Ви є тут

Чоловічі клуби з фокусом на рівність: як в Україні розвивається культура усвідомленого татівства

41-річний Микола* — кадровий військовий. Коли в Україні почалася війна, він був на передовій та впродовж чотирьох років місяцями не бачив дружину і двох синів. Цей час нині він вважає втраченим, адже за службою не помітив, як виросли його діти.

«Я воював, коли мої сини йшли до школи, заводили нових друзів, обирали інтереси, майбутню професію», — із сумом розповідає пан Микола. Тепер він намагається надолужити втрачене й відновити емоційний зв’язок із синами-підлітками. При тому не фокусується на минулому, а намагається максимально концентруватися на тому, що є зараз і буде в майбутньому.

Історія цієї родини — не поодинока. За даними GFK 2017 року, 80% чоловіків старшого віку шкодують, що приділяли своїм дітям недостатньо часу, але усвідомлюють це запізно. Навіть попри це, в Україні піклування за дитиною досі сприймається як переважно жіночий обов’язок. Про це свідчать результати опитування Фонду ООН у галузі Народонаселення в Україні за 2020 рік, згідно з якими, 65 % чоловіків дотримуються такої думки. До того ж здебільшого домашні обов’язки традиційно покладаються на жінку. Місія ж татів зводиться до фінансового забезпечення родини. Саме робота, на думку багатьох чоловіків, заважає їм приділяти достатньо часу своїм дітям. Втім, хоча законодавством передбачена декретна відпустка для догляду за дитиною не лише для матері, але і для батька, лише 3 % татів користувалися такою можливістю. Ба більше, чверть опитаних чоловіків категорично не згодні брати декретну відпустку навіть у випадку, якщо партнерка заробляє більше.

«Такий стан справ можна пояснити укоріненими гендерними стереотипами», — запевняє координаторка Програми «ЄС за гендерну рівність та проти домашнього насильства», яка фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно структурою “ООН Жінки” та UNFPA, психологиня Валерія Таран-Гайдук. Саме вони заважають чоловікам сприйняти думку, що бути турботливим, уважним чоловіком і татом — така ж норма, як і здобути успіху та визнання в кар’єрі. До того ж ці ролі — сумісні.

З першого погляду, ситуація пригнічує, втім не все так погано. За останні роки прослідковується хоч незначна, але позитивна тенденція, зокрема завдяки інформаційним кампаніям, які сприяють змінам суспільних уявлень. За даними  опитування Фонду ООН у галузі Народонаселення в Україні за 2020 рік уже 20 % переважно молодих татів готові взяти відпустку для догляду за дитиною. З огляду на законодавчі зрушення, ця кількість має зростати, а разом із нею — число усвідомлених та відповідальних татів у країні.

Виграють усі

Психологи твердять, у випадку рівноправного батьківства виграють усі. Якщо в тата встановлюється надійна прив’язаність з дитиною, малеча почувається в безпеці, добре розвивається, надалі має кращу самооцінку, ментальне здоров’я та підвищену стійкість до стресу. Також у підлітковому віці спостерігається менший ризик небезпечної поведінки: вживання алкоголю, наркотичних засобів та ведення нерозбірливого сексуального життя. Такі діти в майбутньому будують здорові стосунки, мають кращі досягнення в школі, університеті, є успішними в кар’єрі.

Крім того, для самих татів це передбачає цілу низку переваг. Окрім гармонійних, здорових стосунків із дружиною, чоловік, який є рівноправним батьком, має нижчий ризик серцево-судинних захворювань, проблем із кров’яним тиском, зловживання алкоголем та розвитку психічних захворювань. Дослідження свідчать, навіть спостерігається пряма кореляція між відповідальним батьківством та задоволеністю сексуальним життям у парі. Ба більше, чоловіки, які є усвідомленими татами, більш цінні для роботодавця. Адже піклування за дитиною сприяє розвитку таких бажаних компетенцій, як мультизадачність, стресостійкість, вміння правильно розставляти пріоритети та адаптуватися до несподіваних ситуацій. Загалом у такій ситуації клімат у родині — емоційно здоровий, з меншими ризиками виникнення ознак домашнього насильства.

Що таке татоhub

Для популяризації теми відповідального батьківства Фондом ООН у галузі Народонаселення та його партнерами реалізується модель татохабів у різних містах України. Це клуби для чоловіків, які вже є батьками або планують татівство. Їхня діяльність спрямована на привернення уваги до тем відповідального батьківства та гендерної рівності, а також на розвиток батьківських компетенцій через навчання та розваги з дітьми.

«Ідея полягає в тому, щоби донести чоловікам розуміння, нові норми задля того, аби вони засвоїли їх і далі опановували в реальному житті», — розповідає Валерія Таран-Гайдук.

Команди татохабів організовують зустрічі та різноманітне дозвілля для чоловіків із дітьми, щоби навчити їх якісно проводити спільний час, а також мати можливість корегувати проблемні аспекти комунікації. Для цього в кожному з татохабів в Україні працюють психологи, які спостерігають за поведінкою чоловіків під час їхнього спілкування з дітьми та дають поради, як покращити взаємодію. Важливо — переважно це психологи-чоловіки, що сприяє створенню атмосфери довіри.

«Крім того, ми залучаємо спеціалістів із різних питань: репродуктивного здоров’я, фінансової грамотності або партнерських пологів. Оскільки розуміємо, що потреби в татів різні, тож намагаємось розширювати сфери роботи, щоби максимально реагувати на запити», — каже Валерія Таран-Гайдук.

У роботі з темою відповідального татівства UNFPA спирається на міжнародний досвід, але адаптує його під українські особливості. Так, за допомогою розважального компонента клуби залучають лояльну аудиторію, але на цьому робота з татами не закінчується. Усі учасники можуть безплатно прослухати навчальний курс, який складається із семи занять: партнерські стосунки з дружиною, бути татом, два блоки з дитячої психології (від 0 до 9 років, від 9 до 18), неконфліктна комунікація та виховання, запобігання насильства, сексуальне виховання та заняття щодо ролі чоловіка під час вагітності та пологів.

