Оцінка механізму реагування на дії кривдників, існуючого в рамках національної системи запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству

26 жовтень 2020
 
 
ЗАПИТ НА ПОДАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ
RFQ Nº UNFPA/UKR/RFQ/20/24
Шановні пані / панове,
Фонд ООН у галузі народонаселення (ФН ООН) запрошує Вас надати цінову пропозицію на наступні послуги:
ОЦІНКА МЕХАНІЗМУ РЕАГУВАННЯ НА ДІЇ КРИВДНИКІВ, ІСНУЮЧОГО В РАМКАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ
 
Цей запит відкритий для всіх юридично зареєстрованих компаній в Україні, які можуть надавати належні послуги та володіють правоздатністю постачати/виконувати дані послуги в Україні, або через уповноважених представників.
 
І. Технічне завдання (ТЗ)
ВСТУП
UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення, є агенцією ООН з питань сексуального та репродуктивного здоров'я. Наша місія - створити світ, де кожна вагітність є бажаною, кожні пологи безпечними і потенціал кожної молодої людини реалізований. UNFPA прагне запобігати та протидіяти гендерно зумовленому насильству (ГЗН), проводячи роботу з політиками, працюючи у системі правосуддя, охорони здоров'я, а також із партнерами у гуманітарній сфері. UNFPA працює в Україні з 1997 року, надаючи технічну допомогу програмам у галузі сексуального та репродуктивного здоров'я, гендерної рівності та протидії гендерно зумовленому насильству (ГЗН), розширення прав і можливостей молоді, демографічних досліджень та гуманітарної діяльності.
Починаючи з 2015 року, UNFPA в Україні надає підтримку українському уряду у сфері розробки та вдосконалення системи запобігання та протидії ГЗН з метою забезпечення більшості постраждалих від ГЗН осіб доступом до орієнтованих на їх потреби служб, які надають якісні послуги, при цьому UNFPA просуває у суспільстві принцип «нульової» толерантності до ГЗН.
Після успішного впровадження інноваційних рішень, спрямованих на задоволення потреб постраждалого від збройного конфлікту населення на сході України в умовах гуманітарної кризи, тисячі постраждалих від ГЗН осіб, зокрема ті, які проживають у постраждалих від збройного конфлікту районах, отримали доступ до найважливіших послуг.[1]
Поширюючи інформацію про доступні послуги та долаючи стереотипи щодо ГЗН, національна інформаційно-просвітницька кампанія «Розірви коло» вивела ГЗН з темряви мовчазного прийняття в українському суспільстві.
Ухваленням у 2018 році Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» і відповідних змін до Кримінального кодексу Україна криміналізувала домашнє насильство та наблизила українське законодавство до міжнародних стандартів. Закони, доповнені 16 нормативно-правовими актами, встановлюють важливу основу для розвитку надійних багатосекторальних механізмів реагування та створення мережі спеціалізованих служб (притулки, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, поліція, пункти надання послуг, «гаряча лінія», денні центри соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або ГЗН). Позитивні зрушення заклали основу національної системи запобігання та протидії ГЗН.
Загалом, ключовим напрямом діяльності існуючої національної системи є забезпечення безпеки постраждалих від ГЗН осіб та їх доступу до якісної допомоги. Зниження високого рівня поширення ГЗН вимагає комплексних заходів з реагування, в тому числі проведення відповідної роботи з кривдниками. Програми для кривдників є важливими компонентами комплексного та всеохоплюючого підходу до запобігання насильству проти жінок та боротьби з ним. Вони повинні бути частиною всеосяжної національної політики або стратегії, яка ініціює зміну поведінки, необхідну для зменшення кількості випадків гендерно зумовленого насильства, в тому числі домашнього та сексуального насильства. Проведення роботи з чоловіками, які вчинили домашнє та сексуальне насильство, може сприяти більш широкому запровадженню процесу культурних і політичних змін, спрямованих на скасування гендерних ієрархій, подолання гендерно зумовленого насильства та гендерної дискримінації, а також інших форм особистого і структурного насильства та дискримінації. Змушуючи кривдників нести відповідальність за вчинене ними насильство, програми для кривдників мають вирішальне значення для подолання системи переконань, які толерують, виправдовують або відверто схвалюють насильство проти жінок.
Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок (Комітет CEDAW), Пекінська платформа дій та звіт Генерального секретаря ООН схвалили роботу з винними у вчиненні домашнього насильства, яка спрямована на притягнення їх до відповідальності за насильство та зміну їх уявлення про гендерні стосунки[2]. Крім цього, Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) вимагає від держави вжити необхідних законодавчих та інших заходів для створення або підтримки програм, спрямованих на навчання винних у домашньому насильстві осіб ненасильницькій поведінці в міжособистісних стосунках з метою запобігання подальшому насильству та зміни моделей жорстокої поведінки.
Починаючи з березня 2020 року, UNFPA виконує нову Програму «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства», яка фінансується Європейським Союзом та спільно реалізовується ООН Жінки та UNFPA у шести країнах Східного партнерства (Грузія, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Білорусь та Україна). Програма спрямована, серед іншого, на стимулювання застосування найкращих практик у програмах для кривдників, що запроваджуються міністерствами соціальної політики/міністерствами внутрішніх справ відповідних країн.
З метою виокремлення цього компонента у національній системі запобігання та протидії ГЗН, в якості першого етапу UNFPA бажає провести всебічну оцінку національних міжгалузевих механізмів координації, системи перенаправлення постраждалих осіб та надання їм послуг, роботи з кривдниками, а також програм профілактики та реабілітації.
 
