“Головне – аби не онкологія”, – із такими думками пенсіонерка Валентина заходила в кабінет гінеколога мобільної клініки UNFPA в Україні рік тому. До того вона протягом довгого періоду не була на огляді, а останнім часом більше всього її турбували специфічні . Фахівчиня вчасно діагностувала передракову хворобу органів малого таза та запобігла тяжким наслідкам. Жінці – 71 рік. Вона – одна з небагатьох мешканців села Комишуваха, Попаснянського району, Луганської області. Це селище обслуговується фельдшерсько-акушерським пунктом, у складі якого працюють сімейний лікар та медсестри. У разі виникнення проблем, що потребують втручання спеціалістів вузького профілю, пацієнтів направляють в районну поліклініку в місто Попасна. Попри те, що воно знаходиться всього в 10 км від села, не всі доїжджають до лікаря. За словами місцевих спеціалістів, основними перепонами стають фінансові проблеми та стан здоров’я пацієнтів. Валентина каже, що для неї цей шлях надзвичайно складний через майже втрачений зір. Тому, коли дізналась, що фахівці мобільної клініки повертаються до її селища влітку 2020 року, була серед перших клієнтів в черзі.
«Я дуже задоволена! Лікарка перевірила мій теперішній стан, виписала підтримувальні препарати, вітаміни й мазь. Мій діагноз пов’язаний з віком, від цього вже нікуди не дітися, але підтримувати й спостерігати треба», – ділиться Валентина.
Окрім жінки, на цьогорічний огляд до мобільної клініки в Комишувасі прийшли близько 60 людей. Загалом із початку роботи цієї моделі в Попаснянському районі консультацію отримали вже 877 пацієнтів. Кожна мобільна клініка складається з лікаря сімейної медицини, лікаря-гінеколога, працівника соціальної служби, медичної сестри та водія. Гінекологиня проводить повний огляд жінки, цитологічне дослідження, перевіряє стан молочних залоз та статевих органів. Сімейний лікар робить УЗД органів малого таза, нирок, печінки, підшлункової залози, молочних залоз і щитоподібної залози, а також простати. Мобільні клініки працюють за чітко складеним розкладом та завчасно попереджають про свій приїзд місцевих медиків, які доносять інформацію до пацієнтів. Завдяки тому, що бригада забезпечена власним транспортом, вона наближує медичні послуги навіть до важкодоступних селищ на лінії розмежування.
“Хронічність” сірої зони
За словами сімейного лікаря мобільної клініки Ігоря Єрьоміна, у населених пунктах сірої зони фахівці часто стикаються із вже запущеними випадками хвороб.
“За півтора місяця роботи ми виявили 4 випадки жіночої онкології та рак печінки. Дуже часто, навіть усвідомлюючи діагноз, люди не їдуть до онкодиспансерів, бо вважають, що живуть в небезпечній зоні, де в будь-який момент їх життя може перервати дурна куля”, – розповідає спеціаліст.
Гінекологиня клініки Євгенія Кислиця також пригадує випадок, коли у літньої жінки в селищі на лінії розмежування виявили запущену форму рака матки.
“УЗД підтвердило мої побоювання. Ба більше, онкологія зі свищем прямої кишки… Вона протягом року терпіла біль, але не зверталась до лікаря. Бо не мала можливості оплатити автівку до лікарні. 400 грн виявились для неї непідйомною сумою. І ми стикаємось зі значною частиною таких випадків.На жаль, війна призвела до великої стресової напруженості населення, значних економічних труднощів і тому за останні 6 років зросла кількість онкозахворювань і випадків цукрового діабету”, – каже фахівчиня.
Хоча більшість клієнтів мобільної клініки – літні люди з хронічними проблемами, випадки онкологічних захворювань спеціалісти діагностують не лише у них. За словами Кислиці, сильно “помолодшав” рак шийки матки. Гінекологиня пов’язує це з відсутністю в Україні культури вакцинування від вірусу папіломи людини та браком секс-освіти серед молоді.
“Цього року ми вже діагностували два таких випадки – у клієнток 1996 року народження. Добре, що на початковій стадії. Адже більшість захворювань шийки матки починаються безсимптомно та виявляються лише на планових оглядах. Тому так важливо відвідувати гінеколога хоча б раз на рік, а також, за можливістю, вакцинуватися від ВПЛ. Бо 16-й та 18-й штам вірусу у 90% випадків є причиною онкології шийки матки”, – зазначає лікарка.
