Світлана Чижевська, 61 рік. Вік для неї - тільки у паспорті, в душі та тілом почуває себе набагато молодше.

Як думаєте, в чому секрет вашого довголіття? Як ви тримаєте себе в формі?

Мені пощастило знайти роботу у поважному віці. Мені сказали: «Неважливо, скільки вам років, приїжджайте – познайомимось». І мене взяли. Я єдина працюю в нічні зміни, і мені комфортно. Також беру участь у різних подіях та зйомках від «Життєлюбу».

У мене взагалі немає часу сумувати. Я багато часу проводжу з онукою, взимку люблю в’язати, влітку – ходити на пляж та засмагати. Це все приносить мені задоволення.

Яку пораду ви б дали молодим людям?

Я помічаю, що часто виглядаю краще, ніж молодші за мене люди. Хоча, як мені здається, я ніяких особливих зусиль до цього не докладаю. Думаю, люди зараз багато ліняться. Тепер все легко доступне, все в телефоні. Молодь мало читає книги і багато стежить за чужим життям. А треба більше займатися своїм.

Моя порада молоді – отримати якісну освіту, докласти для цього зусиль. Раніше під час навчання нам давали великі списки літератури – і спробуй не прочитати його, обов’язково попадешся. Треба вчитися не для галочки, а щоб мати реальні знання і вміння, це відчиняє двері у майбутнє. Якщо ти фахівець чи фахівчиня у своїй справі, тебе точно помітять.

Що вам більше подобається на цьому етапі життя? 

Те, як я зараз живу, мені дуже подобається. Просто сидіти спокійно на лавочці – не моє. Там, в душі, мені далеко не 61. Якби я мала ці ж можливості раніше, то, можливо, моє життя склалось би інакше. Раніше було більш сумно, а зараз – більше оптимізму.

10 років тому мене нікуди не брали на роботу. У 51 рік. Казали, що я стара. Далі телефонних розмов з роботодавцем не йшло: в мене запитували вік, казали, що я або не підходжу, або більше не передзвонювали. Навіть не запрошували на співбесіду. Тепер все змінилося, і це для мене щастя.

Чим ви пишаєтесь у своєму житті?

Я активно займалась спортом, працювала в спортивному залі. Мій чоловік помер два роки тому, він був дуже успішним спортсменом, його досі пам’ятають. Донька працює у Cirque du Soleil, і я вважаю, що це частково наша заслуга як батьків – ми направили її. Вона ніби здійснила мою власну мрію. 

Пишатись успіхами своїх дітей – це немало. Дуже багато вкладається в них – кожен день, кожну хвилину, тому радісно, коли вони стають щасливими. Це – результат вашої любові, ваших зусиль і виховання.

 Коли ви були найбільш щасливою?

Коли моя донька приїхала з Cirque du Soleil до Києва. І стояла на сцені Палацу Спорту. Я була серед глядачів, і коли вона говорила, я відчула мурашки по шкірі: це – моя донька. Навіть важко словами описати, що я тоді відчувала. Наче десь літала.

Коли діти народились, було щастя, що вони здорові. Зараз я щаслива, що маю роботу, не хворію і не потребую нагляду. Це також дуже важливо.

Фотографії зроблені Divergent Agency.