КОНТЕКСТ
 
Аналіз поточної ситуації
ГЗН привертає все більше уваги  як громадськості, так і в політичній площині:  Україна продемонструвала свою відданість просуванню гендерної рівності та розширенню прав і можливостей жінок, приєднавшись до «Партнерства Біарріц» з утвердження гендерної рівності (рішення Кабінету Міністрів України від 7 травня 2020 року, яке окреслює, серед інших пріоритетних напрямів діяльності для України, шлях ефективної імплементації законодавства у сфері протидії ГЗН та домашньому насильству).
Потреба у таких загальнодержавних заходах підкріплюється економічними даними та даними фактологічного бюлетеня. З урахуванням рівня латентності, економічні втрати через насильство проти жінок у 2015 році становили суму у 208 мільйонів доларів США або 0,23% ВВП України.[3]
У 2018 році Національна поліція України зареєструвала 115 000 скарг та повідомлень про домашнє насильство, причому майже 80% з них були подані жінками. Майже 70 000 осіб були взяті поліцією на облік у зв'язку з домашнім насильством у профілактичних цілях, переважна більшість з таких осіб - чоловіки. Кількість зареєстрованих скарг та повідомлень про правопорушення та інші події, пов'язані з домашнім насильством, продовжує зростати. У 2019 році до Національної поліції звернулись майже на 27 000 більше постраждалих осіб ніж у 2018 році. Станом на травень 2020 року Національна поліція зареєструвала 84 237 скарг (76% подано жінками). Після розгляду 53 238 скарг було складено адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення, як передбачено статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.[4]
Однак експерти зазначають, що ці цифри відображають лише близько 15% усіх випадків: 22% жінок репродуктивного віку зазнали фізичного та/або сексуального насильства, але лише 32% постраждалих жінок вирішили звернутися за допомогою, переважно до родичів, знайомих або колег.[5]
Думка експертів підтверджується даними проведеного UNFPA національного дослідження «Сучасне розуміння маскулінності» стосовно осіб чоловічої статі віком від 18 до 59 років.[6] Існує значна частина кривдників, які розглядають свої насильницькі дії не як правопорушення, а фактично як «нормальні дії» і звинувачують постраждалу особу у провокуванні їхньої жорстокої або образливої поведінки та уникають визнання своєї відповідальності. За даними опитування:
  • 13% чоловіків вчиняли фізичне насильство проти своїх партнерок.
  • 32% опитаних чоловіків повідомили, що мають друзів-чоловіків, які вчиняли фізичне насильство проти своїх дружин або партнерок. Водночас 1/3 респондентів зазначили, що вважають це приватною справою пари, яку не слід обговорювати з іншими людьми. Більше того, 6% чоловіків були впевнені, що для виправдання фізичного насильства повинні існувати вагомі причини.
  • 10% чоловіків погоджуються з тим, що жінка повинна терпіти насильство задля збереження своєї сім'ї.[7]
Пов’язані з ГЗН ризики стають все більш загрозливими в українському суспільстві через збройний конфлікт, що розпочався на сході України у квітні 2014 року, та наслідки карантину у зв’язку з COVID-19. Дослідження ГЗН, проведене UNFPA у 2015 році у п'яти постраждалих від конфлікту районах України, визначило, що члени збройних формувань вчинили понад 50% зареєстрованих випадків ГЗН у постраждалих місцевостях. Обговорення у фокус-групах також підтвердили наявні у населення побоювання чоловіків у формі, як потенційних кривдників.
Підвищені ризики вчинення ГЗН ветеранами АТО/Операції об’єднаних сил (ООС) внаслідок посттравматичного стресу або розладів адаптивних реакцій залишаються і після їх повернення до мирного життя. Хоча психологічну реабілітацію в основному проводять структури Міністерства оборони, існує потреба у виїзних послугах для запобігання випадкам вчинення ГЗН чоловіками цієї цільової групи. У якості пом’якшувального заходу UNFPA надав підтримку 6 мобільним бригадам соціально-психологічної допомоги ветеранам АТО/ООС та їх сім’ям. Працюючи в Київській та Миколаївській областях з листопада 2019 року, мобільні бригади провели понад 10 000 консультацій для ветеранів та їх сімей.
Карантинні заходи та соціальна ізоляція призвели до збільшення кількості випадків домашнього насильства. Оператори національної цілодобової «гарячої лінії» для постраждалих від ГЗН осіб (керованої громадською організацією «Ла Страда» за підтримки UNFPA) зареєстрували помітне збільшення кількості звернень за допомогою. Загалом, за місяць після введення карантину (16 березня - 12 квітня) кількість дзвінків зросла на 23% порівняно з докарантинним місяцем (17 лютого - 15 березня). Протягом другого місяця карантину (13 квітня - 10 травня) зафіксовано подальше зростання на 41% порівняно з першим місяцем запровадження обмежувальних заходів, або зростання на 72% порівняно з докарантинним місяцем.[8]
Порівняно з докарантинним періодом, частка кривдників серед клієнтів «гарячої лінії» зросла протягом перших двох місяців карантину і почала зменшуватися у липні 2020 року.
 
Частка дзвінків від кривдників у загальній кількості дзвінків від осіб, які отримують консультаційну допомогу
 
 Кількість                           %
 дзвінків
Березень           32           2,5%
Квітень                96           4,6%
Травень              78           4,1%
Червень             36           4,9%
Липень                23           1,5%
Серпень             25           1,6%
Як видно з зазначених вище даних щодо частки дзвінків кривдників, існує можливість їх звернення за власною ініціативою до служб запобігання та реагування на ГЗН в Україні для проходження програми для кривдників, що буде одним з пріоритетів цієї оцінки.
Для вирішення питань, які пов’язані з подоланням ГЗН та які стосуються кривдників, нормативно-правова база України формується такими нормативними актами:
 
Розробляючи  Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Україна керувалась Стамбульською конвенцією, хоча й не ратифікувала її. Закон містить наступні положення щодо кривдників:
  • Негайна оцінка ризиків та реагування на них (в тому числі винесення термінового заборонного припису та/або застосування профілактичних заходів (наприклад, «взяття на профілактичний облік») працівником поліції;
  • адміністративне або кримінальне судове провадження (в тому числі вжиття заходів, передбачених обмежувальним приписом, стягнення штрафів та компенсацій, випробувальний термін, позбавлення волі);
  • направлення до програм для кривдників і пробаційних програм та реалізація таких програм;
  • Впровадження спеціалістами, які пройшли відповідну підготовку, програм для кривдників (стаття 28).
Ці заходи частково роз’яснені у ряді зазначених вище нормативних актів. Проте, на недостатність української системи запобігання та протидії домашньому насильству/ насильству з боку інтимного партнера/ гендерно зумовленому насильству, особливо в тому, що стосується розгляду судами справ щодо таких злочинів, вказував Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), який ухвалив 3 вересня 2020 року перше рішення проти України щодо домашнього насильства у справі «Левчук проти України». (Заява № 17496/19). ЄСПЛ наголосив на неспроможності українського суду провести всебічний аналіз ситуації та оцінити ризик майбутнього психологічного та фізичного насильства щодо заявниці та її дітей, що наразило їх на ризик подальшого насильства під час розгляду справи (протягом двох років в судах трьох інстанцій).[9]
 
Серед інших заходів боротьби з домашнім насильством/ насильством з боку інтимного партнера/ гендерно зумовленим насильством Стамбульська конвенція передбачає зобов’язання держав-учасниць створити або підтримати два окремі типи програм для кривдників та, якщо це доцільно, реалізовувати їх у тісній координації зі спеціалізованими службами допомоги постраждалим особам, захист прав яких має першорядне значення:
  • Програми профілактичних заходів та програми, спрямовані на навчання осіб, винних у домашньому насильстві, застосовувати ненасильницьку поведінку в міжособистісних стосунках з метою запобігання подальшому насильству та сприяння зміні моделей жорстокої поведінки (пункт 1 статті 16);
  • Програми, спрямовані на запобігання повторним вчиненням злочинів, особливо особами, які вчинили злочини сексуального характеру. (пункт 2 статті 16).
Ряд програм для роботи з кривдниками був розроблений міжнародними та неурядовими організаціями ще до затвердження Міністерством соціальної політики у 2018 році Типової програми для кривдників. Зокрема:
 
Комплексна програма корекційної роботи з чоловіками, які вчинили насильницькі дії  або належать до групи ризику їх вчинення, розроблена МБФ «Український фонд громадського здоров’я» за підтримки ООН Жінки в Україні та Трастового фонду ООН з викорінення насильства щодо жінок у співпраці з Міністерством соціальної політики.
Серед інших впроваджених на місцях програм для кривдників, які реалізовано або які діють у ряді міст України:
  • Одеса: на базі Одеського центру соціальних служб;[11]
  • Львів: починаючи з 2019 року, таку програму реалізовувала львівська громадська організація «Осоння» як соціальну послугу шляхом соціального замовлення для Львівської обласної ради на основі Комплексної програми, розробленої МБФ «Український фонд громадського здоров’я»;
  • Київ: На сьогодні сертифіковані спеціалісти, зокрема спеціалісти Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, беруть участь у роботі з кривдниками.
 
