Новини

Час для молоді: як молоді люди змінюють світ вже зараз

18 серпень 2020

Молодь до 30 років складає приблизно половину населення світу, але при цьому досі недостатньо представлена у парламентах країн. Чомусь існує стереотип, що молодь або недостатньо досвідчена, щоб змінювати щось, або недостатньо цікавиться активізмом, політикою та розвитком громад. 

Насправді, молодіжних лідерів та лідерок більше, ніж нам може здаватися. Хтось з них обирає створення молодіжних центрів, хтось - розвиває освіту, а хтось навіть береться за менш популярні галузі - наприклад, сільське господарство. 

Представництво ООН в Україні спільно із Міністерством молоді та спорту України за підтримки Всеукраїнського молодіжного центру підготували онлайн-марафон “100 хвилин з молоддю для молоді”. Під час заходу десять молодіжних лідерів та лідерок розповіли про свій активізм, мотивацію та вплив карантину на діяльність.

Зміни - у руках молоді

Марафон відбувся 12 серпня - у день молоді. Під час марафону виступили десять успішних молодих людей, поділившись своїм досвідом. Учасники та учасниці представляють різні сфери, але усі прагнуть змінити світ на краще.

Однією з учасниць марафону стала Надія Тютєрєва. Надії 25 і вона живе у Луганській області, де організувала групу самодопомоги для жінок. Вона розповідає, що свою активну діяльність розпочала у 19 років, коли пішла працювати вчителькою до школи. Під час розбору творів з учнями вони разом усвідомили, що стереотипи сильно давлять на жінок. Після цього вирішили, що необхідно це змінювати.

“До цього я і не задумувалася над тим, що можна самому собі допомогти. З дитинства чекаєш, поки хтось дорослий прийде, скаже, як треба. А трошки вже виросши і поспілкувавшись з однодумцями, ми вирішили, що треба брати всі свої проблеми і потреби у свої руки, і намагатися їх вирішити”, - розповідає Надія.

Зараз молоді люди частіше замислюються над проблемами свого суспільства. Покоління “міленіалів” (народжені приблизно з 1981 по 1996 рік) характерне своїм прагненням соціальної справедливості, толерантністю і жагою змін. Ще більш інклюзивним та нетерпим до соціальних стереотипів обіцяє стати “покоління Z” (народжені з 1996 по 2009 рік). Саме ці люди зараз беруть ситуацію під свій контроль, покращуючи наше суспільство.

Молодь і цілі сталого розвитку

Цьогорічний день молоді мав тему “Залучення молоді задля глобальних змін”. Молодь відіграє ключову роль у досягненні нами Цілей сталого розвитку ООН, які були прийняті у 2015 році. Учасники та учасниці марафону і самі долучаються до досягнення цих цілей: наприклад, до скорочення нерівності, гендерної рівності та якісної освіти.

Останню ціль обрав для себе Михайло Мітько, який є Президентом Харківського осередку Європейської асоціації студентів-юристів (ELSA). Організація підвищує обізнаність студентів щодо різних галузей права, особливо - міжнародного гуманітарного, адже на її базі організовуються “мут-корти” - модельні засідання міжнародних судів. Михайло вважає, що кожна людина має отримати доступ до якісної освіти.

Не менш важлива і проблема рівності, якої часто не вистачає молодим людям, і які самі прагнуть змінити ситуацію. Інколи дорослі люди не хочуть серйозно ставитися до молоді, вважаючи, що вони не мають досвіду чи просто недостатньо заслуговують поваги.

“У нашому суспільстві, коли ми росли, підлітків не сильно поважали, - розповідає про свою мотивацію засновниця молодіжної організації Teenergizer Яна Панфілова, - нас “булили” у школі, навіть вчителі. Вони говорили “сиди рівно”, “дзвінок для вчителя” і так далі. В якийсь момент я зрозуміла, що це мені не дуже подобається, і хочеться щось робити, самореалізовуватися”.

Карантин і пошук нових форматів

Роль молоді лише зростає у добу великих змін - наприклад, під час пандемії COVID-19 та глобального карантину. Лідерам та лідеркам доводиться шукати нові формати, однак інколи вони відкривають нові можливості. Наприклад, Христина Білінська, засновниця “Центру науки Тернополя” розповідає, що молодь у місті утворила волонтерські бригади, які надавали психологічну допомогу, волонтерили у закладах охорони здоров’я тощо. За період карантину волонтери розвезли понад тисячу продуктових наборів. Сам “Центр науки” дещо трансформував свою діяльність - закупив 3D-принтери, на яких друкувалися щитки для лікарів.

Директор “МолоДвіж Центр” Олег Малець називає карантин “ударом піддих”, але відзначає, що центр зміг взяти себе в руки, швидко перевівши діяльність в онлайн. 
 

Десять молодих лідерів та лідерок за 100 хвилин змогли показати, що найважливіше у активізмі - це бажання щось змінити. Ініціативність, нетерпимість до дискримінації, прагнення змін - основні рушії, які здатні покращити життя громади. Для того, щоб творити зміни, зовсім необов’язково чекати якогось “магічного віку” чи спеціального досвіду. 

Не дивно, що молоді люди прагнуть змін, адже саме від їх діяльності вже сьогодні залежить, як уся планет житиме завтра. Це відповідально, але при цьому - інтригуюче.