News

Ґендерна рівність: слово чоловікам

25 червень 2018

Андрію 28 років. За цей час він встиг отримати неповну вищу освіту, одружитися з Мариною і двічі стати татом. 

Щоправда, він жодного разу не був з Мариною при пологах. Хоча його товариш Олег каже, що в цьому нема нічого страшного, Андрія це трохи лякає. Хоча нема чому дивуватися: незважаючи на те, що майже половина українських чоловіків перебувають у медичному закладі під час пологів, лише 13% віддають перевагу партнерським пологам і безпосередньо присутні у палаті, щоб підтримати жінку. 

Так само Андрія дуже здивувало, що Олег стільки часу няньчився зі своїм малим, коли той народився. Навіть відгули на роботі брав. До речі, так робить майже кожен третій українець. 

Андрій часом грається з малими, читає їм, коли дружина просить, ходить гуляти. А от заміна підгузків, купання та годування немовлят – це виключно робота Марини. Він до цього не має жодного стосунку. І 63% українських чоловіків теж такої думки. Більше того, кожен третій уяви не має, як дати собі раду з немовлятами. А ось спілкування, ігри та розваги – це чоловіки виконують порівну з дружинами. 

З народженням другої дитини Андрій відчув ще більший тягар на своїх плечах. Як-не-як, а він же головний годувальник сім'ї! Так вважають 6 з 10 чоловіків в Україні. Проте, із заробітками зараз сутужно. Страх за майбутнє і тривожні думки Андрій давно почав топити в чарці. 

Він не знає як дати раду своїм переживанням. Марина вже не раз намагалася силоміць затягти його до лікаря, але він вперто не піддається. Кожен третій український чоловік ні до кого не звертається в разі стресу. При тому, що кожен шостий страждає від пригнічення та раптових спалахів гніву, а кожен третій – від безсоння. 

Андрій все частіше згадує дитинство. Він ріс ніби на голках. Батько любив випити і зігнати злість на близьких. Андрій не один був свідком домашнього насильства – про такий досвід каже кожен сьомий український чоловік. Потім армія. Там теж було несолодко. Він добре пам'ятає усі ті жахи, які довелося пережити. Але це ж в минулому нібито. Тоді звідки ці його напади гніву? Сам не знає. Але його випадок – не виняток. Більш ніж кожен десятий чоловік проявляє фізичне насильство у своєму подружньому житті, а кожен третій – емоційне. 

Зрештою, це все Марина винна. Менше би докоряла, то він би й руку не піднімав. Так сам себе виправдовує. Дружина ж має бути слухняна й покладиста. У цьому, як і Андрій, переконаний кожен четвертий український чоловік. Ба більше – кожен десятий вважає, що дружина має терпіти прояви насильства, щоб зберегти сім'ю.

Андрій все частіше чує в новинах щось про рівні права чоловіків і жінок. Він щиро дивується такому буму ґендерної рівності: "У нас же у всьому рівноправ'я!" Кожен четвертий чоловік розділяє думку Андрія. "Та й узагалі – усі ті закони, які вони там приймають, йдуть більше на користь жінкам, аніж чоловікам," – продовжує обурюватися Андрій. У цьому переконаний кожен другий українець. Незважаючи на це, Андрій би віддав перевагу начальнику-чоловіку, тим більше не довірив би керувати країною жінці.

Політика політикою, а основна жіноча справа – це бути берегинею дому.

З Андрієм погодяться 70% українських чоловіків. Однак, син Андрія, коли підросте, матиме іншу думку. Адже як показали результати опитування, молоді чоловіки демонструють більш прогресивні погляди щодо ґендерного поділу соціальних ролей, підтримують партисипативний підхід до ухвалення рішень у родині та настанови відповідального батьківства. 

Тисність тут, щоб дізнатися більше.