Однак існує потреба переглянути зміст та функціонування цих програм згідно з останніми міжнародними стандартами (наприклад, Стамбульською конвенцією Ради Європи) та найкращою міжнародною практикою з метою досягнення показників результатів впливу програм з погляду зниження рівня рецидиву серед кривдників.
 
МЕТА
Метою запланованого проведення оцінки є всебічний аналіз побудови та ефективності національних міжсекторальних механізмів координації, системи перенаправлення та надання послуг  по роботі з кривдниками, в тому числі програми для кривдників. .
 
Від проведення оцінки UNFPA очікує:
  • висвітлення зразків національної належної практики роботи з кривдниками, отриманого досвіду, напрямів вдосконалення;
  • вивчення національного механізму реагування, включно з програмами для кривдників з погляду дотримання мінімальних міжнародних стандартів (зокрема положень Стамбульської конвенції Ради Європи);
  • ретельне дослідження найкращих практик зарубіжних країн та отриманого ними досвіду завдяки успішно реалізованій на практиці системі реагування на дії кривдників;
  • обгрунтовані висновки та рекомендації щодо розвитку національної системи роботи з кривдниками, в тому числі щодо програм для кривдників Крім того, в рекомендаціях потрібно визначити найбільш доцільні та економічно ефективні послуги/програми для кривдників та/або мінімальний обсяг таких послуг, враховуючи бюджетнофінансові можливості України.
 
Результати оцінки будуть представлені спільно з UNFPA, ООН Жінки та ЄС бенефіціарам програми, таким як Міністерство соціальної політики України та Міністерство внутрішніх справ України, місцеві органи влади в рамках посилення національних механізмів реагування на ГЗН.
ЗАВДАННЯ ТА КРИТЕРІЇ
 
Заходи з оцінки повинні включати наступні завдання:
 
  1. оцінка загального управління національними механізмами профілактики правопорушень та реагування на дії кривдників;
  2. оцінка існуючих програм для кривдників;
  3. аналіз міжнародних стандартів та успішно реалізованих на практиці іноземних моделей системи профілактики та реагування для роботи з кривдниками та розробка рекомендацій для України;
  4. презентація результатів оцінки під час круглого столу для відповідних національних (міжнародних) та регіональних партнерів.
 
  1. Оцінка національного механізму профілактики та реагування для роботи з кривдниками:
  1. Надати детальний огляд нормативно-правової бази у сфері протидії домашньому насильству/ насильству з боку інтимного партнера/ гендерно зумовленому насильству, приділяючи особливу увагу механізму реагування на дії кривдників;
  2. Визначити державних суб’єктів, відповідальних за розробку, створення та впровадження механізму профілактики та реагування для роботи з кривдниками;
  3. Проаналізувати та описати існуючі служби профілактики для кривдників, в тому числі виїзні послуги мобільних бригад соціально-психологічної допомоги для ветеранів АТО/ООС;
  4. Розробити та описати схему картування існуючого механізму реагування для роботи з кривдниками, зокрема координацію та систему перенаправлення між службами кризового реагування та надання допомоги постраждалим та термінове реагування на дії кривдника, між кримінальним та адміністративним (цивільним) судочинством, між виконанням вироку чи наказу, між компонентами моніторингу ризиків та зміни поведінки, а також координацію з суб’єктами надання послуг особам, які постраждали від домашнього/ гендерно зумовленого насильства.
Така схема повинна визначати наступні етапи та ключових відповідальних учасників:
  1. негайна оцінка ризиків та реагування на них (зокрема винесення термінового заборонного припису та/або застосування профілактичних заходів (наприклад, взяття на профілактичний облік) працівником поліції;
  2. адміністративне або кримінальне судове провадження (в тому числі вжиття заходів, передбачених обмежувальним приписом, стягнення штрафів та компенсацій, випробувальний термін, позбавлення волі);
  3. направлення до програм для кривдників і пробаційних програм та реалізація таких програм;
  4. будь-яка існуюча міжвідомча координація між службами/програмами для кривдників та службами/програмами для постраждалих від домашнього/ гендерно зумовленого насильства осіб;
  5. моніторинг ризиків та реєстрація випадків ГЗН і звітування (збір інформації про ГЗН);
  6. нагляд (контроль) за вжитими діями та послугами, що надаються на кожному етапі роботи з кривдником, та їх оцінка;
 
  1. Оцінити доцільність та ефективність існуючого процесу реагування для роботи з кривдниками на національному, регіональному рівнях та рівні об'єднаних територіальних громад, визначивши зразки належної практики, труднощі та напрями для вдосконалення роботи з кривдниками, які знаходяться у сфері відповідальності таких органів: Міністерство соціальної політики, Міністерство внутрішніх справ, поліція, суди, місцеві органи влади (перелік органів слід відповідно збільшити,  ґрунтуючись на результатах оцінки).
  2. Визначити наявний бюджетний/ фінансовий дефіцит та фінансові можливості у сфері роботи з кривдниками на національному, регіональному рівнях та рівні об'єднаних територіальних громад.
 
  1. Оцінка програм для кривдників:
  1. Надати огляд нормативно-правової бази у сфері запобігання та протидії домашнього/гендерно зумовленого насильства та скласти детальний перелік причин/умов направлення судом винних осіб на лікування/ до програм для кривдників.
  2. Описати умови (причини), мотивацію, існуючі маршрути/шляхи перенаправлення у разі добровільного вступу до програм для кривдників (проходження програми для кривдників за власною ініціативою).
  3. Визначити всі існуючі платформи для проведення програм для кривдників.
  4. Оцінити відповідність існуючих національних програм для кривдників мінімальним стандартам Ради Європи для таких програм: [12]
  5. Провести аналіз змісту існуючих програм для кривдників щодо:
  • діагностики психоемоційного стану;
  • мотиваційної бесіди для залучення до програми;
  • охоплених тем;
  • психологічних інструментів/методів, що використовуються для індивідуальної та групової роботи;
  • знань, які слід отримати, сприйняття гендерної рівності та ГЗН, яке слід сформувати/змінити; навичок (наприклад, зміна поведінки), які потрібно розвивати.
  1. Визначити потреби спеціалістів, які запроваджують програми для кривдників, в тому, що стосується кадрового забезпечення, навчання (набуття знань та навичок з питань ГЗН та вдосконалення інструментів психологічної роботи), методичного забезпечення, безпеки, контролю, фінансування;
  2. Перевірити, чи існує офіційний (інституціональний) механізм оцінки ефективності діючих програм для кривдників та описати його у разі наявності.[13]
 
