Із початку війни в Україні 24 лютого 2022 року ми стали свідками нищівної ескалації насильства, що призвело до широкомасштабного переміщення близько 14 мільйонів людей — як в межах України, так в сусідні країни, а також далеко за її межі. Це найбільший відтік біженців у Європі з часів Другої світової війни.

Кожен та кожна, хто живе в Україні, відчули вплив цієї війни. Та в країні, де кожна четверта людина старше 60 років, вплив на людей похилого віку, в тому числі на осіб з інвалідністю був надзвичайним. Тільки в Донецькій та Луганській областях, де відбулися одні з найбільш інтенсивних бойових дій, приблизно 30 відсотків населення становлять люди похилого віку.

Евакуація літньої жінки волонтерами партнерської організації UNFPA на вокзалі Краматорська, Україна, березень 2022. © Ярослав Бойко

Сказати, що здоров’я, права та благополуччя літніх людей під загрозою – це нічого не сказати. Довгострокові наслідки в цьому відношенні почалися ще в 2014 році в перші роки цієї тривалої кризи. На тлі війни, що триває, люди похилого віку стикаються з дедалі зростаючими проблемами в доступі до пенсій, охорони здоров’я та інших основних послуг.

У районах інтенсивних бойових дій усі вікові групи, включаючи людей похилого віку, стикаються з серйозною загрозою для свого життя. Однак літні люди, які вирішили залишитися вдома, часто стикаються з особливими проблемами у пошуку безпечного місця, предметів першої необхідності та їжі через інвалідність, обмежену кількість соціальних зв’язків, недостатню цифрову грамотність тощо. Цю сувору реальність потрібно вирішувати терміново.

Війна також принесла вимушене відокремлення та ізоляцію. Люди похилого віку, які переїхали в інші райони України, мали важкі переїзди через ризик для життя, відсутність доступу до базової медичної допомоги та інших потреб, у той же час, вони перебували далеко від своїх сімей та близьких. Багато з тих, хто залишився у власних містах, також мають обмежений доступ до послуг та обмежені соціальні контакти. 

Крім того, ті, кому вдалося втекти до сусідніх країн, стикаються з невизначеним майбутнім, маючи мало можливостей заробити дохід, як правило ще маючи хронічні захворювання, і не знають, коли саме і чи зможуть вони взагалі коли-небудь повернутися додому.

Не в останню чергу війна також звернула увагу на загострені проблеми, з якими стикаються жінки та дівчата, включаючи жінок старшого віку. Шістдесят відсотків людей старше 60 років, які постраждали від війни, – жінки. Побоювання щодо їхньої безпеки, охорони здоров’я та фінансових та економічних потреб має спонукати всіх до дій, хто бере участь у гуманітарній відповіді на кризу.

З початку війни місцева та національна влада, гуманітарні організації та агентства ООН були на місцях, надаючи неоціненну підтримку цивільним особам, які постраждали від насильства, включаючи людей похилого віку. Але оскільки війна вже триває майже чотири місяці, дуже важливо, щоб ці зусилля не втратили обертів, враховуючи численні потреби тих, кого це безпосередньо торкнулося.

Ось чому ми, як учасники Спільної програми зі здорового старіння, яка виступає за зміцнення прав і захист гідності літніх чоловіків і жінок, закликаємо всіх гуманітарних та інших суб’єктів приділяти особливу увагу літнім людям та їхнім специфічним потребам, незалежно від того, чи вирішують вони залишатися на місці чи переїжджають.

Треба надати необхідну допомогу в порятунку життя, а також необхідну допомогу в евакуації тим, хто не зміг або не бажає покинути свої домівки, включаючи тих, хто проживає в установах опіки. Люди похилого віку, які залишили основні зони бойових дій, мають також задовольнити свої специфічні медичні та гуманітарні потреби через доступ до повного пакету основних послуг, включаючи їжу та воду, відповідний притулок, медичну допомогу, основні ліки та допоміжні технології, психічне здоров’я та психосоціальні послуги, а також інші права, такі як доступ до пенсій, транспорту та інформації.

Як у мирний час, так і під час криз, Спільна програма зі здорового старіння працює над захистом прав та збереженням здоров’я та благополуччя літніх чоловіків і жінок шляхом покращення та підтримки систем охорони здоров’я та соціальної допомоги. Це означає, що незважаючи на розгортання цієї надзвичайної кризи, ми продовжуватимемо співпрацювати з партнерами, щоб забезпечити медичне та соціальне обслуговування літніх людей, орієнтоване на людину, незалежно від того, де вони можуть бути.

Ризик для літніх людей в Україні реальний, і нехтувати ним не можна. Ми спільно закликаємо міжнародне співтовариство визнати та пролити світло на конкретні потреби літніх людей у цій війні, що призведе до конкретних і довгострокових дій.

Підписанти:

Джулія Валлезе, директорка регіонального офісу UNFPA для Східної Європи та Центральної Азії

Д-р Ханс Анрі П. Клюге, регіональний директор ВООЗ для Європи.

Халед Хассін, УВКПЛ, радник з економічних, соціальних і культурних прав/Ріо Хада, керівник групи з економічних, соціальних і культурних прав

Кріс Маклвор, HelpAge International, провідний регіональний представник для Євразії та Близького Сходу

Спільна програма зі здорового старіння

Ініціатива, очолювана спільно Регіональним офісом Фонду ООН у галузі народонаселення для Східної Європи та Центральної Азії (UNFPA/EECARO), Європейським регіональним офісом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ/Європа), Європейською економічною комісією ООН (UNECE), Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) і Регіональне бюро HelpAge для Євразії та Близького Сходу. Програма підтримує країни у зміцненні прав та захисті гідності літніх чоловіків і жінок шляхом покращення надання медичної та соціальної допомоги та сприятливого середовища в Європі та Центральній Азії.