«Ми робимо ці заняття інтерактивними. Коли психолог — не ментор, а швидше модератор. У таких умовах тати можуть обговорити поширені міфи, як-от чому, на їхню думку, дівчині не потрібно гратися машинками й пістолетиками, а хлопчику ляльками, і які в них аргументи щодо цього. Що ж трапиться, якщо буде інакше? Ми прагнемо, щоби тати стали більш усвідомленими, брали відповідальність за своїх дітей та змінювалися самі», — розповідає Валерія Таран-Гайдук.

За її словами, до теми гендерної рівності та подолання стереотипів важливо залучати чоловіків, а не фокусуватися лише на жінках. На думку Валерії, чоловіки мають ставати агентами змін для досягнення балансу.

Крім того, у роботі клубів врахований аспект інклюзивності, «щоби тати з інвалідністю, з дітьми з інвалідністю долучалися до діяльності та не почували себе ізольованими».

Також клуби татів проводять заходи для родин, адже, на думку Валерії Таран-Гайдук, «для покращення сімейного клімату обидві сторони мають рухатися назустріч один одному». Для роботи в цьому форматі залучають двох модераторів — чоловіка й жінку, аби сприяти створенню атмосфери взаєморозуміння та довіри.

У реалізації моделі татохабів в Україні Фонд ООН у галузі народонаселення співпрацює з місцевою владою та громадськими організаціями, надаючи їм інформаційну підтримку, відповідне навчання та всі матеріали для роботи клубів. Відповідальність місцевих громад — сприяти розвиткові втіленої моделі.

«Наше спільне завдання в тому, щоби тато й мама були однією командою, рівноправними партнерами. Тому що тато може робити теж саме, що й мама, крім годування грудьми. Із такою самою ефективністю», — запевняє Валерія Таран-Гайдук.

Наразі в Україні працюють вісім татохабів: у Краматорську, Києві, Мирнограді, Полтаві, Одесі, Бердянську, Вінниці і Троїцькому, а також Татошкола в Запоріжжі. Хоча модель роботи всіх осередків — єдина, у кожного з них — свої особливості.

Це східноукраїнське місто стало одним із перших, де почали роботу з чоловіками в темі відповідального батьківства. Місцевий татохаб працює на базі ГО "Клуб рибалок України - Юей Фішинг Клуб" і відкритий в межах Програми ООН з відновлення та розбудови миру, що фінансується 12-ма міжнародними партнерами. Відповідно, багато активностей там мають туристичне спрямування, а керує краматорський клуб татів Ярослав Бойко, керівник напрямку у Донецькій федерації риболовного спорту.

Чоловік на своєму досвіді переконався в масштабності проблеми нерівномірного розподілу обов’язків з догляду за дітьми. Два роки тому він започаткував школу рибальства для малечі й був вражений тим, що на практику до річки дітей зазвичай супроводжують мами.

«Мене дуже зачепив цей факт. У школі — 56 дітей, за весь рік я бачив лише 11 татів. При чому постійно з’являються лише п’ятеро. Це видно, що діти дуже переживають, коли відбувається щось важливе — щомісячні збори, іспити, а тата поруч нема. Також, дуже показово, що, коли ми федерацією виїжджаємо на змагання й у неформальній атмосфері обговорюємо різні теми, багато чоловіків зливаються в момент, коли зачіпається тема дітей», — ділиться Ярослав Бойко.

Одна велика родина

Однією з особливістю Краматорського татохабу є проведення сезонних родинних сплавів. Уперше ця подія відбулася у 2019 році. Тоді стало зрозуміло, що це прекрасна можливість для татів проводити якісне дозвілля зі своєю родиною.

«Чи то рибальство, чи то сплав — це класна можливість зблизитися. Коли жінка вболіває за свого чоловіка, це таке емоційне видовище, яке дуже сприяє налагодженню комунікації. Вони — команда. Навіть більше, це нагода для чоловіків показати себе. Продемонструвати, що в цьому він крутий, бути прикладом для своєї дитини», — переконує Ярослав Бойко.

Крім того, у клубі організовують екологічні акції (прибирання пляжів, парків), кінопокази, фестивалі, вечори ігор та неформальні чоловічі зустрічі. Під час них учасники обговорюють життєві ситуації, пов’язані як із батьківством та партнерськими стосунками, так і зі сферами інтересів чоловіків. А також — активно дискутують про гендерні стереотипи. За словами Ярослава, така атмосфера дуже сприяє кращому залученню нових учасників до вже сталої компанії краматорських татів. Наразі клуб налічує понад 70 учасників.

«Ми як одна велика родина. До нас приєднуються усвідомлені тати. Тому ми не організовуємо фестиваль заради фестивалів, сплави заради сплаву. Це все в задоволення. У такий спосіб, ми намагаємося дати татам, дітям, дружинам ті моменти комунікації, які були упущені в минулому, недопрацьовані на сьогодні», — розповідає Ярослав Бойко.

 

Основний канал залучення татів до клубу — соціальні мережі. Там команда татохабу активно висвітлює свою діяльність та ділиться анонсами заходів. За словами Ярослава, саме проведення якихось активностей привертає увагу чоловіків.

«Усі в місті знають про татохаб. Знають, що це простір, де можна круто провести час зі своєю дитиною. Це і вабить. А після того, як чоловік уже втягується до компанії, починається робота, спрямована на підняття рівня його відповідальності як батька та партнера. Бо, якщо одразу тиснути з незручними питаннями, нам бракуватиме учасників», — вважає куратор краматорського татохабу.