  1. Аналіз міжнародних стандартів та успішно реалізованих на практиці іноземних моделей системи профілактики та реагування для роботи з кривдниками:
  1. Вивчити існуючі міжнародні стандарти у галузі роботи з кривдниками, включаючи, але не обмежуючись наступним:
  • Розроблені Європейською мережею по роботі з кривдниками, винними у вчиненні домашнього насильства, Керівні принципи для розробки стандартів для програм, працюючих з винними у вчиненні домашнього насильства, (2018 р.);
  1. Проаналізувати зразки належної практики та досвід успішно реалізованих на практиці іноземних моделей систем профілактики та реагування для роботи з кривдниками (в тому числі програми для кривдників, спрямовані на ранню профілактику та корекційну роботу) з погляду побудови, міжвідомчої координації, ефективності та результативності (використання коштів). Такий аналіз може проводитися щодо наступних країн: Ізраїль, Об’єднане Королівство, Білорусь, Грузія.
Експерти з оцінки можуть аналізувати будь-які інші документи щодо міжнародних стандартів для вивчення зразків найкращої практики та досвіду інших зарубіжних країн за погодженням з колегами з UNFPA, з  програм з гендерних питань та у сфері протидії ГЗН. Загальна кількість закордонних країн повинна бути не менше 3.
Ґрунтуючись на порівняльному аналізі міжнародних стандартів та зразків найкращої практики зарубіжних країн:
  • розробити рекомендації щодо подолання прогалин та напрямів вдосконалення національного механізму профілактики та реагування для роботи з кривдниками, в тому числі програм для роботи з кривдниками на національному, регіональному рівнях та рівні об'єднаних територіальних громад. Крім того, в рекомендаціях потрібно:
  • визначити найбільш доцільні та економічно ефективні послуги/програми для кривдників та/або мінімальний обсяг таких послуг, враховуючи бюджетно-фінансові можливості України.
  • визначити чи потрібно впровадити нову програму (ранньої профілактики) чи переглянути існуючі програми для кривдників.
 
  1. Презентація результатів оцінки під час круглого столу для відповідних національних, міжнародних та регіональних партнерів з метою узгодження подальших дій щодо вдосконалення побудови та ефективності національного механізму профілактики та реагування для роботи з кривдниками з погляду комплексної міжвідомчої координації, системи перенаправлення та негативного впливу поширеності ГЗН.
В належних випадках під час проведення оцінки слід керуватися Нормами та стандартами оцінки Групи Організації Об’єднаних Націй з оцінки.
 
МЕТОДОЛОГІЯ
 
Очікується, що спеціально сформований пул (група) експертів або дослідницька компанія розробить принципи методології оцінки, включно з методами та інструментами, які будуть обговорені та узгоджені з UNFPA. Методологія повинна гарантувати, що зібрана інформація є достовірною, надійною та достатньою для досягнення цілей оцінки, а також що аналіз є логічно послідовним та повним (а не спекулятивним чи заснованим на думках). Методологія охоплюватиме комплекс питань:
  • аналітичний огляд національного та міжнародного законодавства, національних керівних принципів стосовно програм для кривдників, керівних принципів міжнародних стандартів, звітів про оцінку моделей іноземних країн, зокрема програм для кривдників, спрямованих на профілактику та корекційну роботу, тематичних наукових робіт, національних статистичних даних, таблиць даних відповідної програми з протидії ГЗН тощо;
  • інтерв’ю з ключовими інформаторами, зокрема представниками центрального уряду (у тому числі Міністерства соціальної політики, Міністерства внутрішніх справ), та місцевих органів влади представниками міжнародних організацій, керівництвом програм UNFPA із запобігання та протидії ГЗН/з гендерних питань тощо;
  • структуровані та напівструктуровані інтерв’ю із суб’єктами надання послуг, які є джерелом інформації для оцінки ризиків на місцях, механізмів реагування та перенаправлення (наприклад, працівники поліції, представники адміністративних або кримінальних судових інстанцій, які розглядають справи щодо ГЗН, служби пробації, ключові суб’єкти, які беруть участь у проходженні винними особами програм для кривдників за власною ініціативою);
  • інтерв’ю з місцевими органами влади/спеціалістами НУО, які реалізовують (реалізовували) програми для кривдників на місцях;
  • структуровані та напівструктуровані індивідуальні інтервюз кривдниками, які наразі беруть участь у програмах, або з тими, які завершили участь у програмах, а також з їхніми партнерками;
  • інтерв’ю з ветеранами АТО/ООС, які отримували виїзні послуги із соціально-психологічної допомоги з метою запобігання домашньому/гендерно зумовленому насильству;
  • інтерв’ю із суб’єктами надання послуг постраждалим від ГЗН особам з метою визначення існуючого механізму співпраці між службами підтримки постраждалих від насильства та програмами для кривдників;
  • інтерв’ю із зацікавленими сторонами системного рівня у сфері протидії ГЗН, залученими до програм профілактики та реагування для роботи з кривдниками, зокрема організаціями/ фахівцями, які реалізують програми для кривдників у закордонних країнах.
 
За погодженням з UNFPA та зацікавленими сторонами програми, cтруктура (етапність) оцінювання буде прописана в календарному  плані роботи. UNFPA зобов'язується надати експертам усі наявні у UNFPA та виконавчих партнерів документи, які можуть бути корисними для проведення оцінки.
 
ЕТИЧНІ АСПЕКТИ
 
Усі члени групи з оцінки повинні дотримуватися етичних принципів оцінки, зокрема зобов'язання поводитися етично:
 
  • Свідомість: не забувати про мету, корисність та необхідність оцінки на всіх її етапах.
  • Уникати конфлікту інтересів: дотримуватися принципів незалежності, неупередженості, довіри, чесності, щирості та відповідальності.
  • Взаємодія з учасниками: взаємодіяти належним чином та з повагою з усіма  учасниками в усіх процесах оцінки, дотримуючись принципів конфіденційності та анонімності і відповідних обмежень, гідності та різноманітності, прав людини, гендерної рівності, уникнення завдання шкоди, з урахуванням особливо делікатних питань, пов’язаних з ГЗН та домашнім насильством.
  • Процеси та результати оцінки: забезпечити точність, повноту та надійність, інклюзивність та недискримінацію, прозорість, справедливе та збалансоване звітування, яке враховує різні точки зору.
  • Виявлення недобросовісних дій: повідомити UNFPA про виявлення будь-яких явних проступків.
 