За її словами, крім зазначених причин, у людей досі присутній психологічний бар’єр щодо візитів до гінеколога та невисокий рівень розуміння важливості планових консультацій. Вона розповідає, що по приїзду до деяких населених пунктів стикалася з випадками, коли люди, по 6-8 років не відвідували фахівців.
Хвороби дихальних шляхів
Згідно зі статистикою UNFPA в Україні, хвороби органів дихальних шляхів одна з найпоширеніших патологій серед діагностованих в Луганській області. Сімейний лікар Єрьомін пояснює це індустріальністю Донбаського регіону.
“Більшість людей тут працюють в гірничодобувній промисловості, себто на шахтах. Це робота в умовах високої запиленості й тому стійкість до вірусів та інфекцій нижче. Своєю чергою це призводить до хронічних захворювань легень, бронхів – пневмоконіозів. Звісно, також впливає спосіб життя людини – якщо не зловживати алкоголем та турбуватися про здоров’я, ризик менший”, – каже лікар.
Також часто звертаються із проблемами з травленням. Патології печінки, підшлункової залози, жовчного міхура, за словами Єрьоміна, більшою мірою спричинені неправильними харчовими звичками та зловживанням алкоголем.
Крім цього, через неякісну питну воду в регіоні розповсюджені проблеми з нирками, а особливо – ниркові камені.
Інклюзивність до уваги
У разі, якщо пацієнт не в змозі прийти самостійно на огляд мобільної клініки, бригада фахівців, за запитом, виїжджає додому. Але напередодні уточнює, чи є у клієнта температура та ознаки респіраторних захворювань. Озброївшись засобами дезінфекції, захисними масками й костюмами, медики виїжджають до пацієнта.
“Поки лише один раз нас попросили приїхати додому до післяінсультного хворого, у якого відсутня чутливість половини тіла. Усе медичне обладнання клініки – апарат УЗД, ЕКГ тощо – транспортабельне. Тому ми прямо на місці зробили йому електрокардіограму, на УЗД подивились усі органи. Це дуже важливо, щоб пацієнти з такими особливостями розуміли, що медицина про них не забула й мали право на якісне обслуговування. Такі речі дають надію на одужання та полегшують стан людини ”, – вважає лікар Єрьомін.
Кожного тижня мобільна клініка здійснює в середньому по 4 виїзди до населених пунктів району, а 2 дні приймає в Попасній. Обидва фахівця запевняють, що такий насичений графік виснажує, однак розуміють необхідність моделі UNFPA.
“Я ще минулого року, коли вперше їздила селами області і населеними пунктами вздовж лінії зіткнення у складі бригади клініки UNFPA, побачила цих бабусь, які по декілька років не бувають у лікаря. Тоді усвідомила, що ця модель життєво необхідна. Це так добре, що у нас є автівка і ми маємо змогу привозити послугу до тих, хто не здатен доїхати до лікарні в силу певних обставин. Коли виходить допомогти, попередити серйозний діагноз, це дуже надихає. Відчуваєш і радість, і гордість. Люди задоволені, отримуємо сотні позитивних відгуків і подяк”, – ділиться гінекологиня Кислиця.
Єрьомін погоджується, що така ініціатива має сенс і актуальність: “Запит беззаперечно є. Протяжність Попаснянського району – 70 км. Розумієте віддаленість деяких сіл. Це мої земляки. Нині таких інтенсивних бойових дій, як у 2015 році не ведеться. Хіба що може бути якась дурна куля, але це може бути всюди. Тому для мене цей ризик цілком виправданий».
У рамках програми UNFPA – Фонду ООН у галузі народонаселення, за підтримки уряду Великої Британії, з липня 2020 року в Луганській та Донецькій областях розпочали роботу мобільні клініки. Вони надають доступ до високоспеціалізованих медичних та соціально-психологічних послуг людям, які проживають у населених пунктах вздовж лінії зіткнення та/або важкодоступних ізольованих містечках на Сході України, а саме у Бахмутському, Ясинуватському районах та місті Авдіївка Донецької області та Станично-Луганському, Новоайдарському та Попаснянському районах Луганської області. Мобільні клініки проводять обстеження, надають критично важливі медичні послуги та виявляють приховані випадки домашнього та гендерно зумовленого насильства.