Проблеми татів

Проте, не розвагами єдиними. Важливим напрямком роботи клубів є освітній компонент. Татохаб надає психологічні та юридичні консультації для всіх охочих чоловіків. За словами Ярослава, найчастіше учасники скаржаться на брак часу через роботу та брак простору для себе.

«У таких умовах ми радимо невелику кількість вільного від роботи часу витрачати на якісне дозвілля з дітьми, замість бездумного лежання на дивані. Навчаємо займатися тим, що приносить задоволення й батьку, і малечі», — каже Ярослав.

Також великою проблемою для чоловіків є тиск через безробіття. У таких ситуаціях команда татохабу в співпраці з Центром зайнятості та Центром із підвищення кваліфікації допомагає опанувати чоловікам нові компетенції.

Коронавірусний карантин став значним випробуванням для багатьох родин. Постійне перебування на одному просторі породжувало нові конфлікти, а також розкрило проблему браку спільних інтересів та невміння проводити час разом.

«Виникали ситуації, коли чоловіки в клубі впадали в депресію на фоні усвідомлення того факту, що вони з дружиною після стількох років разом — чужі люди, — ділиться Ярослав Бойко. — Тому ми на карантині намагалися розрадити, проводили спільні конкурси для родин, індивідуальні онлайн-консультації, ділились ідеями спільного сімейного дозвілля. Починали з простого — надсилали поштою настільні ігри».

На думку Ярослава, брак навичок здорової комунікації призводить до проявів домашнього насильства. Куратор каже, що кожна друга-третя родина стикається з цією проблемою. У таких випадках надзвичайно важливою є можливість індивідуальної роботи з психологом. Під час занять із кривдниками фахівці татохабу акцентують на наслідках такої поведінки для дитини, впливі насильства на фінансове становище та майбутні перспективи. Дієвим методом, за словами куратора проєкту, є взаємодія з родинами зі здоровими стосунками.

«Добре працює приклад. Тому що оточення дуже впливає. За допомогою свідомих чоловіків ми намагаємось достукатися до тих, хто сприймає насильницьку поведінку за норму. Дуже часто, не усвідомлюючи цього», — ділиться досвідом Ярослав Бойко.

Молот, який б’є

Гендерні стереотипи Ярослав називає «молотом, який б’є по них завжди». У подоланні цієї проблеми визначну роль грають молоді учасники клубу, які в неформальних бесідах розвінчують усталені штучні рамки для старших чоловіків. Так, один із татів ділився тим, як миє посуд із дружиною на швидкість і радив іншим спробувати урізноманітнити побутові моменти.

Важливим аспектом роботи для досягнення гендерної рівності та усвідомленого татівства в Краматорську вважають залучення молоді. Клуб має велику волонтерську мережу людей, віком від 14 до 23 років. Взаємодію з ними Ярослав називає «роботою на перспективу», адже всі вони — майбутні партнери та батьки. Так, для них проводять заняття із сексуальної освіти, побудови здорових партнерських відносин та усвідомленого батьківства. Крім того, від молоді є запит щодо роботи з їхніми батьками в напрямку руйнування гендерних стереотипів.

Перші здобутки

Хоча модель татохабів в Україні — відносна нова, у Краматорську вже є перші результати роботи клубу.

«Маю приклад трьох родин, які товаришують між собою. Прийшли до нас, маючи нестабільну атмосферу в родинах, а вже за тиждень після сплаву чоловіки ініціювали спільні активні вихідні на природі з дітьми та дружинами. Здавалося би, ніби один захід, а став для них своєрідним уроком, що можна класно проводити час разом без дорогих готелів та ресторанів», — розповідає Ярослав Бойко.

Також участь у клубів надихає деякі родини на кардинальні зміни. Так сталось і у випадку Сергія*, каже краматорський координатор. Чоловік багато років працював двірником і, щоби забезпечити потреби родини, постійно був на підробітках. Через це майже не бачив свою дружину та сина, який захоплюється скрипкою та навчається в школі рибальства. У сплав із татохабом Сергія відправила дружина. І цей досвід став поворотним для цієї родини. Чоловік настільки захопився спільним дозвіллям із близькими, що вирішив повністю змінити спосіб життя, закінчивши курси з SMM та звільнившись із посади двірника. Тепер подружжя разом їздить на конкурси сина та робить усе, аби той розвивався в музиці.

Татоhub.Краматорськ створено ГО "Клуб рибалок України-Юей Фішинг Клуб" у співпраці з ГО "Покровська районна організація осіб з інвалідністю" в рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру реалізують, яку чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США
в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

На відміну від Краматорська, полтавський татохаб є новим осередком відповідального татівства в Україні. Його відкрили на базі міської бібліотеки в червні 2021 року і вже встигли провести два масштабних заходи — флешмоб до Дня сім’ї в травні та вуличний фестиваль до Дня батька — «Тато Фест Полтава 2021». Відкриття клубу в Полтаві стало можливим завдяки проєкту “Трамплін до рівності”, який фінансує Швеція. 

«Емоції татів були неперевершені, — згадує координаторка муніципальної татошколи “TATO-Hub Полтава” Юлія Трунова. — Ми підготували дев’ять локацій для батьків із дітьми: від майстер-класу з надання домедичної допомоги до йоги з татусями. Пройшовши їх, вони брали участь у безпрограшній лотереї та отримали наші сувеніри. Чоловіки були дуже щасливі, що нарешті на них звернули увагу та організували спеціальний захід, адже вважають, що зазвичай фокус на матусях».

Тема відповідального татівства для Полтави є дуже актуальною, адже серед містян досі побутують гендерні стереотипи. Усе ж таки, за словами координаторки проєкту Юлії Трунової, велика кількість чоловіків готова взяти участь у проєкті, адже це багатьом відгукується.