ОБСЯГ РОБОТИ, ПІДСУМКОВІ МАТЕРІАЛИ ТА ЗВІТУВАННЯ
Загальне керівництво оцінюванням здійснюватиме заступник Голови Представництва  UNFPA, керівниця  програми та технічнна радниця із протидії ГЗН під безпосереднім контролем координаторки проекту ЄС за гендерну рівність.
UNFPA очікує, що сформований пул (група) консультантів/дослідницька компанія обов’язково введе до свого складу міжнародного консультанта, враховуючи потребу в аналізі міжнародного досвіду та вироблення на його основі рекомендацій для України. Експерти повинні надавати інформацію, складати та подавати звіти про оцінку, зробити презентацію висновків і рекомендацій та схеми картування, як пояснено нижче в цьому розділі. Ці документи (звіти) в електронній формі слід подавати до UNFPA на електронних носіях українською мовою до встановлених термінів, узгоджених з UNFPA. Презентація висновків та рекомендацій, викладених у підсумковому звіті, повинна подаватися українською та англійською мовами. Текстові документи слід готувати у Microsoft Word, на сторінках форматом А4, всі поля - 2 см, шрифт Calibri або Times New Roman, кегль 11 з одинарним міжрядковим інтервалом та абзацами, розділеними порожнім рядком. Структура оформлення підсумкових матеріалів не є обов’язковою, але дуже вітається.
Підсумкові матеріали:
з/п
Підсумкові матеріали
Опис
Терміни (дні)
  1.  
Настановна нарада для експерта з оцінки
 
Команда UNFPA надала огляд системи запобігання та реагування на ГЗН, документи для аналітичного огляду, ключові контакти на національному/регіональному рівнях та рівні об’єднаних територіальних громад
3
  1.  
Подання початкового звіту (проект)
Звіт містить: проект проведення оцінки, методологію, джерела даних (зокрема запропоновані експертом з оцінки) та методи збору інформації, загальний план проведення оцінки з графіком роботи, план нарад/співбесід та список ключових джерел інформації, терміни подання підсумкових матеріалів та пропозиції щодо структури/змісту звіту про результати оцінки
11
  1.  
Відгуки щодо проекту початкового звіту
Команда UNFPA переглядає початковий звіт, надає свої коментарі та повертає його експерту з оцінки
14
  1.  
Подання початкового звіту (остаточний варіант)
Звіт містить усі коригування та поправки, внесені з урахуванням відгуків UNFPA
17
  1.  
Аналітичний огляд національної та міжнародної нормативно-правової бази, зокрема міжнародні стандарти щодо роботи з кривдниками
Усі матеріали, надані UNFPA та запропоновані експертами з оцінки, особливо документи стосовно міжнародних стандартів, переглядаються та аналізуються відповідно
 
20
  1.  
Оцінка роботи «у полі» та збору даних,
підсумкова нарада
Інтерв’ю/зустрічі, проведені з усіма відповідними зацікавленими сторонами та суб’єктами надання послуг на національному, регіональному рівнях та рівні об’єднаних територіальних громад; інтерв’ю з кривдниками, їх партнерками, а також з ветеранами АТО/ООС.
На підсумковій нараді потрібно надати детальну інформацію про завершену діяльність, встановлені контакти, зібрані дані, сприяючі та стримуючі чинники, що вплинули на перебіг інтерв’ю та зустрічей, а також попередні висновки та рекомендації.
32
  1.  
Аналіз успішно реалізованих на практиці в закордонних країнах моделей системи профілактики та реагування для роботи з кривдниками
Складено аналітичний огляд звітів про результати експертизи та тематичних звітів зарубіжних країн щодо систем/механізмів та програм для роботи з кривдниками.
Проведено інтерв’ю із зацікавленими сторонами відповідного системного рівня та організаціями/фахівцями, які реалізують програми для кривдників у цих країнах.
46
  1.  
Подання звіту про результати оцінки (перший проект)
Звіт повинен містити пояснювальну записку (короткий виклад мети та завдань проведення оцінки), методологію та ключові результати, висновки та рекомендації.
58
  1.  
Відгуки про перший проект звіту про результати оцінки
Експерту з оцінки надано UNFPA зведений відгук про звіт.
63
  1.  
Подання звіту про результати оцінки (другий проект, презентація та інфографіка)                                                      
Всі зауваження та пропозиції UNFPA внесено в документ, проект презентації на основі підготовленого остаточного звіту про результати оцінки, який підсумовує весь процес оцінки, мету, завдання, методологію, методи збору даних, результати, аналітичні висновки та рекомендації; розроблена необхідна схема картування
68
  1.  
Доопрацювання звіту про результати оцінки
Надано остаточну «чистову версію» звіту з усіма додатками (українською мовою) та презентацією (українською та англійською мовами)
70
  1.  
Презентація результатів оцінки під час круглого столу для відповідних національних, міжнародних та регіональних партнерів
 
Результати та рекомендації представлені експертами з оцінки під час національного круглого столу з метою стимулювання розробки наступного плану дій щодо вдосконалення побудови та ефективності роботи системи протидії ГЗН, зокрема програм для роботи з кривдниками.
лютий 2021 р.
 
 
Очікується, що обсяг звіту про результати оцінки не перевищить 60 сторінок, без врахування додатків; він повинен відповідати структурі, погодженій UNFPA у початковому звіті, якщо інше не погоджено у письмовій формі. Бажано викласти резюме звіту короткими реченнями, зрозумілою та простою мовою, таким чином вона буде у зручному для ЗМІ форматі. Звіт повинен містити лише інформацію, яка має значення для оцінки, і слід уникати розміщення в ньому інформації, яка не має прямого відношення до аналізу. Читачі звіту про результати оцінки повинні мати можливість легко зрозуміти наступне:
 
  • що оцінювалося та чому (мета та сфера охоплення);
  • як було розроблено та проведено оцінку (питання, які вирішувалися за допомогою оцінки, методологія та обмеження);
  • що було виявлено та яка фактологічна база (результати та докази);
  • які висновки було зроблено на підставі результатів, отриманих для відповіді на основні питання, поставлені перед оцінюванням, та як були зроблені такі висновки (зразки належної практики та висновки);
  • що і чому було рекомендовано (рекомендації);
  • що можна було отримати завдяки проведенню оцінки (набутий досвід).
 
Особливу увагу у звіті слід приділити рекомендаціям. Вони повинні чітко ґрунтуватися на зібраних під час проведення оцінки та аналізу даних, виходити виключно з результатів та висновків оцінки і в жодному разі не рунтуватися лише на думках. Рекомендації можуть містити стратегічні вказівки та оперативні рішення. Вони повинні бути практичними та здійсненними, а також чітко визначати осіб, відповідальних за вжиття запропонованих заходів, але одночасно не бути занадто директивними. Тому проекти рекомендацій слід детально обговорити з потенційними виконавцями для забезпечення прийнятності і здійсненності рекомендацій та їх сприяння розумінню, відповідальності та мотивації тих, хто втілюватиме їх у життя.
 
Усі витрати на проведення оцінки покриватимуться UNFPA шляхом укладення договору з дослідницькою компанією або декількох договорів про надання послуг з оцінювання (з індивідуальним консультантом або юридичною особою), якщо буде обраний пул експертів. Експерти з оцінки повинні використовувати власне обладнання та інструменти для цього завдання (комп’ютери, принтери, ксерокси, фотоапарати, аудіо- відеозаписувальні пристрої тощо) і самостійно організовувати власні переїзди. UNFPA не може надавати візову підтримку або сприяти експертам з оцінки в отриманні дозволів на роботу.
 
Виплати за договором здійснюватимуться UNFPA шляхом банківських переказів через Офіс Організації Об'єднаних Націй в Україні на підставі перегляду та затвердження підсумкових матеріалів Координатором/кою проекту Програми  ЄС за гендерну рівністьпісля консультацій із заступником/цею Представника/ці, менеджером/кою програми із запобігання та протидії ГЗН та технічним/ою радником/цею.
Сума контракту буде виплачена трьома траншами наступним чином:
  1. 20% після затвердження остаточного початкового звіту
  2. 30% після затвердження першого проекту звіту про результати оцінки
  3. 50% після прийомки доопрацьованого звіту про результати оцінки, презентації та схеми картування.
 
