«Коли спрацювала повітряна тривога, ми всі поспішили до укриття», — розповідає Оксана, яка перебуває на 26-му тижні вагітності. «Навіть зовсім крихітних немовлят з відділення інтенсивної терапії спустили вниз до сховища. Медсестри та санітарки переносили малюків з великою обережністю, адже ті поки що недостатньо зміцніли, і їх ще зарано передавати на руки матерям, — ділиться жінка.
«Під час тривоги ми хвилюємося, особливо коли це трапляється вночі. Ми дуже виснажені», — зауважує Оксана.
Хвиля чергових масованих атак з боку Росії сколихнула Україну на початку тижня. Суттєвих пошкоджень зазнали важливі об’єкти цивільної інфраструктури. Є постраждалі та загиблі.
Медичні працівники та працівниці Київського обласного перинатального центру надають допомогу вагітним жінкам, породіллям та їхнім новонародженим дітям фактично за повної відсутності електропостачання.
«Це неймовірно важко, — розповіла Оксана в інтерв'ю UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, який надає підтримку пологовому будинку. «Моя родина і сім'я мого чоловіка перебувають в Сумах [на північному сході України], де вибухи лунають щодня. Я постійно хвилююся за них, і це, звісно ж, впливає на моє здоров'я та самопочуття».
Для Юлії, ще однієї майбутньої мами з міста Ірпінь, Київської області, насильство стало майже буденністю. «Мене привезли сюди через ускладнення зі здоров’ям, які загострилися через постійний стрес і тривогу», — пояснила жінка.
«Постійні обстріли та нескінченна повітряна тривога дуже негативно впливають як на на маму, так і на дитину. Мені дуже важко описати словами тривогу, яку я відчуваю від усвідомлення того, що новий обстріл може статися будь-якої миті»,— ділиться Юлія.
Жінка бачить свою сім'ю як своєрідну «опору» та додає: «Ми намагаємося триматися та не полишати надії на краще, але важко не думати про те, яке майбутнє чекає на наших дітей».
Звикаючи до невизначеності
Через удари з боку ворога, який продовжує й надалі знищувати об’єкти на території України, вражаючи зокрема й енергетичну інфраструктуру, персонал лікарень та пацієнти постійно перебувають у стані невизначеності.
«Вагітні жінки і так перебувають у вразливому емоційному стані», — каже Юлія. «Адже вони несуть відповідальність не тільки за своє життя, але й за життя своїх дітей. Життя серед обстрілів та постійної тривоги потребує практично надлюдських зусиль. Ми часто чуємо вибухи, коли перебуваємо в укритті», — ділиться Юлія.
Цей пологовий будинок є основним осередком надання допомоги вагітним жінкам та новонародженим в регіоні. Через масовану атаку вранці у понеділок, 26 серпня, медичний заклад було повністю знеструмлено.
«Вибухи було чути дуже близько. У всій лікарні зникло електропостачання», — розповів UNFPA Артем Огородник, завідувач пологовим відділенням лікарні.
«Ми продовжили роботу на генераторах, але це означало, що ліфти, наприклад, не працювали. Пріоритетом для нас було забезпечення електроенергією критично важливих приміщень, а саме — відділення інтенсивної терапії новонароджених, операційних та пологових залів».
«За останні роки постійних обстрілів нам довелося стати досить винахідливими», — розповідає лікар Огородник, зазначаючи, що медичний персонал пологового будинку поступово пристосувався до роботи в умовах нової реальності. «Ми були вимушені проводити невідкладні операції в повній темряві: єдиним джерелом світла до моменту підключення генераторів були лише ліхтарики від телефонів. Коли лікар виконує критичну важливу операцію, ці секунди здаються цілою вічністю».
«Виконання професійних обов’язків в таких умовах є досить складним», — продовжує лікар. «У нас не буває такого, що ми припиняємо надавати медичну допомогу. Новонароджені не питають, чи відбувається за вікном масована атака. Пологи просто стаються, незалежно від обставин. У нашій лікарні ні на один день ми не припиняли і не припинятимемо нашу роботу. Ми працюємо 24 години на добу, 365 днів на рік», — зауважує Артем Олександрович.
Цього року Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) повідомила про понад 230 атак на медичні заклади по всій Україні, що поставило під загрозу життя мільйонів людей, особливо вагітних жінок та новонароджених, які належать до вразливої категорії населення.
Вірність клятві Гіппократа
«Зараз у нас є пологовий зал у сховищі, — розповідає завідувач пологового відділення про вимушені інновації. «Якщо це можливо, ми відтерміновуємо медичні втручання. Але у нас уже давно з’явились засоби, які дозволяють робити це в укриттях».
Українські медичні працівники та працівниці продовжують надавати необхідну допомогу всім, хто цього потребує, навіть в умовах постійної загрози та демонструють відданість своїй справі. UNFPA підтримує мережу медичних закладів та мобільних гінекологічних бригад по всій країні, зокрема, роботу гінекологічних кабінетів безбар’єрного доступу, а також постачає медичні препарати й набори гідності. Це особливо актуально в умовах, коли станом на 2023 р. майже чверть пологових будинків та установ, що надають медичну допомогу новонародженим з ускладненнями, наразі не можуть продовжувати свою роботу.
UNFPA також постачає медичним закладам в Україні мобільні інкубатори. Це допомагає підтримувати жінок та новонароджених, адже наразі національна система охорони здоров'я постійно зазнає серйозних атак.
Артем Огородник підкреслив: «Ми адаптувалися до цієї складної реальності. У нас немає іншого вибору, окрім як продовжувати надавати необхідну допомогу. Від цього залежить життя наших пацієнтів — і ми не підведемо їх, незважаючи на жодні обставини».