Хоча активна діяльність татохабу в Полтаві почнеться з вересня, влітку команда планує провести спільний із поліцією захід щодо запобігання домашнього насильства, а також популяризувати клуб татів серед полтавців на фестивалі громадського сектору. Юлія Трунова певна, участь представника правоохоронних органів сприятиме кращому донесенню інформації до чоловіків та жінок про проблему гендерно зумовленого насильства, а також запевнить учасників, що в подібних випадках закон — на боці постраждалої особи.

Окрім просвітницьких заходів, татохаб надаватиме психологічні консультації. Завдяки тому, що в штаті клубу психологи — чоловік та жінка, є можливість роботи із сімейними парами.

«У питанні партнерських стосунків ми просуватимемо ідею, що коли чоловік миє посуд, він не допомагає жінці, а виконує свою частину обов’язків. Аби подібне сприймалося як партнерство, а не допомога. Так само дитина — спільна, а не лише мамина», — каже Юлія Трунова.

Крім того, цінності рівноправності татохаб просуватиме й серед молоді, працюючи зі студентами навчальних закладів, адже всі вони — потенційні майбутні батьки. Окремий пласт діяльності клубу — робота з чоловіками, які планують батьківство. Цій темі також присвячено одне з занять татошколи.

Для розширення аудиторії команда планує заходи й в онлайн форматі, адже на думку координаторки, не всі батьки знаходитимуть час для візиту наживо.

Бібліотека, де працює татохаб, спеціалізується на гендерній літературі, саме тому всі учасники клубу матимуть безплатний доступ до відповідних книжок.

Серед найчастіших запитів чоловіків Юлія називає зацікавленість у дитячій психології та вихованні, а також способах знайти спільну мову з дитиною різного віку.

«Ми відкриті до будь-яких питань. Адже хочемо стати тим простором, де татусі почуватимуть себе комфортно й не боятимуться до нас звертатися», — запевняє Юлія Трунова.

Tatohub.Полтава відкрито в межах Проєкту “Трамплін до рівності” за фінансової підтримки Швеції.

Пріоритетом роботи одеського татохабу, який працює з грудня 2020 року, є подолання гендерних стереотипів. Для Одеси, як і для інших міст України, це питання досі актуальне. Задля досягнення мети команда клубу організовує різноманітні заходи, які змушують чоловіків лишати свою зону комфорту. Наприклад, до Дня Святого Миколая тати разом із дітьми брали участь у майстер-класі з приготування різдвяних пряників. Такий формат дозвілля був неочікуваним як для самих чоловіків, так і для дітей.

«У такий спосіб ми намагаємось долати звичні уявлення щодо ролі чоловіка в родині. Здебільшого діти були дуже здивовані тим, що вони мають готувати з татами, а не мамами. За процесом спостерігав психолог, який у дружній ненав’язливій формі давав свої поради щодо комунікації з дитиною та просував ідеї проєкту», — розповідає Альона Юхимчук, асистентка проєкту татохабу.

Також тати мали можливість покращити свої кулінарні навички під час конкурсу до Міжнародного дня захисту прав жінок. Учасники клубу змагалися в приготуванні найкращого сніданку для партнерки. Кураторка розповідає, ідеї були — більш ніж не банальні.

«Нам надіслали орієнтовно 20 робіт і лише кілька з них були простенькі, на кшталт бутерброда або омлету. Решта татів створили цілі страви: шашлики, морепродукти, рибу, картоплю. Ми щиро тішилися тому, наскільки чоловіки постаралися для своїх сімей», — розповідає Альона Юхимчук.

Крім кулінарної справи, одеські тати спробували себе в парній йозі з дітьми. За словами асистентки кураторки татохабу, спочатку здебільшого були налаштовані скептично, але вже під час майстер-класу настрій змінився, чоловіки щиро старалися та раділи успіхам. Команда клубу татів впевнена, подібне дозвілля — класна можливість взаємодії дорослого з дитиною. Адже обидва максимально залучені до процесу, уважні один до одного та отримують задоволення.

«Діти з батьками намагаються один одному допомагати, бути згуртованою командою. Дорослий концентрується на дитині. І є результат. У соціальних мережах бачу, що наші учасники стали більше часу проводити зі своїми малими. Є позитивна динаміка в стосунках від візиту до візиту», — каже Альона Юхимчук.

Не офлайном єдиним

Окрім очних заходів, команда татохабу працює онлайн. Завдяки цьому, навіть під час карантинних обмежень робота клубу не припинялась. Тати разом із дітьми виготовляли різдвяні вінки та готували різноманітні десерти.

За словами Альони Юхимчук, їхні заходи відвідали приблизно 60 чоловіків — як нинішні тати, так і майбутні. Але за час роботи татохабу вже сформувалася команда тих, хто бере участь в активностях постійно.

«Таких чоловіків десь 20, та для нас важлива не лише кількість, а якість. Чим більш буде постійних татів, тим кращим буде результат. Хочеться, аби зібралися люди, які підтримують ідею відповідального батьківства та готові самі її просувати», — ділиться Альона Юхимчук.

Здебільшого заходи одеського татохабу орієнтовані на чоловіків із дітьми, але також організовуються сімейні події. Якщо на початку роботи клубу, мами були дуже зацікавлені в участі в діяльності клубу, тепер вони користуються можливістю та приділяють цей час собі, поки тато зайнятий дитиною. Асистентка проєкту каже, це вигідно для всіх, адже в такій ситуації тати мають можливість побути наодинці з дитиною та встановити емоційний зв’язок без «перетягувань ковдри» з мамою. Трапляється навіть так, що партнерки висловлюють вдячність команді клубу за зміни їхньої родинної атмосфери на краще.

Гендерні стереотипи

Втім, ще не всі тати клубу поділяють принципи рівноправних стосунків. У деяких сім’ях психологи помічають ознаки домашнього насильства. У таких випадках фахівці максимально сприяють залученню кривдників до індивідуальної роботи, аби донести їм, що така поведінка — деструктивна та травмує.