Питання
Питання або запити щодо подальшого роз’яснення надсилаються за наведеними нижче контактними даними:
 
Контактна особа:
Валерія Таран-Гайдук
Тел №:
+380 66 424 89 96
Електронна адреса:
taran-gaiduk@unfpa.org
Дедлайн для запитань: понеділок, 19 жовтня, 2020, 17:00 год  за Київським часом.
 
 
ПОДАННЯ ТА ОЦІНКА
 
У відповідь на оголошення UNFPA (запит на пропозиції), зацікавлені компанії або групи консультантів повинні підготувати та подати свої Пропозиції у двох окремих закритих конвертах, що містять: а) технічні та б) фінансові пропозиції.
 
Технічні пропозиції повинні відповідати всім вимогам цього технічного завдання, забезпечуючи врахування мети, мети, питань, обсягу, критеріїв, результатів, управління та фінансових механізмів оцінки. Технічна пропозиція повинна демонструвати розуміння завдання оцінювачами та пояснити запропонований підхід до організації та управління роботами, методологію оцінки, джерела даних, методи та інструменти збору даних, процедури аналізу даних та критерії для винесення суджень, а також запропонована структуру / зміст звіту оцінки та спосіб його / її складання. Технічна пропозиція також повинна містити план роботи та графік, склад Групи з оцінки з оновленими резюме всіх членів, а також посилання або копії двох останніх оцінок, проведених запропонованою командою. Закритий конверт із технічною пропозицією повинен бути чітко позначений «ТЕХНІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ» і НЕ повинен містити жодної фінансової інформації, інакше пропозиція не буде прийнята для розгляду.
 
Фінансові пропозиції повинні містити детальний опис пропонованих витрат на оцінку в гривнях з терміном дії пропозиції 30 днів і включати:
 
● Щоденні тарифи для кожного/-ї оцінювача/-ки групи
● Запропоновану кількість днів для кожного/-ї оцінювача/-ки цього завдання та специфікації роботи, яку потрібно виконати
● Витрати на оперативну підтримку (наприклад, комунікації, переклад, витратні матеріали, канцтовари, транспорт, проживання, якщо відрядження передбачена пропозицією).
● Будь-які інші витрати, які необхідно покрити для успішного проведення оцінки, з детальним обгрунтуванням
Витрати на відрядження повинні базуватися на найпряміших та найекономніших тарифах та не повинні перевищувати чинних тарифів, встановлених ООН для України. Фінансова пропозиція повинна подаватися разом із технічною пропозицією в окремому запечатаному конверті з чітко позначеним написом «ФІНАНСОВА ПРОПОЗИЦІЯ».
Інструкції щодо подання пропозицій
Пропозиції мають бути підготовлені згідно Розділу III і IV разом з відповідно заповненим і підписаним бланком цінової пропозиції, надіслані до контактної особи тільки на вказану електронну пошту не пізніше ніж: понеділок, 26 жовтня, 2020, 17:00 за Київським часом. Пропозиції надіслані на будь-яку іншу електронну пошту не будуть прийняті до розгляду.
 
Контактна особа:
Ірина Богун
Електронна адреса:
 
Зверніть увагу на наступні інструкції щодо електронного подання:
- Тема повідомлення має включати таке посилання: RFQ Nº UNFPA/UKR/RFQ/20/24. Пропозиції, що містять невірно вказану тему повідомлення можуть бути пропущені адміністратором та, таким чином, не потрапити до розгляду.
- Загальний обсяг повідомлення, що надсилається не має перевищувати 20 MB (у тому числі, сам лист, надані додатки та заголовки). При великих розмірах файлу з технічним описом, останні мають надсилатися окремо перед кінцевим строком подання пропозицій.
UNFPA створить комісію для оцінки всіх отриманих пропозицій. Пропозиції будуть розглядатися у двоступеневому процесі: технічні пропозиції будуть оцінені до відкриття фінансових пропозицій. Лише ті пропозиції, які визнані технічно відповідними, будуть підлягати порівняльній фінансовій оцінці.
Технічної пропозиції присвоюватиметься 60%, а фінансовій - 40% відповідно до наступних критеріїв та балів:
 
Teхнічна оцінка (максимально 100 балів):
Загальна відповідність (20 балів максимум)
 
  • Загальна якість та повнота пропозиції згідно з технічним завданням та вимогами запиту про надання пропозицій, розуміння заявником предмету опитування
  • Розуміння заявником предмету опитування, мети, цілей, обсягу, очікуваних матеріалів
  • Інформація про заявника, офіційна реєстрація, рекомендації, та ін.          
 
Запропонована методика та підхід (50 балів максимум)
  • Запропонований підхід до організації та управління оцінкою
  • Запропонована методика дослідження, методи, обсяг та інструментарій формування вибірки та збору даних, процедури аналізу даних та критерії винесення суджень
  • Запропонована структура/зміст звіту про дослідження та спосіб його складання.
  • Запропонований робочий план та графік
  • Результати – відповідно до ТЗ; запропоновані терміни виконуються
Технічна спроможність команди (30 балів максимум)
 
  • Обсяг та глибина досвіду з проведення аналогічних досліджень
  • Освіта і професійний досвід
  • Компетенції та навички, що відповідають дослідженню (наприклад, комунікаційні, аналітичні, управління даними, написання звітів, користування ПЗ)
  • Володіння мовою
 
Лише ті технічні пропозиції, які набрали 60 балів і вище, будуть розглядатися як такі, що мають право на оцінку фінансової пропозиції.
 
Фінансова оцінка (максимально 100 балів):
Фінансові пропозиції повинні відповідати підходу до бюджетування, орієнтованому на результати. Вони будуть оцінюватися на основі їхньої ясності, повноти, рівня деталізації та доцільності. Максимальна кількість балів надається найнижчій ціновій пропозиції серед наданих, що відповідають технічним вимогам. Усі інші цінові пропозиції отримають бали у зворотній пропорції згідно такої формули:
 
Фінансова оцінка =
Найнижча подана ціна ($)
X 100 (Максимальна кількість балів)
Цінова пропозиція, яка оцінюється ($)
 
Сумарна оцінка для кожної пропозиції буде середньозваженою сумою оцінки за технічну та фінансову пропозиції:
Загальний бал = 60% Технічної оцінки + 40% Фінансової оцінки
 
 
 
