бізнес, яким займалася з 2012 року.
У Сіверськодонецьку справа Юлії мала неабиякий успіх — підприємиця працювала на професійно облаштованій кухні та мала сталу клієнтську базу. Після вимушеного переїзду жінка залишилася ні із чим — усе обладнання було в окупації.
«У червні того року я зрозуміла, що час рухатися вперед. Разом із сином придумали назву для мого бізнесу — «СолодкоСолоно», ще бувши в Дніпрі. У Києві я створила нову сторінку в Instagram і почала шукати підтримку та знання», — розповідає Юлія.
Про «ВОНА хаб» жінка дізналася від інших переселенок та спочатку зацікавилася активностями для покращення ментального стану — відвідувала йогу та медитації. Трохи згодом Юлія приєдналася до бізнес-тренінгів.
«Завдяки ВОНА хаб я змогла стабілізувати свій стан, отримати консультації від фахівчинь, отримала знання й навіть подалася на грант», — ділиться жінка.
На виграні кошти Юлія закупила необхідне обладнання: кухонний комбайн, піч, морозильну камеру, а також харчовий принтер. У написанні бізнес-плану жінку супроводжувала кар’єрна радниця. «Я тоді вирішила: якщо нічого не вийде за пів року, буду шукати роботу за наймом. Але я ризикнула, і це дало результат», — вказує переселенка. Їй вдалося не лише відновити втрачене, а й підвищити професійний рівень.
Сьогодні Юлія продовжує розвивати бізнес і мріє про створення стабільного виробництва кондитерських виробів. Вона впевнена: її справа зможе не лише забезпечити стабільний дохід, а і надихати інших жінок, які пережили подібні труднощі. «Бути поруч із дітьми, бачити їхню усмішку й відчувати, що я на правильному шляху, — ось моя найбільша мотивація», — ділиться підприємиця.
Назустріч мрії: як підприємиця Анастасія розпочала все з нуля
Повномасштабна війна Росії проти України для 33-річної жительки Запоріжжя Анастасії стала переломним моментом у всіх сенсах. Окрім тривог за безпеку та вимушеного переїзду на Львівщину, жінка переживала непросте розлучення та як наслідок — втрату спільного із чоловіком бізнесу. Починати все спочатку в селі було непосильним викликом: пошуки роботи не увінчалися успіхом, та й залишати дитину жінці не було на кого. Уже за пів року сім’я поїхала в рідне Запоріжжя. Проте, повернути минуле життя так і не вдалося — розлучення оголило проблеми, які накопичувалися роками.
«Усе залишилося чоловіку. Ми з дитиною були змушені жити в батьків», — розповідає Анастасія.
У пошуках психологічної допомоги в той період жінка натрапила на інформацію про «ВОНА хаб» — проєкт, який надає жінкам не лише моральну підтримку, а й можливості для розвитку кар’єри. Хоча Анастасія спочатку сумнівалася, чи звертатися, адже не мала статусу переміщеної особи чи досвіду насильства, фахівці їй не відмовили.
За словами жінки, робота з психологинею відкрила їй очі на шлюб, у якому мали місце й психологічне, й економічне насильство. Також, як каже Анастасія, психологічна підтримка повернула їй віру в себе, яка роками пригнічувалася оточенням. Так, відвідуючи заняття в стартап-школі «ВОНА хабу», жінка вперше задумалася над монетизацією давнього хобі із виробництва пастили.
«Це стало початком великого шляху. Було багато тренінгів, де нас навчали будувати бізнес-план, розробляти стратегію, правильно сплачувати податки. Усе було дуже цікаво, структуровано, і ми мали можливість подаватися на гранти», — ділиться Анастасія.
Наполегливість жінки дала свої плоди — на виграні з першого гранту кошти вона придбала великий дегідратор та розширила продукцію на фріпси, джерки та в’ялені томати. Так зародився бренд смаколиків «Смачно Shop».
«Було дуже страшно, боялася, що нічого не вийде. Проте, важко не було. Завдяки підтримці та тренінгам я змогла зробити цей крок», — каже Анастасія. Наразі підприємиця вже перенесла виробництво в окреме, облаштоване за стандартами стерильності приміщення, а її бренд здобув впізнаваність та підтримку клієнтів.
Попри скепсис оточення, яке запевняло, що «на пастилі не заробиш», Анастасія довела зворотне. І щодня працює над тим, аби масштабувати бізнес і представити свої делікатеси в Європі.
