Новини

Долаючи психологічний бар’єр: як мобільні бригади соціально-психологічної допомоги підтримують родини із віддалених сіл Донбасу

13 жовтень 2020
Bilokurakuno, Troitske MT/Andriy Krepkyh

«Лише коли це зачепило мою дитину, я усвідомив, як сильно я помилявся», — зізнається Олександр*, батько постраждалої від домашнього насильства дівчинки. Колись численні побиття та сварки зруйнували його шлюб зі Світланою, матір’ю дитини. В один момент жінка зникла разом із донькою, не повідомивши жодних деталей про їхнє місцезнаходження. Тоді разом із поліцією Олександр знайшов їх у нинішнього співмешканця Світлани й був шокований — налякана дівчинка вмовляла батька забрати її до себе. Вітчим часто кричав на неї, обмежував у спілкуванні з однолітками та навіть піднімав руку. За допомогою фахівців Білокуракинської мобільної бригади чоловіку вдалося вмовити Світлану добровільно повернути дитину до себе. Після численних консультацій із психологом та соціальним працівником його не впізнають навіть найближчі — Олександр піклується про доньку та літню матір, опікується хатніми справами та забезпечує рідним гідні умови життя.

Керівниця Білокуракинської мобільної бригади Тетяна Стоянова розповідає, такі «хепі енди» в роботі з кривдниками трапляються рідко, але дуже надихають.

«Зазвичай, вони не погоджуються на бесіду, але той факт, що в постраждалої особи є підтримка у вигляді нас їх трохи лякає та змушує до змін»— запевняє фахівчиня.

Таких муніципальних мобільних бригад, які можуть значно розширити свої можливості щодо роботи з постраждалим населенням у віддалених куточках та населених пунктах вздовж лінії зіткнення Донецької та Луганської областей нині сім: у містах Костянтинівка та Слов’янськ, Бахмутському, Лиманському й Мангушському районах Донеччини, а також у Троїцькому та Білокуракинському районах Луганщини. Із червня цього року UNFPA в Україні разом із Міжнародним благодійним фондом «Українська фундація громадського здоров’я» за фінансової підтримки уряду Великої Британії забезпечує їх засобами зв’язку із клієнтами та покриває транспортні витрати, пов’язані з відвідуванням віддалених населених пунктів.

Мобільні бригади соціально - психологічної допомоги мають змогу виїхати також на ті території де ця послуга вельми потрібна, але на жаль, наразі відсутня, надаючи  екстрену психологічну допомогу та забезпечуючи соціальний супровід. Кожна бригада складається із керівника, фахівця соціальної сфери та психолога.

За даними UNFPA, із червня цього року було здійснено 257 виїзди до постраждалих осіб, 93 % з яких стосувалися ситуації домашнього та гендерно зумовленого насильства.

«Мобільність дуже впливає на ефективність нашої роботи, яку ми змогли збільшити за підтримки UNFPA Україна. До цього дуже часто ми були часто залежні від транспорту поліції, медичної служби, нерідко витрачали особисті кошти на таксі, щоб допомогти постраждалим. Тепер ми можемо виїхати до них додому, навіть у віддалений куточок району або прифронтовий населений пункт, й у звичних для них обставинах провести консультацію. Це зменшує психологічний бар’єр до послуги», — зазначає психологиня Бахмутської мобільної бригади Гюльшан Агаєва.

Психологиня МБ переконує, у разі відсутності мобільної бригади, лише 10 % клієнтів зверталися би самостійно до психологів.

«У нас у більшості постраждалих навіть немає доступу до інтернету. Тому зазвичай консультуємо телефоном. Ті, хто проживає в прикордонних селах часто мають проблеми зі зв’язком через підключений роумінг. Дехто не може до нас приїхати за станом здоров’я або за браком коштів. До них ми завжди виїжджаємо й це великий плюс, що є така можливість», — розповідають фахівчині Білокуракинської мобільної бригади.

Фахівці кажуть, що на тлі триваючого конфлікту на Сході роботу в селах ускладнюють постійна стресова напруженість місцевого населення, проблеми з алкоголем, невисокий рівень обізнаності про явище домашнього насильства, брак фінансової спроможності та консервативний устрій родин.

«Багато постраждалих потерпають від принижень і образ роками, але не усвідомлюють, що це не є нормою, бо не бачили іншої моделі родини» — каже Олена Давидова, психологиня Білокуракинської мобільної бригади.

Саме тому одним з напрямків роботи мобільних бригад  є просвітницька діяльність та інформування населення.

«Коли ми здійснюємо плановий виїзд до сел, то намагаємось після закінчення індивідуальної роботи просто зібрати людей, аби розповісти їм про модель та можливість отримання допомоги. Наголошували на аспекті конфіденційності та безкоштовності. Під час розповіді одна жінка усвідомила та зізналась, що над нею чоловік вчиняє психологічне насильство. Ми дали їй рекомендації, що змусило її інакше подивитися на своє життя та токсичні стосунки», — розповідає фахівчиня.

Найчастіше від домашнього насильства потерпають жінки (82 % від загальної кількості випадків). Але, за словами фахівців мобільних бригад, дуже розповсюдженою є ситуація вчинення насильства щодо дітей.

«Найбільша складність — донести до батьків, що діти мають бути їхнім пріоритетом. Бо трапляється так, коли жінка ставить інтереси свого партнера вище, ніж добробут дітей, і захищає кривдника, говорячи, наприклад, що підліток-син провокує на насильство», — зазначає фахівчиня Троїцької мобільної бригади.

Алкоголь як тригер насильства

За даними дослідження «Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок», 55 % кривдників під час вчинення насильства перебували під впливом алкоголю або інших стимуляторів.

Фахівці мобільних бригад на Сході України погоджуються зі статистикою, але запевняють, що на їх практиці цифра більша.

«У значної частини родин наших клієнтів — проблеми з алкоголем, що часто призводить до вчинення насильства», — розповідає психологиня Бахмутської мобільної бригади Гюльшан Агаєва.

Спеціалісти вказують на прогрес у ставленні людей до проблеми. За словами Тетяни Стоянової, керівниці МБ усе більше людей готові говорити про домашнє насильство у їхніх родинах.

«Якщо за весь 2016 рік було лише 74 звернення по району, то нині їх понад двісті», — зазначає фахівчиня.

Нагадаємо, із червня 2020 року UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення розпочав підтримку семи муніципальних мобільних бригад на сході України, що здійснюють виїзди у віддалені населені пункти і вздовж лінії зіткнення та надають соціально-психологічну допомогу постраждалим від гендерно зумовленого насильства. Збільшення потенціалу мобільних бригад стало можливим за фінансової підтримки уряду Великої Британії.