 
ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ
Для систематичного забезпечення того, щоб результати оцінки використовувались для інформування щодо програмування та стратегічних та політичних рішень, UNFPA в Україні спільно із зацікавленими сторонами національного та регіонального рівня підготує та реалізує відповідь на отримані результати оцінки. Це може включати огляд та модифікацію поточних програм та проектів UNFPA та інших учасників, включаючи зацікавлені сторони національного рівня, розгляд висновків нових програм та проектів, публікацію передового досвіду та висновків, видачу консультативних записок тощо. Результати оцінки будуть використовується національними державними партнерами для подальшого зміцнення національних механізмів реагування на гендерно зумовлене насильство та розширення служб психологічної підтримки постраждалих від домашнього насильства в Україні.
Звіт за результатами оцінки в повному обсязі або його резюме буде розповсюджено UNFPA серед усіх зацікавлених сторін програми з попередження і реагування на гендерно зумовлене насильство, включаючи донорську спільноту, а також серед відповідних засобів масової інформації у повному обсязі та буде доступний для вільного громадського доступу на веб-сайті UNFPA.
ВИМОГИ
Постачальник послуг повинен представляти собою групу експертів/-ок із обов’язковим залученням міжнародного/-ї консультанта/-ки, із значним досвідом моніторингу та оцінки та відповідним практичним досвідом оцінки міжнародних гуманітарних заходів та заходів з розвитку, або представляти спеціалізоване агентство (із обов’язковим залученням міжнародного/-ї консультанта/-ки). На одного/-у з членів команди будуть покладені обов'язки керівника/-ці команди. Команда повинна мати наступну кваліфікацію та поєднання навичок:
  • Профільна освіта або спеціальна підготовка з моніторингу та оцінки, бажано в контексті міжнародної гуманітарної діяльності та розвитку
  • Тренінги або практичне залучення до заходів протидії гендерно-зумовленому насильству
  • Відмінне знання принципів, норм, стандартів, методологій, конструкцій, етики та практики оцінювання
  • Навички технічної оцінки
  • Навички управління оцінкою
  • Перевірений досвід проведення оцінок програм чи проектів, бажано в міжнародному гуманітарному контексті та контексті розвитку, в ідеалі - у питаннях гендерної рівності або протидії гендерно зумовленому насильству.
  • Спеціальні знання в галузі психології для оцінки програм роботи з кривдниками
  • Відмінне знання українських систем соціального захисту та соціальних послуг
  • Управління даними та аналітичні навички
  • Комунікативні та міжособистісні навички
  • Навички управління часом, вміння поважати встановлені терміни
  • Відмінні навички письма
  • Досконале знання писемної та розмовної української мови, знання англійської мови буде перевагою
 
  • Визначення переможця
Договір на термін до 31 грудня 2020 року між UNFPA та постачальником буде укладено з тим претендентом, чия цінова пропозиція виявиться найменшою та буде відповідати вимогам документації конкурсних торгів.
  • Право на змінення вимог під час прийняття рішень
ФН ООН залишає за собою право збільшувати або зменшувати на 20% обсяг замовлення наданого в цьому запиті на подання пропозицій, без зміни ціни за одиницю товару або інших умов.
  • Умови оплати
Оплата здійснюється відповідно до отримання Замовником перелічених вище продуктів (результатів роботи), а також на основі наданого повного пакету супровідної платіжної документації.
Оплата здійснюється у валюті: українських гривнях. У випадку використання двох валют, курсом обміну вважається операційний курс Організації Об'єднаних Націй в той день, в який ФН ООН повідомляє про здійснення цих платежів (веб: www.treasury.un.org).
Терміни оплати складають 30 днів після отримання товаросупровідних документів, рахунків-фактур та іншої документації, що вимагається договором.
  • Шахрайство і корупція
ФН ООН прагне запобігати, виявляти та вживати дій проти всіх випадків шахрайства щодо ФН ООН та третіх сторін, які беруть участь у діяльності ФН ООН. З політикою ФН ООН щодо шахрайства та корупції можна ознайомитися тут: FraudPolicy. Подання пропозицій учасником передбачає, що останній ознайомлений з даними правилами.
У разі та за потреби, постачальники, їх дочірні підприємства, агенти, посередники і керівники мають співпрацювати з Управлінням з аудиту та нагляду ФН ООН, а також з будь-яким іншим уповноваженим з нагляду, який призначений Виконавчим Директором та Радником з етики ФН ООН. Таке співробітництво включає, але не обмежується, наступне: доступ до всіх працівників, представників, агентів та уповноважених осіб постачальника; надання всіх необхідних документів, у тому числі фінансових. Нездатність повною мірою співпрацювати зі слідством буде вважатися достатньою підставою для ФН ООН розірвати контракт з постачальником, та відсторонити і зняти його зі списку зареєстрованих Фондом постачальників.
Конфіденційна гаряча лінія по боротьбі з шахрайством доступна для всіх учасників конкурсних торгів, про підозрілі та шахрайські дії має бути повідомлено через UNFPAInvestigationHotline.
  • Політика нульової толерантності
ФН ООН прийняв політику нульової толерантності щодо подарунків та знаків вдячності. Таким чином, прохання до постачальників не надсилати дарунки або проявляти інші знаки вдячності співробітникам ФН ООН. Детальніше з цими правилами можна ознайомитися тут: ZeroTolerancePolicy.
  • Опротестування процесу подання пропозицій
  • Претенденти, які вважають, що до них були вчинені несправедливі дії під час процесу подання, оцінки пропозицій або присудження контракту можуть подати скаргу керівнику програми ЮНФПА Олесі Компанієць на електронну пошту: kompaniiets@unfpa.org. У разі незадоволення відповіддю, наданою керівником підрозділу ЮНФПА,  претендент може звернутися до Голови Відділу закупівель ФН ООН procurement@unfpa.org.
  • Зауваження
У разі неможливості доступу до будь-яких посилань у цьому запиті на подання пропозицій, претенденти можуть звернутися до співробітника Відділу закупівлі для отримання версії в форматі PDF.
 
 
 
Бланк цінової пропозиції
Найменування претендента:
 
 
Дата подання:
 
Номер запиту:
RFQNº UNFPA/UKR/RFQ/20/24
 
Валюта:
UAH
 
Термін дії цінової пропозиції:
(пропозиція має бути чинною протягом щонайменше 2 місяців після кінцевого строку надсилання пропозицій)
 
 
Бланк цінової пропозиції
Опис
Кількість співробітників
Погодинна оплата
Кількість годин роботи
Загалом
  • Гонорари працівникам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Загальна сума гонорару
UAH
  • Інші витрати
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Загальна сума інших витрат
UAH
Загальна сума контракту, без ПДВ
 (гонорари працівникам+ інші витрати)
UAH
Загальна сума контракту, з ПДВ
 (гонорари працівникам+ інші витрати)
UAH
 
 
Цим засвідчую, що вище вказана компанія, яку я уповноважений представляти, переглянула Запит на Подання Пропозицій RFQNº UNFPA/UKR/RFQ/20/24 у тому числі всі додатки, зміни в документі (якщо такі мають місце) та відповіді ФН ООН на уточнювальні питання з боку потенційного постачальника.  Також, компанія приймає Загальні умови договору ФН ООН та буде дотримуватися цієї цінової пропозиції до моменту закінчення терміну дії останньої.
 
