Ви є тут

Всебічна допомога: як працюють кабінети медико-психологічної допомоги UNFPA Україна із постраждалими від домашнього насильства

Попри юний вік 18-річна Христина* дуже чекала на цю дитину та готувалася до народження дівчинки. Але токсичні стосунки із чоловіком затьмарили радість материнства. Ще під час вагітності жінки 18-річний Володимир* не раз влаштовував сварки без підстав та контролював кожен крок Христини. Після пологів ситуація досягла апогею. Володимир підпалив хату дружини, а налякана та побита Христина опинилася в лікарні зі множинними травмами тіла.

«Тоді мені здавалося, що весь світ проти мене і я ніколи не виберусь із цього стану. Але фахівці пункту медико-психологічної допомоги повірили в мене й довели, що життя може бути інакшим», — ділиться дівчина.

Медики кабінету в місті Рубіжне не лише надали Христині необхідну медичну допомогу, а й ефективно перенаправили до фахівців інших закладів для забезпечення жінки юридичним супроводом та подальшою роботою з психологом. Нині вона разом із дитиною почувається в безпеці в притулку для постраждалих від домашнього насильства, допоки триває судовий процес над агресором.

Кабінети медико-психологічної допомоги  — це пункт, як правило розташований на базі багатопрофільної лікарні, обладнаний сучасною медичною технікою, діагностичними наборами (або експрес тест-системами), лікарськими препаратами тощо з усім необхідним для захисту репродуктивного здоров’я, профілактики ВІЛ, лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, запобігання небажаній вагітності та невідкладної допомоги постраждалим від зґвалтування. Нині таких пунктів в Україні — 17. Шість із них — у Донецькій області, 5 — у Луганській, інші розташовані у Вінниці, Миколаєві, Харкові, Кривому Розі, Одесі та Херсоні. Кожен пункт надає цілодобову безкоштовну допомогу на принципі анонімності. До того ж більшість із них мають окремий вхід.

Головна перевага такої моделі, у порівнянні зі звичайним гінекологічним кабінетом, полягає в особливій підготовці персоналу для роботи із постраждалими від насильства жінками. Тому активне виявлення тих, хто потребує допомоги - в основі діяльності пунктів.

Так, за словами фахівців медико-психологічних кабінетів допомоги  у Покровську, під час огляду пацієнтки вони звертають увагу не лише на об’єктивні симптоми, але й на поведінку жінки, але й на стан її шкіри.

«Ми дуже уважно оглядаємо не лише вагінально, а й загалом. Порізи, синці, садна, зламані нігті, вирване волосся змушують нас обережно ставити додаткові питання. Якщо жінка налякана, знервована та замкнена в собі — це ще один привід для нас дізнатися більше про атмосферу в родині», — розповідає лікарка у Покровську.

Крім того, у разі, якщо в інші медичні заклади міста надходить жінка з ознаками насильства, фахівцям пункту повідомляють про це.

Консультації тет-а-тет

Одна з особливостей кабінетів — конфіденційність пацієнток. Для того, аби побудувати довірливі стосунки з пацієнтками, фахівці пунктів не вимагають повідомляти прізвища або інші особисті дані.

«Досить часто ми просто записуємо «вагітна А» або «вагітна В». Завжди уточнюємо, чи готова жінка до звернення в поліцію й розголосу. У разі її згоди пропонуємо свою допомогу й завжди надаємо всі необхідні контакти інших постачальників послуг, пропонуємо притулок, аби ізолюватися від агресора. Навіть пропонуємо психологічну допомогу телефоном, без ідентифікації себе», — каже директор Покровського перинатального центру Іван Циганок.

Фахівці наголошують, підходи до роботи із постраждалими від домашнього насильства та насильства за ознакою статі дуже суміжні з правилами роботи з ВІЛ-інфікованими жінками й базуються на довірі між пацієнткою та лікарем. Задля цього під час консультацій із кабінету часто виходять медсестри й акушерки.

На думку Наталі Нечепорчук, завідувачки жіночої консультації Рубіжанської міської лікарні, «мистецтво роботи полягає в тому, аби первинна анонімна консультація згодом стала серйозною роботою».

«Як правило, коли людина ховає своє прізвище, вона ховає свою проблему. А про насильство не можна мовчати», — запевняє лікарка.

Робота з агресорами

Часто фахівці стикаються з випадками тотального контролю жінок із боку чоловіків. Тоді ж лікарі намагаються досягти тет-а-тет контакту з жінкою, аби з’ясувати всі обставини ситуації та надати допомогу.

«У нас на обліку стоїть жінка, у якої вже 7-ма вагітність. І чоловік не пускає її в стаціонар. Уже вкотре наполягає на пологах вдома. Під час нечастих зустрічей ми переконуємо її в тому, що домашні пологи в її випадку — великий ризик. Бо з кожною вагітністю збільшується ризик кровотечі», — розповідають фахівці у Покровську.

У подібних випадках медики також нерідко спілкуються з чоловіками-агресорами та повідомляють їм про наслідки їхньої поведінки.

Фахівці кабінетів медико-психологічної допомоги наголошують, за статистикою, усі сплески звернень щодо насильства збігаються з періодом свят та офіційних вихідних.

«Ми аналізуємо кожен випадок і майже завжди алкоголь — головний тригер насильства в родині. Коли в березні був локдаун, не працювали кафе, ресторани, ургентних ситуацій було лише 3. Поступово ця кількість збільшувалась, а в липні зафіксували аж 21», — розповідає Наталя Нечепорчук.

Окрім постраждалих від насильства, фахівці кабінетів консультують у випадках небажаного статевого акту, у питаннях профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом і плануванні вагітності.

До того ж усі кабінети є інклюзивними завдяки спеціальному гінекологічному кріслу, яке адаптоване під потреби людей з інвалідністю та різної статури.

*Імена змінені в цілях приватності та безпеки.

Кабінети медико-психологічної допомоги створені UNFPA Україна спільно із імплементаційним партнером БФ “Здоров'я жінки і планування сім'ї" за підтримки уряду Великої Британії.