UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення презентував перший науково-практичний коментар новел Кримінального кодексу України, які запроваджуються згідно із Законом України № 2227-VIII від 06 грудня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».
Зміни спрямовані на посилення кримінально-правового захисту осіб, які потерпіли від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають революційний характер, серйозно змінюють усталені підходи до кримінального переслідування кривдників та здійснення судочинства у таких справах, а отже потребують роз’яснення та тлумачення, на які зможуть спиратися практики у ході професійної діяльності.
"Насильство є однією з основних причин насильства, і це не створює якийсь парадокс. А одним із основних інструментів попередження насильства, поряд із виховними заходами, поряд з іншими законодавчими нормами, все ще залишаються норми Кримінального кодексу. Держава вимушена погрожувати мечем правосуддя тим, хто не хоче визнати, що застосовуючи домашнє насильство, він закладає вибухівку в наше спільне сьогодні і наше спільне майбутнє. Насильство, застосоване в сім'ї, рано чи пізно виходить на вулиці, в парки і навіть в публічні установи, бо воно стає закладеною з дитинства звичкою - вирішувати проблеми за допомогою сили" - говорить Микола Хавронюк, один із авторів Коментаря – доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Прес-конференцію відкрила пані Наталка Федорович, заступниця міністра соціальної політики України, яка підкреслила: «Незважаючи на те, що Україна стала однією з перших країн Східної Європи, яка створила засади для боротьби із сімейним насильством, кримінальне законодавство донедавна не містило спеціальних норм, що передбачали би відповідальність за вчинення саме домашнього насильства. У суспільній свідомості закріпилося хибне переконання, ніби домашнє насильство не може бути злочином. Це заважало належним чином захистити постраждалих осіб і притягнути кривдника до справедливого покарання. Отже, в грудні 2017 року Верховна Рада прийняла комплексний пакет законодавчих змін, створивши ґрунт для розбудови системи захисту та всебічної спеціалізованої підтримки постраждалих і їх дітей. Запроваджені зміни до кримінального законодавства, спрямовані на кривдника, роблять модель реагування завершеною: з одного боку – допомога постраждалій особі, а з другого – механізм юридичного впливу на кривдника».
Ірина Луценко, народна депутатка України, представниця Президента у Верховній Раді України, яка ініціювала в 2017 році прийняття Закону № 2227-VIII, у свою чергу, зауважила, що «Із вступом в дію змін Кримінального Кодексу система реагування на домашнє насильство значно підсилиться, і ми очкуємо, що кривдники почнуть відчувати всю силу дії закону. Це, в свою чергу, ми сподіваємося, сприятиме і попередженню цього ганебного явища».
Закон України № 2227-VIII набуває чинності 11 січня 2019 р. за виключенням окремих положень, які вже діють (зміни до ст. 67 КК). Ухвалені зміни, серед іншого, стосуються криміналізації домашнього насильства (ст. 126-1 КК), примушування до шлюбу (ст. 151-3 КК), незаконного проведення аборту або стерилізації (ст. 152 КК), запровадження обмежувальних заходів щодо особи, яка вчинила домашнє насильство (ст. 96-2-1 КК), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів та непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК). Крім того, зміни до кримінального законодавства закріплюють оновлений підхід до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, запроваджуючи концепцію «добровільної згоди» та факт «проникнення» як розмежування між зґвалтуванням та іншими формами сексуального насильства.
«Україна зробила важливий крок у сфері сімейного права - визнала домашнє насильство кримінальним злочином. З січня 2019 року люди не будуть залишатися наодинці із своєю бідою, а матимуть реальні механізми впливу на кривдника» - додала учасниця прес-конференції Власюк Катерина, керуючий партнер AVG, адвокат року в сфері сімейного права.
Домашнє насильство, всі форми сексуального насильства, а також вперше тяжкі форми психологічного насильства, що підпадають під кваліфікацію як злочину, караються громадськими роботами, арештом або позбавленням волі (на строк до 2 років). Усі форми актів сексуального характеру мають бути здійснені виключно за добровільної згоди, незалежно від відносин, в яких перебувають потерпіла особа та кривдник (зокрема, включаючи зґвалтування у шлюбі).
Окрім встановлення прямої відповідальності за домашнє насильство, Закон №2227-VIII підвищує відповідальність за будь-який злочин, якщо його вчинено: на ґрунті статевої приналежності; щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад чи має вади розумового розвитку; щодо малолітньої дитини або у присутності дитини; щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах. У цій частині Закон №2227-VIII набрав чинності з 12 січня 2018 року.
