Новини

Результати Індексу благополуччя молоді у Львові

21 липень 2020

Активізація молодіжної політики у Львові розпочалася після перемоги в конкурсі «Молодіжна столиця України» три року тому. За словами директора МолоДвіж Центру Олега Мальця, це стало хорошим драйвером. А після отримання статусу громади-кандидата в рамках ініціативи «Громада дружня до дітей та молоді», Львів долучився до ініціативи обчислення Індексу благополуччя влітку 2019 року. 

«Коли з’явився ІБМ, ми зрозуміли його очевидну перевагу. Для розвитку політик нам не вистачало підґрунтя — бази даних, яка б дозволила побачити, чого саме не вистачає молоді. Ми проводили свої дослідження, але в нас не було методологічної основи, щоби поєднати ці дані. Тепер у нас з’явився реальний механізм, як, маючи результати соціологічних опитувань молоді й муніципальну статистику, отримати загальний Індекс благополуччя й показники з окремих напрямів»,- розповідає Олег Малець.

Для репрезентативності опитування Львів потребував 400 людей, але загалом його пройшли 500. За словами Олега Мальця, це один із результатів вдало налагодженої комунікації. Перед запуском онлайн-платформи, у місті провели публічну презентацію Індексу, залучали лідерів думок і у такий спосіб отримали позитивний фідбек від молоді.

Олег Малець вважає, що показники з усіх субіндексів не є низькими. За його словами, деякі з них — посередні, інші — високі, як у випадку з інформаційно-комунікаційними технологіями. Результат у цій галузі, на його думку, був передбачуваним, бо Львів визнаний IT столицею України.

Здоров’я

Показник Львова у сфері охорони здоров’я склав 0,72. Хоча в місті вже декілька років реалізується ініціатива «Клініка дружня до молоді», молодь про неї знає мало.

«У нас є енна кількість класних проєктів, але не всі з них доходять до користувача. У цьому полягає величезна проблема. Ми живемо в час засилля інформації й донесення важливих речей є все складнішим. У реаліях міста оплата реклами контенту в мережі є бюрократично неможливою. Такі нюанси ускладнюють становище», — говорить Олег Малець.

Під час обчислення субіндексу здоров’я фахівці виявили, що рівень дитячої смертності у Львові вдвічі менший за інші міста України, що є позитивним знаком.

Олег Малець каже, що із початком карантину відбувся перерозподіл коштів міста і значну частину інвестували в медицину, зокрема лікарню швидкої допомоги. 

Освіта

Субіндекс «Освіта» склав 0,76. За словами Олега Мальця, карантин оголив проблему неадаптивності деяких фахівців сфери до дистанційного навчання. Так, ситуація у школах склалася задовільно — учні централізовано навчаються через Google classrooms, а в системі вищої освіти навчальний процес залежить від дій конкретних навчальних закладів.

«У вишах бракує централізованої системи, бо є різні університети, різні кафедри, факультети, і динаміка успішності дуже різниться. Є ті, хто зміг пристосуватися до обставин і карантин не вплинув на навчання. Але є викладачі старшого віку чи ті, хто не має досвіду роботи з цифровими технологіями, і тут ми вже бачимо прогалини десь на 2 місяці», — розповідає Олег Малець.

На його думку, треба працювати над адаптивністю, гнучкістю освітнього процесу та забезпеченням технологічним обладнанням.

Загалом Львів рухається в напрямі stem-освіти, розвитку хімії, фізики, біології — тих наук, які передбачають експерименти й дослідження. Тому в планах — відкриття центру stem-освіти, на базі якого буде проводитись онлайн-навчання у форматі блогів із проведення експериментів.

«Так ми хочемо не лише розвивати природничі науки, але і працювати на промоцію україномовного контенту. Бо в цій галузі його не вистачає і школярі змушені дивитися російськомовний», — каже директор МолоДвіж Центру.

Окрім цього, для утримання фахівців науки в місті була запроваджена програма «Львівська система дослідників». Вона передбачає щомісячну виплату стипендій у розмірі 10 тисяч грн протягом року 10–20 львівським науковцям. У такий спосіб муніципалітет стимулює їх залишатися працювати на благо Львова.

Участь у громадському житті

Хоча місто активно працює над залученням молоді до громадського життя, показник цього субіндексу склав 0,72. Олег Малець зізнається, що очікував вищого результату.

«Ми багато робимо для того, аби молодь брала участь у житті міста. Тому я відчував, що цей показник буде більшим. Однак дані показали, що нам ще є над чим працювати. Ми запустили програму «Львів: Фокус на культуру, яка передбачає найбільше в історії міста фінансування на підтримку культурним інституціям і для розвитку нових креативних продуктів», — розповідає чоловік.

Також місто в карантинних умовах запустило швидку реакцію на виклики — конкурс експрес-проєктів, що дозволяє отримати кошти на їх реалізацію протягом тижня. Однією з переможців стала ініціатива вистав лялькового театру у дворах Львова.

Безпека

Показник безпеки та захищеності у Львові — 0,56, попри те, що в місто вже давно обладнане камерами відеоспостереження. Можливим розв’язанням цього питання Малець бачить покращення благоустрою Львова.

«Якщо робити привітними двори, парки, сквери, облаштовувати їх якісною інфраструктурою, то це може сприяти зростанню відчуття безпеки в місті», — вважає директор МолоДвіж Центру.

Економічні можливості

Показник цього субіндексу — 0,66. Він містить рівні зайнятості та безробіття молоді, залученість до підприємництва, можливості працевлаштування, настрої щодо трудової міграції та аспекти житлової політики. Останні, на думку, Олега Мальця, більше стосуються національної політики, яка потребує реформування. А питання підтримання малого та середнього бізнесу — муніципальної.

«Львів споконвіку був мануфактурним, крафтовим містом. Важко уявити різкий поворот у бік великих індустрій. Тому завдання міста — розвивати мале та середнє підприємництво. Наша молодь дуже креативна. Але молодим і амбітним людям часто не вистачає знань і навичок для втілення цих ідей. Тому правильним рішенням цьому — навчати. Готувати людей, щоби вони могли вибухати своїми класними проєктами», — переконаний Олег.

Минулого року у Львові був створений Центр підтримки підприємництва і введено позицію омбудсмена з питань розвитку бізнесу.

Малець переконаний, чим більш розвиненим буде бізнес, тим меншим буде відтік кадрів в інші міста та закордон.

Львів після

Нині міська влада запроваджує програму «Львів після», що передбачає план виходу з кризи. За словами Олега Мальця, вона базується в тому числі на даних Індексу благополуччя молоді.

«Для того, щоби круті ініціативи не губилися серед інформаційного потоку, ми хочемо створити своєрідний банк ідей, який буде наповнюватися проєктами для реалізації», — розповідає Олег Малець.

За його словами, Львів поставив собі ціль — раз на рік проводити повторне обчислення індексу, аби прослідкувати динаміку розвитку. Він вважає, що за рік це буде «зовсім інша картина світу», з огляду на те, як усе змінилось за місяці пандемії.

«Наше завдання — вчасно реагувати на виклики», — каже Малець.