 
Ім’я, прізвище та посада
Дата та місце
 
 
 
Додаток I:
Загальні умови договору:
De Minimis Contracts
Цей запит на подання пропозицій підпадає під дію Загальних умов договору ФН ООН: De Minimis Contracts, який можна знайти тут: English, Spanish and French.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                                    
 
 

[1] Протягом 2017-2020 років, завдяки підтримці ЮНФПА, уразливі жінки та дівчата-підлітки, які мешкають у 5 східних постраждалих від збройного конфлікту районах України та, зокрема, у місцевостях уздовж лінії розмежування, мають доступ до основних послуг у сфері подолання ҐЗН:
  • 26 мобільних бригад надали соціально-психологічну допомогу у 13 209 випадках вчинення насильства у 5 найбільш постраждалих районах, зокрема допомогу надано 1 767 внутрішньо переміщеним особам (ВПО);
  • 7 притулків допомогли 408 постраждалим особам у 5 найбільш зруйнованих районах, зокрема 41 ВПО;
Постраждалі від ГЗН мають доступ до орієнтованих на їх потреби якісних послуг (соціально-психологічна допомога, охорона здоров'я, правосуддя і поліція) та користуються ними.
  • 49 мобільних бригад надали соціально-психологічну допомогу у 21 988 випадках вчинення насильства;
  • 9 притулків допомогли 499 постраждалим особам;
  • 5 денних центрів соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або ГЗН, надали допомогу 860 постраждалим особам;
  • Національна цілодобова безкоштовна «гаряча лінія» опрацювала 18 775 звернень;
  • 17 пунктів надання медичних послуг проводять лікування постраждалих.
 
[2] Рада Європи (2008 р.), Боротьба з насильством проти жінок: мінімальні стандарти для служб підтримки, Рада Європи, Страсбург, стор. 14.
[3] Економічні втрати через насильство проти жінок в Україні (2017 р.)
[4] Дані Національної поліції
[5] Гендерна рівність та відповідь на домашнє насильство в приватному секторі: заклик до дій (2019 р.)
[6] Маскулінність сьогодні: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів та насильства проти жінок (2018 р.)
[7] Інші результати дослідження «Сучасне розуміння маскулінності»:
  • 13% опитаних чоловіків погодились, що побиття дружини в деяких ситуаціях може бути виправданим, 18% чоловіків погодились, що чоловік має право вдарити або бити свою дружину, якщо вона йому зраджує, 5% чоловіків - якщо дружина не бажає займатися сексом зі своїм чоловіком.
  • Половина опитаних чоловіків ставила під сумнів факт зґвалтування у випадку, коли жінка знаходиться під дією алкоголю чи наркотиків, 43% чоловіків - у випадку, коли жінки мають погану репутацію, одна третина чоловіків - якщо жінка фізично не опиралася.
  • 24% чоловіків погоджуються, що в деяких випадках зґвалтування жінки насправді хочуть, щоб це сталося.
  • 19% чоловіків погоджуються, що коли жінку зґвалтовано, вона зазвичай зробила щось, що призвело до такої ситуації.
  • 5% чоловіків змушували своїх партнерок займатися сексом або займатися іншими сексуальними діями, коли жінки цього не хотіли. Зрештою, 3% респондентів визнали, що вони змусили іншу жінку, яка не була дружиною або постійною партнеркою, займатися сексом.
[8] Звіт ЮНФПА щодо моніторингу надання послуг, пов’язаних з протидією ҐЗН під час епідемії COVID-19 (2020 р.).
 
[9] Основне значення цього рішення ЄСПЛ полягає в тому, що суд насправді запропонував національним судам матрицю обґрунтування рішень аргументами у справах щодо домашнього насильство та нагадав, що суди повинні надавати пріоритет правам жінок на життя, фізичну та психічну недоторканість по відношенню до прав кривдників та викоріненню причин ґендерно зумовленого насильства. https://50vidsotkiv.org.ua/sud-i-gender-yespl-vynis-pershe-rishennya-proty-ukrayiny-shhodo-domashnogo-nasylstva/
 
[10] З 2009 року ОБСЄ розробляє та реалізує програми для кривдників в окремих регіонах України в рамках надання підтримки Міністерству соціальної політики.
[11] Однак протягом останнього року програма для кривдників не функціонувала внаслідок затвердження законодавчих положень, які передбачають, що обов'язкове направлення кривдників до програм повинно здійснюватися лише судами, тоді як раніше це робила також поліція. Тож протягом останнього року судом в Одесі не було ухвалено жодного рішення про направлення кривдника до програми.
[12] Рада Європи (2008 р.), Боротьба з насильством проти жінок: мінімальні стандарти для служб підтримки, Рада Європи, Страсбург, стор. 57-58:
    1. Програми повинні надавати пріоритет безпеці та добробуту жінок і дітей; робота з гендерного аналізу для розуміння проблеми насильства проти жінок. Це передбачає встановлення обмежень права на конфіденційність кривдника.
    2. Постраждала особа повинна бути прикріплена до служби підтримки для жінок.
    3. Робота з кривдниками повинна проводитися окремо від заходів в рамках програми підтримки жінок.
    4. Програми не повинні розглядатися як альтернатива обвинуваченню, засудженню чи винесенні вироку.
    5. Програми не повинні займатися консультуванням з питань стосунків або медіації, управлінням гнівом або лікуванням  наркотичної залежності.
    6. Програми повинні проводити оцінку відповідності перед зарахуванням до участі у програмі.
    7. Програми повинні постійно проводити оцінку ризиків.
    8. Програми повинні мати: • Чіткі протоколи обміну інформацією між програмою для кривдника та службою підтримки жінок; • Умовою вступу до програми є надання кривдниками адрес нинішніх та колишніх партнерок, і ця інформація буде передана Службі підтримки жінок.
    9. Програми повинні інформувати жінку-партнерку/колишню партнерку, якщо: кривдник залишає програму; кривдник відсторонений від участі у програмі; існують будь-які інші проблеми, пов’язані з її безпекою або її дітей.
    10. Програми повинні приймати осіб як за обов’язковим, так і за добровільним направленням.
    11. Програми повинні передбачати як індивідуальну, так і групову роботу.
    12. Персонал, працюючий у програмах для кривдників, повинен пройти навчання тривалістю щонайменше 30 годин, яке охоплює наступні теми: гендерний аналіз проблеми насильства проти жінок; перспективи/досвід жінок; патерни поведінки кривдника з мінімізації своєї провини та маніпулювання; дитячий досвід; нормативно-правова база; захист дітей; різноманітність; наркотична залежність; розуміння процесу проведення змін; оцінка ризиків та управління ризиками.
[13] Така перевірка також може враховувати відповідність існуючих програм для кривдників таким критеріям «вимірювання успіху», запропонованим у роботах експертів Ради Європи:
  • посилення сприйняття кривдниками жорстокості їх насильства;
  • посилення почуття відповідальності кривдників за насильство; зниження ризику рецидиву шляхом визначення пов’язаних із вчиненням домашнього насильства індивідуальних соціально-психологічних чинників, які можуть бути використані для вжиття персоналізованих заходів із захисту постраждалої особи.
Джерело: Програми для винних у вчиненні домашнього та сексуального насильства: стаття 16 Стамбульської конвенції. Збірник статей щодо Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, Рада Європи, вересень 2014 р., стор. 14
[14] Ресурси британської організації з боротьби проти домашнього насильства «Респект» [Respect]: https://www.respect.uk.net/pages/112-resources, зокрема https://hubble-live-assets.s3.amazonaws.com/respect/attachment/file/23/P...