Комплекси через несприйняття свого тіла. Недовіра до людей через травматичний сексуальний досвід у минулому. Неможливість висловити свої бажання. Сором перед гінекологом. Тривале лікування хвороб. 

Багато кому знайомі перелічені вище ситуації - якщо не особисто, то з розповідей друзів та близьких. Більшість таких проблем можна було б уникнути, якби сексуальній освіті приділялася належна увага. 

"Як шкода, що я не знала цього раніше", "цьому мали б навчити в школі" - думаємо ми, коли дізнаємося більше про своє тіло і свою сексуальність. Інколи буває навіть занадто пізно.

До речі, в середньому, українські підлітки у 15 років вже займаються сексом.  Інтернет відкрив доступ до інформації про все, у тому числі про сексуальність, але разом з тим пропонує молоді багато неперевіреної інформації.

Для того, щоб підготувати підлітків до цього аспекту життя та захистити від небезпечної дезінформації, і існує сексуальна освіта. Вона має не відлякувати, а пояснювати, що і до чого. 

В Україні з таким просвітництвом ситуація не найкраща: у кращому випадку люди при згадці про це думають про контрацепцію, у гіршому - переживають за розбещення дітей. Однак переживати не варто: по всьому світу проводяться соціальні кампанії, щоб допомогти вчителям та батькам з сексуальною освітою молоді - адже це не лише про секс, а й про здорові стосунки, толерантність, запобігання насильству та прийняття себе.

У світі з підлітками говорять по-різному: від уроків у школах до серіалів від “Netflix”. А як про це говорять з українськими підлітками?

Секс-освіта: чому це важливо?

Згідно з соціологічними дослідженнями, середній вік першого статевого контакту як у дівчат, так і хлопців, припадає на шкільний період: 15.1 рік для дівчат і 14.4 для хлопців. Логічно, що до цього часу підліткам необхідно мати знання не лише про фізіологію, але і про психологічний бік гармонійних інтимних стосунків. Контрацепція, захворювання, що передаються статевим шляхом, насильство - усі ці теми мають обговорюватися з дітьми з раннього віку. 

Досвід західних країн, у яких сексуальна освіта запроваджена з ранніх років, показує її важливість. Наприклад, у Швеції, Нідерландах та Данії, частка дітей, народжених дівчатами-підлітками складає менше 2%, тоді як в Україні - 5.2%.

Прогалини у сексуальній освіті українських підлітків проявляються і в знаннях про хвороби, якими можна заразитися при сексуальному контакті. Лише 26% молодих українців правильно визначають шляхи передачі ВІЛ, що призводить до поширення інфекції та стигматизації певних категорій осіб. 

Як батькам, так і вчителям важливо акцентувати увагу не лише на фізичному вимірі, але й не забувати про психологічний бік.

"Люди зазвичай забувають той факт, що сексуальні стосунки - це не лише безпосередньо статевий акт, але й спілкування. А ми зовсім не вміємо адекватно поговорити зі своїми близькими на делікатні теми. На мою думку, сексуальна освіта має починатись саме з розділу стосунків - і того, як побудувати в них здорову, нетоксичну комунікацію", - зазначає блогерка Asia Say. 

Секс-освіта має стати надзвичайно важливим елементом освіти взагалі, адже знання здатні убезпечити від насильства, небажаних вагітностей та хвороб. Однак ситуація в Україні залишається далеко не ідеальною. 

Помилки та пробіли

Наразі в українських школах сексуальне просвітництво припадає на декілька предметів. Його елементи можна зустріти майже всюди: від уроків досить очевидної біології до української літератури. Наразі немає єдиного курсу секс-освіти, найбільше часу йому приділяється на дисципліні "Основи здоров'я". Експерти песимістично оцінюють наявну шкільну програму з точки зору сексуальної освіти. Наприклад, Яна Панфілова, засновниця молодіжної організації Teenergizer, вважає, що ситуація з секс-просвітництвом в Україні протягом останніх років не покращилася, і на це вплинув, у тому числі, скандальний підручник з "Основ сім'ї", у якому агресивно нав'язувалися так звані "традиційні" цінності та християнський погляд на родину.

Однак, якщо "Основи сім'ї" є вибірковою дисципліною, до того ж, вона вже встигла наробити галасу, то ті ж "Основи здоров'я" вивчаються усіма школярами не один рік. І у цих підручниках теж чимало недоліків: наприклад, у старій редакції підручника з "Основ здоров'я" за 8 клас досі зберігається тема про віктимну поведінку постраждалих від домашнього насильства. 

"Потрібно переписати усі програми, переписати усі книги, які зараз є з "Основ здоров'я", проводити навчання вчителів та ввести онлайн-курси, - ділиться своїм баченням вирішення проблеми з сексуальною освітою в школах Яна Панфілова. - Адже я впевнена, що не всі вчителі будуть готові говорити про секс, про сексуальну освіту, про аб'юз, про насильство".

Експерти сходяться у думці, що у школі необхідне переосмислення сексуальної освіти. Потрібні нові програми та підручники, які б охоплювали усю ширину тем: від контрацепції до відповідального батьківства та психологічного насильства. І говорити з дітьми необхідно з першого класу, якщо не раніше, не замовчуючи будь-які теми та чесно відповідаючи на питання. 

Не від батьків і вчителів: хто ще займається просвітництвом молоді?