«Ми акцентуємо на тому, як це впливає на дитину. Наприклад, проводили майстер-клас із малювання й за кольорами картини аналізували емоційний стан малечі. Діти в таких родинах зазвичай замкнуті. Відповідно, це помітно з малюнків. Говорили про це з татом. Звісно, спочатку був спротив. Але все ж інформацію ми донесли. На щастя, подібних випадків у нашій практиці поки було два», — розповідає асистентка проєкту. 

Велику роль у подоланні стереотипів грає момент спільноти та приклад родин, де панує рівноправність та гармонія. Наприклад, молодші учасники клубу більш лояльні до теми чоловічого декрету. Старших важче переконувати. За словами Альони Юхимчук, відчутна трансформація поглядів молоді в бік здорових стосунків.

Досить часто чоловіки цікавляться проблемами вікової психології дітей, стосунків із підлітками та особливості комунікації, коли в родині декілька дітей.

За словами Альони Юхимчук, ідея проєкту відгукується багатьом у місті, а найкраще підтвердження тому — учасники клубу запрошують друзів.

«Це дійсно добрий, позитивний проєкт із благими цілями. За час роботи не отримали жодної критики у свій бік. Хіба натяки на те, чому досі нема організованих клубів для мам. Але ж ми знаємо, що з настанням вагітності, жінка одразу оточує себе однодумцями. Чоловікам, які планують або вже стали татами, у цьому плані важче», — вважає асистентка проєкту.

До участі в діяльності татохабу одеська команда активно залучає поліцейських та курсантів Одеського державного університету внутрішніх справ, які лише планують стати батьками. Для них психологи татохабу проводять заняття з гендерних стереотипів, партнерських відносин, ненасильницької комунікації з практичними ігровими вправами.

Наприклад, на занятті для поліцейських "Я стану татом" про вагітність партнерки, психолог татохабу разом з жінкою-психологинею не тільки пояснювали, яким чином підтримувати жінку під час вагітності, а й розігрували сценки з реального життя подружжя, яке чекає на дитину.

Зі слів Андрія Костюка, психолога татохабу, деякі меседжі та реакції від жінки-психологині були досить несподівані не тільки для учасників, а й для нього самого. Учасники – чоловіки відзначили такий міф: краще бути відстороненим під час вагітності дружини й звести спілкування до мінімуму, щоб менше її дратувати. На що отримали таку відповідь від психологині Ірини Жукової: «Ви не розумієте, наскільки нам важлива Ваша підтримка і деталі, які можуть здаватись для Вас (чоловіків) неважливими, а для нас (жінок), саме в момент емоційних коливань мати величезне значення. І не важливо що це буде – спільний перегляд фільму, прогулянка разом, чи презентація огірка на тарілочці».

Tatohub.Одеса відкрито в межах Програми “ЄС за гендерну рівність та проти гендерно зумовленого насильства”, яка реалізується спільно структурою ООН Жінки та UNFPA за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Головна відмінність татохабу в столиці — його віртуальність. Клуб запустили у квітні 2021 року — у розпал карантинних обмежень через COVID-19. Власне, необхідність дотримання правил безпеки обумовила початок його роботи в онлайн-режимі. Крім того, з огляду на масштаби міста, такий формат роботи більш зручний для самих учасників клубу.

З огляду на таку особливість, основним напрямком діяльності київського татохабу є просування освітнього компонента за допомогою соціальних мереж. У команді клубу працюють два психологи, які щотижня готують лонгріди на теми, що турбують чоловіків. За словами Олександра Остапи, комунікаційного менеджера Татоhub.Київ, зазвичай, це гендерні стереотипи та нюанси виховання дітей.

«Багато татів бояться показувати, наскільки хорошими татами вони можуть бути. Часто лунають питання, як не втратити мужність у разі ніжного спілкування з дитиною. Також у нас у групі є тати, які самі виховують дітей. Досить часто вони не знають елементарних речей, не знають, до кого звернутися. А тепер, завдяки потужному ком’юніті, мають можливість ділитися досвідом, чути думку не лише фахівців, а й досвід таких самих татів», — ділиться Олександр Остапа.

Поставити питання в групі можна й анонімно, надіславши його електронною поштою. Окрім регулярних постів у фейсбуці, вебінарів та тематичних прямих ефірів, татохаб має свій подкаст, який виходить у двох форматах. Перший — це спілкування із психологом на актуальну для учасників групи тему, а другий — розмова з цікавими татами, які своїм прикладом руйнують гендерні стереотипи. Так, один із випусків був присвячений досвіду чоловіка, який започаткував два дитячих садочки.

Простір рівності

Наразі віртуальний клуб татів налічує близько тисячі учасників, 70 % яких — чоловіки, а 30 % — жінки. За словами комунікаційного менеджера клубу, вони дотримуються політики недискримінації та радо вітають матерів, зацікавлених у їх роботі.

Серед групи столичного татохабу — багато ініціативних татів, які активно беруть участь як у діяльності клубу, так і в піклуванні за дитиною.

«Наприклад, один тато інспектує різноманітні київські місця на доступність для батьків із візочком. Останній був — аеропорт «Бориспіль», — розповідає Олександр Остапа.

Також одним з учасників столичного татохабу є поліціянт Сергій Багаліка. Чоловік перебуває в декреті для догляду за своїм сином. Паралельно з цим, веде блог, де ділиться досвідом піклування за дитиною та просуває тему відповідального батьківства. На думку Олександра Остапи, приклад таких татів сприяє подоланню гендерних стереотипів серед тих, хто не почувається себе впевненим у батьківстві через поширені соціальні установки.

