News

Як стати супертатом? Поради і рекомендації психолога

14 вересень 2018

Кожен тато мріє, щоб його діти пишалися ним і рівнялися на нього, правда? Як цього досягти і стати для своїх дітей супертатом нам допомогла розібратися Ірина Лісова, спеціаліст із реабілітації та психологічної підтримки.

 

Чому хлопчики не грають в сім’ю?

 

В одному із дитсадків провели цікавий експеримент. 4-5-річним дітям запропонували пограти в сім’ю, вибравши відповідні ролі. Дівчатка почали навперебій тягнути руки і сперечатися, хто з них буде мамою чи бабусею. Хлопчики в цей час залишалися абсолютно байдужими. Єдині ролі, які їх зацікавили – домашніх тваринок або синочків. Роль тата взяти на себе ніхто не захотів. Чому? Тому що діти не розуміли як себе у ній проявляти. Врешті-решт, хлопчики, яким таки дісталася роль тата, “ходили на роботу”, поверталися додому зі словами “привіт, діти” і лягали відпочити, мовляв, втомилися аза день. Звідки у 5-річних дітей таке бачення ролі батька? Із власних сімей. Так поводяться їхні тати. Більше того, у цьому віці хлопчики моделюють власну поведінку на основі батькової. А оскільки батько тільки ходить на роботу і майже з ними не спілкується, то чого чекати від, здавалося би, невинної гри, яка чітко відтворює моделі поведінки і закладені соціальні ролі?

 

Шість із десяти українських чоловіків переконані, що зміна підгузників, годування та купання – це материнські турботи (дані дослідження маскулінності в Україні Фонду ООН у галузі народонаселення).  Батьківський інстинкт у хлопчиків не закладений. Він формується протягом життя, і впливають на це дві речі. Перше – це те, як його самого виховували у сім’ї. Якщо вихованням займалася виключно мама, то годі дивуватися, чому, вже ставши дорослим,  він не займає активної позиції у ролі батька. Друге – це те, як веде себе його партнерка, як доносить інформацію про його обов’язки тата. Врешті, яким батьком він сам себе уявляє? Психолог Ірина Лісова радить поставити собі 8 запитань, які допоможуть передбачити наскільки свідомим буде батьківство.

 

8  запитань, які має поставити собі майбутній тато

 

  1. Як Ви реагуєте на маленьких дітей?
  2. Чи просто Вам знаходити контакт із дітьми?
  3. Вам легко уявити себе батьком?
  4. Чого у батьківстві Ви боїтеся найбільше?
  5. Якої статі дитину Ви хочете?
  6. Які у Вас стосунки зі своїми батьками (особливо з татом)?
  7. Яким, на вашу думку, має бути супертато?
  8. Ви хочете, щоб Ваша дитина була схожою на Вас?

 

Давши собі чесні відповіді, можна не лише багато дізнатися про себе, але й побачити, яким татом стане чоловік. Наприклад, чим простіше йому уявити себе у ролі батька, тим більше запитань і сумнівів у нього виникне після народження малюка. І навпаки: той, у кого уже зараз безліч запитань, в результаті значно краще справляється зі своєю роллю. Також треба бути уважними до того, якою він уявляє свою дитину. Бажання мати лише хлопчика або лише дівчинку, чи бажання, щоб малюк був дві краплі води схожим на вас, свідчать про егоїзм. “Такий тато думає більше про себе, ніж про дитину, а це тільки віддаляє їх одне від одного”, – пояснює психолог.

 

Тато поряд

 

Батьками стають не тоді, коли дитина народжується, а в той момент, коли ви чуєте звістку, що у вас буде поповнення. З цього часу має починатися підготовка до материнства і батьківства. Так, батько має включатися у свою нову роль ще на тому етапі, коли партнерка вагітна. Із партнерських пологів починається свідоме батьківство і повна включеність у виховання вашої дитини.

 

Як саме включатися? Для початку обов’язково записатися із партнеркою на курси вагітних. Вам обом необхідно знати, як народити здорового малюка і піклуватися про нього протягом першого, надзвичайно важливого, року життя. Більше того, це також прекрасна можливість познайомитися і поспілкуватися із іншими майбутніми батьками і навчитися чогось від них.

 

Йти чи не йти на партнерські пологи – для багатьох лишається дилемою. Зараз лише 13% українських чоловіків беруть безпосередню участь у пологах. Проте, якщо ви хочете, щоб ваш малюк сприймав вас рівноцінно із мамою і мав із вами міцний зв’язок, то варто задуматися над участю у пологах. Це унікальний шанс познайомитися із своїм малюком з перших хвилин його життя і показати, що ви поряд і будете його провідником у цьому світі. Із партнерських пологів починається свідоме батьківство і повна включеність у виховання вашої дитини.

 

Свідоме батьківство

 

Часто доброму вихованню своєї дитини заважає власна історія дитинства. Кожен сьомий чоловік стикався із недбальством батьків; на кожного другого піднімали руку у сім’ї  (дослідження маскулінності Фонду ООН з питань народонаселення). Ці моделі закарбовуються у пам’яті і мають вагомий вплив на його власне розуміння стосунків у парі та виховання дітей. Хтось просто автоматично відтворює те, що засвоїв, бо вважає це нормою. Проте, можлива й протилежна реакція. Багато молодих татів, пам’ятаючи своє несолодке дитинство чи спостерігаючи за помилками інших, кажуть собі: “Ніколи так не робитиму”. На жаль, якраз такі категоричні тати найчастіше стають на ті самі ґраблі і повторюють ті самі помилки, яких вони клялися уникати.

 

Не бути категоричним, а бути свідомим – ось порада від психолога. Щоб  стати для своєї дитини найкращим татом, перш за все варто проаналізувати свою історію дитинства і те, якими є стосунки із батьками зараз. По-друге, якомога краще розібратися із своєю роллю батька. Участь у курсах для вагітних, у партнерських пологах, читання відповідної літератури у цьому допоможуть. Батьківство вимагає готовності і зрілості. Ірина Лісова відзначає, що про зрілість свідчать два фактори: вік чоловіка та його досвід помилок і їх виправлення. Однак, не лише це.

“Зрілий батько – той, який отримує задоволення від розвитку дитини. Якщо він виховує її просто, бо повинен, то це ніяка не зрілість. Усе має бути в задоволення”, – переконана спеціаліст.

 

Фото з #Татопростір на Charity Weekend, Київ, 25 серпня 2018 року. 

Більше фото тут.