Хоча школярі проводять чимало часто у школі та вдома, основним джерелом отримання інформації для них є не вчителі та батьки. У рамках соціологічного дослідження, про яке вже йшлося вище, у підлітків спитали, звідки вони беруть інформацію про секс: більшість обрали інтернет та друзів. 

Це не несподівані результати, адже говорити з однолітками на такі теми або ставити питання анонімно в інтернеті значно зручніше, ніж зі старшими. Але інтернет-спільноти не мають замінювати сексуальну освіту у школі. 

"Сексуальна освіта в школах надзвичайно потрібна! Але вона ні в якому разі не повинна проходити на базі уроків біології, як у нас зазвичай відбувалось. Для цього потрібні окремі люди зі специфічною кваліфікацією, котрі можуть водночас і розповісти про фізіологічні аспекти сексуальних стосунків, і надати психологічну допомогу. Інтернет та лідери думок в цьому аспекті можуть бути додатковим джерелом знання, однак - не основним", - розповідає Asia Say, яка багато уваги приділяє сексуальному просвітництву молоді, зокрема у популярній соціальній мережі Instagram.

Те, що підлітки шукатимуть інформацію в інтернеті через незручність говорити з батьками та вчителями, - природньо. Тож однією з задач старших має бути правильне "озброєння" молоді: поділитися з підлітками перевіреними ресурсами, яким можна довіряти. Одним з таких ресурсів є платформа Teenergizer, де у форматі онлайн-консультацій молоді люди можуть консультуватися з будь-яких питань. 

Фонд ООН у галузі народонаселення працює над захистом та розвитком репродуктивних і сексуальних прав у більш як 150 країнах світу. В Україні питання доступності засобів планування сім’ї та медичної допомоги при пологах, на щастя, стоять не настільки гостро як багатьох інших країнах, проте формування здорового простору для розвитку сексуальності все ж потребує окремої уваги. 

“Питання репродуктивного і сексуального здоров’я - одні з ключових для нас. Тому у більшості наших програм - і з гендерної рівності, і протидії домашньому насильству, і, звісно, молодіжних - ці питання завжди включені. Наприклад, ми маємо проєкт “Не дрібниці у стосунках”, який направлений на роботу із молоддю і допомагає їм з самого початку будувати здорові стосунки без будь-якого прояву насильства і вміти правильно комунікувати у парі. Звісно, питання сексуальності також включені” - поділилася аналітикиня програм Фонду з питань комунікацій Альона Зубченко. 

Фонд залучає екпертів та лідерів думок. Приміром, Почесна Амбасадорка Фонду ООН у галузі народонаселення  Маша Єфросініна відвідала глобальний форум у Найробі, який проводив UNFPA минулого року. Там вона мала можливість особисто почути досвід багатьох країн, які або впровадили, або знаходяться на шляху впровадження сексуальної освіти для молоді. Ці зустрічі вилилися в розуміння глибини цієї тематики та необхідності вже зараз говорити і з молоддю, і з батьками, які, часто, самі й досі не мають повної картини стосовно свого репродуктивного і секусального здоров’я.

 "До теми сексу підлітки підходять вже з квадратною головою. Часто вони не розуміють, що для них добре, а що погано. Наприклад, підлітки можуть взяти порно як визначення, яким має бути реальний секс, коли партнеру некомфортно, іноді боляче й образливо. Хтось слухає розповіді друзів, які теж люблять «прикрашати» деталі. Щоби всі ці завали в голові прибрати, має лишитися діалог між двома людьми. Цей діалог має бути нормальний для будь-якого віку, 14 тобі або 60. Спілкуватися про те, що ти хочеш, як ти хочеш, чи буде тобі приємно. Секс-освіта закладається саме так. Це культура навчити думати про те, що відчуває партнер", - розповідає Маша. 

Про важливі питання статевого дорослішання пишуть також молодіжні видання та видається чимало книжок. Якщо батьки не знають, з чого почати розмову з дітьми на цю тему, можна почати з правильної літератури, якісних статей та інтерв'ю осіб, яким можна довіряти. Однак це не має заміняти живу розмову і довірливі стосунки. 

“Дуже важливо користуватися правильними ресурсами, які ведуться спеціалістами та спеціалістками, які глибоко розуміють тематику та мають повну картинку. На щастя, в Україні таких достатньо. Ми, наприклад, вже 2 роки маємо партнерство із лікаркою гінекологом-ендокринологом Наталією Сіліною і разом відповідаємо на питання дівчат і жінок. Ми розуміємо, що людина повинна легко знайти відповідь на будь-яке питання щодо її здоров’я, яке її хвилює - будь то чи можна займатися спортом під час менструації чи питання отримання задоволення від сексуального контакту”, - наголошує Альона Зубченко. 

Важливість сексуальної освіти не можна переоцінити. Очевидно, що на неї є попит, адже більшості підлітків секс цікавий. Проте часто вчителі обирають стратегію замовчування, пропускають теми у шкільній програмі, а батьки вважають, що діти і так усе дізнаються. Важливо пам'ятати, що замовчування не працює, навпаки, може призвести до згубних наслідків. 

Тому необхідна комплексна програма дій, як говорити з підлітками про секс. І задіяні у процесі мають бути і батьки, і вчителі, і відомі особи та авторитети.