«Ми намагаємося будувати коаліцію чоловіків, які не бояться бути уважними татами. Адже багато хто цього соромиться. Часто бояться публічності, водночас активно відписуються в особисті повідомлення групи. Тут наша основна мета — робити акцент, що я не допомагаю дружині виховувати дитину, а я є повноцінним татом, який виховує дитину на рівні з партнеркою. І це абсолютно окей», — переконаний комунікаційний менеджер Татоhub.Київ.

Попри роботу в онлайн-форматі, київський татохаб також націлений на проведення офлайн-заходів. За місяці роботи команда вже організувала дві події — фільмування відео на пісню гурту «Антитіла» в рамках всеукраїнського флешмобу до Дня родини, а також узяла участь у фестивалі до Дня батька. На заході психологи проводили інтерактивні лекції  на теми батьківського вигорання та як спілкуватись з дітьми, щоб чути та бути почутими, а запрошений спікер проводив лекцію батькам на тему фінансової грамотності для дітей. Тепер у планах клубу — серія заходів, покликаних залучити татів, які виховують дітей самі або ж дітей з інвалідністю.

Олександр Остапа певен, офлайн події — чудовий спосіб розширити аудиторію клубу та збільшити частку свідомих чоловіків у ньому.  Для цього команда татохабу подала проєкт щодо запуску “живого” клубу на розгляд до внесення в громадський бюджет Києва.  “Цією ініціативою ми спровокували початок активнішої співпраці з різними соціальними службами київської адміністрації для виходу на чоловічу аудиторію наживо”, - зазначає Олександр.

Крім того, важливим методом просування ідей клубу є співпраця із засобами масової інформації. Команда розробляє різноманітні формати такої кооперації. Тож, у планах — вихід тематичного подкасту на платформі Суспільного мовлення, співпраця з телеканалом Футбол, а також — серії блогів із теми відповідального батьківства.

Tatohub.Київ відкрито в межах Програми “ЄС за гендерну рівність та проти гендерно зумовленого насильства”, яка реалізується спільно структурою ООН Жінки та UNFPA за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Запоріжжя

​Хоча в Запоріжжі татохаб ще не створено, команда проєкту «Турботато» вже другий рік активно працює з місцевими татами.  Проєкт реалізується в онлайн-форматі у 4-х напрямках. Там регулярно проводиться татошкола, інтерактивна гра — татоквіз, продукуються соціальні ролики для залучення аудиторії до теми відповідального батьківства. Нещодавно був проведений   фестиваль, який об’єднав найактивніших татів Запоріжжя. Адже аудиторія заходів проєкту постійно змінюється.

За словами психолога проєкту Артема Пікущенка, до них долучаються різні тати з різним життєвим досвідом, з різною життєвою позицією і різним досвідом відносин зі своїми дітьми. 

«Уся справа в стереотипах. Запоріжжя — індустріальне місто, де переважають застарілі уявлення про розподіл ролей в родині. Через це буває складно набрати групу серед містян. Ми готові працювати з різними темами та аспектами, аби лише був запит», — зазначає координаторка проєкту Анна Чернова.

Такий стан справ відбивається на статистиці. Із 60 зареєстрованих на цьогорічну татошколу учасників, увесь курс або його частину прослухали  30 чоловіків. Серед тем — робота зі стресом, теорія прив’язаності, гендерно зумовлене насильство та правила здорової комунікації. Артем Пікущенко, психолог проєкту, каже, кожна група татів — особлива і їхні проблеми та запити завжди різні. Так, частина чоловіків не усвідомлює проявів своєї агресивної поведінки, але в прикладах гендерно зумовленого насильства впізнають себе. На декого сильний вплив вчиняє тема прив’язаності та усвідомлення наслідків  їхнього дитячого досвіду спілкування з батьками. Коли тати автоматично поводяться так, як  з ними поводились їхні батьки у їхньому дитинстві: коли говорять “не плач, чоловіки не плачуть”, фокусують увагу не на досягненнях, а на помилках, залишають дитину справлятися зі складними обставинами самостійно, навіть тоді, коли дитина просить допомоги. 

Однією з найбільш динамічних тем, за словами психолога, є також робота зі стресом та обговорення різноманітних способів впоратися з ним.

З держслужби у власну справу заради родини

За словами команди проєкту, попри складність деяких тем, вони отримали чудові відгуки від учасників. Опитування показало, що 71% з них змінили свою поведінку на більш гендерно чутливу.

«Нещодавно мені телефонував учасник торішньої школи Анатолій*. На момент проходження занять він був держслужбовцем, постійно затримувався на роботі, брав частину справ додому. Про близькі стосунки з родиною мови не було. Татошкола стала для нього початком для змін. Він звільнився, почав вирощувати овочі та фрукти на власному городі. Нині бізнес зростає й тепер він уже вирощує цілі поля. А крім того, стабільно приділяє день у тиждень на спільне дозвілля із сином підлітком. Пишаюсь тими змінами, до яких був причетний, — ділиться Артем Пікущенко.

Вихід в офлайн

Татохаб у місті буде створено наприкінці жовтня за підтримки Швеції. Тоді ж команда планує розвивати напрямок спільного дозвілля, аби продемонструвати чоловікам різні можливості та позитивний вплив цього на спілкування з дітьми. За словами комунікаційниці проєкту Олесі Краснокутської, є запит на сімейні події й тут важливо не виключати з процесу матерів.

«Мами дуже часто реєструють партнерів на наш події та часом разом із ними із вимкненими камерами сидять слухають. Також, коли просимо зворотний зв’язок від учасників, чоловіки часто кажуть, що було б добре залучати їхніх партнерок. Часто говорять, що прийшли б, але разом із дружиною. Тож, точно працюватимемо в цьому напрямку», — каже Олеся Краснокутська.

Вплив через лідерів думок

Для залучення непідготовленої до теми усвідомленого татівства аудиторії команда проєкту активно співпрацює з лідерами думок, які просувають принципи рівноправності та відповідального татівства в маси.

«Ми робимо ставку на цей метод просування. Адже в місті бракує публічних прикладів відповідального татівства. Зараз готуємо тематичні білборди з різними відомими людьми. Поки що, на жаль, у Запоріжжі недостатньо тої критичної маси населення, аби проєкт працював лише завдяки сарафанному радіо. Найпростіший спосіб — стукатися до чоловіків через жінок, тобто мотивувати їх мотивувати свої партнерів. Але ми хочемо, щоби чоловіки самі усвідомлювали потребу. Дістатися до тих татів, хто не розуміє проблеми, ігнорує потреби дитини — найскладніше. Але ми будемо намагатися», — зазначає координаторка проєкту Анна Чернова.

Татошкола працює в межах Програми ЄС за гендерну рівність та проти гендерно зумовленого насильства за фінансової підтримки Європейського Союзу.
 
У цьому східноукраїнському місті працює татохаб ремесел і, попри нестандартність спрямування, має велику популярність серед мирноградців. Нині активних учасників клубу — 17, але від події до події ця кількість коливається, адже багато чоловіків долучаються не завжди.

Клуб татів працює на базі шкільної майстерні, де проводять майстер-класи з гончарства, столярної майстерності, слюсарства, створення вітражів, виготовлення пряників, малювання та розпису. Крім того, команда татохабу організовує як триденні родинні сплави на байдарках річкою Сіверський Донець, так і одноденні активності на місцевому водосховищі — «Таторегата». За словами комунікаційниці проєкту Дарії Кондратьєвої, такі нестандартні активності дуже згуртовують родини.

Також серед дозвілля клубу татів у Мирнограді: участь у всеукраїнському флешмобі до Дня сім’ї, у міському фестивалі та неформальні чоловічі бесіди з керівником столярної майстерні Андрієм. Крім того, разом із психологинею той проводить заняття в татошколі.

«Він дуже горить ідеєю проєкту. Через те, що Андрій Вікторович уже давно працює вчителем у місцевій школі, учасники клубу — переважно його учні, тож він для них, по-перше, авторитет, по-друге, вони йому довіряють», — зазначає комунікаційниця татохабу.

З огляду на специфіку Мирнограду, татохаб створює можливості для містян якісно проводити дозвілля з дітьми, адже за словами комунікаційниці проєкту Дарії Кондратьєвої, з цим є проблеми.

«Район, де ми відкрилися не дуже розвинений, досить віддалений. Тут одна школа й пошта, усе інше — магазини, де продають алкогольні напої, таких аж сім. Ба більше, є проблема з наркозалежністю. Тому таких ініціатив, як наша, дуже бракує», — розповідає Дарія.

Для покращення ситуації в Мирнограді ініціативні учасники клубу згуртувалися навколо ідеї облаштування спортивного майданчика та за власний кошт закупили необхідні матеріали. На майстер-класах зі столярства тати власноруч зробили лавочки з дерева, щоби діти й батьки мали комфортний простір для дозвілля.

За словами комунікаційниці, чоловікам важливо бути причетними до подібних речей.

«Зі сторони здається, що в такі моменти вони стають героями для своїх дітей. Їм важливо бути включеними до життя малечі. І це зайвий привід для них показати, що вони можуть більше, ніж просто заробляти кошти. У такий спосіб їм краще вдається вибудовувати емоційні зв’язки з дітьми», — вважає Дарія Кондратьєва.

Мирноград — переважно шахтарське місто. Тому велика проблема для батьків — брак часу для дозвілля з дітьми. Через це татохаб не має сталого розкладу активностей, команда підлаштовується під графік батьків, бо вважає, що «треба бути чутливими до аудиторії, нюансів їхнього способу життя».

Також важливим аспектом роботи татохабу є інклюзивність. За словами Дарії Кондратьєвої, до активностей клубу залучені ромські діти, які концентровано проживають у районі діяльності татохабу.

«Діти ходять до нас на майстерки, у такий спосіб ми маємо можливість через них просувати певні меседжі. Вважаю, що клуб сприяє їхній інтеграції до громади. Їм комфортно в нас, бо вони відчувають, що їх сприймають серйозно та приймають», — ділиться комунікаційниця.

Серед найближчих планів клубу — проведення квесту до Дня шахтаря, запуск тематичного подкасту та робота із залучення нових учасників.

«Тати не говорять прямо, як сильно клуб впливає на їхнє життя. Втім, завжди кажуть, що обов’язково прийдуть ще, і як добре мати таку можливість для дозвілля. Ми даруємо емоції. Помітно, що їм це в задоволення. Вони виходять із наших заходів натхненними», — запевняє Дарія.

Татоhub.Мирноград створено ГО "Портал Пошук" в рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру реалізують, яку чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США
в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

На південному сході Україні клуб татів — дійсно особливий. Крім того, що команда працює як із містянами, а й із навколишніми громадами, фокус їх роботи спрямований на ветеранів війни на Донбасі, а також внутрішньо переміщених особах. Для керівниці проєкту Ольги Фролової, ця тема особливо близька, адже її чоловік брав участь в АТО. Тому команда добре розуміє як масштаб проблеми, так і запити таких татів.

«У роботі з групою ветеранів ми проводитимемо арттерапевтичні майстер-класи з дітьми. Будемо розповідати, як можна трансформувати свою внутрішню агресію через творчість, і наскільки важливо дитині бути з батьком у безпечному та креативному середовищі. Головна проблема полягає в закритості та труднощах, пов’язаних із поверненням до мирного життя, адже незалежно від того хто, де, скільки воював, той час, який чоловік був поза родиною, сильно впливає на стосунки. І в багатьох ветеранів є почуття провини за те, що тата не було вдома декілька років. Від цього страждають чоловіки та діти. Наше завдання — розповісти, як це вирішити, знайти ресурс, безпечно взаємодіяти, і чому це нагально», — розповідає Ольга Фролова.

Крім того, за словами керівниці, це дасть змогу сформувати спільноту з єдиним контекстом не тільки пов’язаним із війною, але й із татівством. Робота з переселенцями ж зумовлена їх великою концентрацією у Бердянську.

Тато в селі

Проєкт «Taтohub. Бердянськ» відомий і за межами прибережного міста. Команду клубу часто запрошують із виїзними заходами до різних навколишніх територіальних громад. За словами Ольги Фролової, попри поширений стереотип, що чоловікам у селі зазвичай не до дітей, такі тати проявляють більшу активність у роботі, аніж учасники з міста.

«Цей стереотип дійсно руйнують реальні історії з нашого досвіду. Тати в селі ставлять конкретні питання: про їжу, відпочинок, ліки, підтримку. Звісно, у цих питаннях деколи є моменти стереотипного мислення, але наш психолог одразу фіксує такі аспекти. Найчастіші в невеличких громадах звучать запити, як знайти час для спільного дозвілля для дітей та з якого віку доцільно долучати малечу до роботи», — розповідає Ольга Фролова.

Попри нещодавній старт проєкту, команду татохабу вже запрошують до співпраці школи, пропонують підіймати теми відповідального татівства на батьківських зборах, а також проводити уроки для учнів.

Татоспорт і татоарт

Перші активності татохабу в Бердянську відбулися в червні 2021 року до Міжнародного дня батька. Нині активна робота клубу ведеться навколо літнього дозвілля. Так, у рамках напрямку «Тато спортхаб» команда співпрацює з клубом моряків та організовує заняття з плавання й парусного спорту. Крім того, тати з дітьми займаються йогою та іншими спортивними активностями. За цим спостерігає психолог команди, який інформує про вплив спільного дозвілля, як на батька, так і на дитину.

Також важливий напрямок роботи бердянського татохабу — «Тато артхаб». Це серія різноманітних творчих майстер-класів для татів і дітей, серед яких живопис, миловаріння, приготування авторського шоколаду. Для їх проведення залучаються активні містяни, яким не байдужа тематика клубу.

Команда бердянського татохабу активно переймає досвід колег. Так, виставка «Нетипові професії» про чоловіків у типово “жіночих” професіях, організована одеським клубом татів, відкрилася й у Бердянську.

Окрім різноманітних активностей, клуб татів впевнено реалізує освітню складову. У рамках проєкту «Факультет татівства» вже провели майстер-клас «Майбутнє дитини очима батьків», під час якого розповіли, як підтримати дитину під час вступу до навчального закладу, як відбувається процес адаптації, як може допомогти батько в цьому, на що очікує дитина та які страхи є в батьків. Також подібні інтерактивні лекції очікуються з тем фінансової грамотності, партнерських пологів та ролі батька в житті дитини.

Ба більше, восени цього року татохаб організовуватиме цілу школу родинних відносин для молоді, на якій вчитиме й жінок, і чоловіків практикам партнерських відносин. Адже на думку керівниці бердянського клубу, гендерні стереотипи формуються і продукуються не лише чоловіками, а й жінками.

Завдяки співпраці клубу з «Товариством Червоного хреста» бердянські тати мають змогу вчитися правилам надання першої медичної допомоги. Також активна кооперація ведеться із місцевою владою, іншими громадськими організаціями, а також представниками міського бізнесу, завдяки чому організовуються заходи в аквапарку, дінопарку, зоопарку тощо.

Як і в багатьох інших містах, у Бердянську є запит від мам на залучення до спільноти. Втім команда клубу прагне сформувати саме чоловіче ком’юніті, де татам буде комфортно ділитися проблемами, досвідом, знаннями. Дуже часто, учасників більшає за допомогою так званого сарафанного радіо, але, крім того, велику роль у залученні чоловіків мають соціальні мережі.

Попри те, що дуже часто під час заходів клубу підіймаються незручні теми, з відкритим спротивом та критикою команда не стикалась. На думку Ольги Фролової, причина в тому, що до них долучаються свідомі тати. Втім, трапляються випадки нездорової поведінки.

«Одного разу випадково прозвучала історія тата, який обмежує доньку в їжі, адже боїться, що та погладшає. Наш психолог одразу реагує на такі дзвіночки та пояснює, що це прояв насильства. Навіть тоді реакція не була агресивна, швидше чоловіка змусили задуматися про свою поведінку», — розповідає керівниця проєкту.

Серед чоловіків надзвичайно актуальна тема сепарації з дитиною. Так, один з учасників клубу, який виховує двох доньок сам, дуже болісно реагує на їхнє дорослішання та боїться відпустити. Своїми переживання він ділиться з психологами команди.

«Він прямо визнає, що ображається через те, що доньки не приділяють йому достатньо уваги, хоча він робить для них усе. Ми наголошуємо на тому, що це природно. Але в нього проблема гіперопіки. Він прагне бути й за тата, і за маму. Йому складно чути наші поради, та все ж це наштовхує його на думки. Що важливо — він хоче змінюватися», — ділиться досвідом Ольга.

Також серед учасників клубу — тати з інвалідністю й ті, хто виховує дітей з обмеженими фізичними можливостями. Тобто, татохаб є абсолютно інклюзивним.

За словами Ольги Фролової, за місяці роботи відчутна лише хороша динаміка: «Це дійсно класний проєкт, який пропускаєш через себе. Дуже радує, що чоловіки публічно діляться своїм досвідом участі в спільноті, з гордістю говорять про це, не соромляться. Це такі маленькі кроки, але вони дієві, адже без цього змін не буде».

Татоhub.Бердянськ створено ГО "ПІВДЕННО-СХІДНА УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ТА АРТ-ТЕРАПЕВТІВ" в рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру реалізують, яку чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США
в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

 

*Імена змінені в цілях приватності.