34-річна Віталія Дробот із Кременчука працює психологинею понад десять років. Утім, навіть значний досвід і знання технік подолання стресу не вберегли фахівчиню від потрясіння, спричиненого початком повномасштабної війни.

«Як будь-яка людина, я відчула шок, заперечення. У ті дні в мене було багато записів клієнтів. Якщо перший час я трималася, згодом мене “накрило” і я плакала, мабуть, три дні», — Віталія пригадує свій стан у перші дні війни. Особливим шоком для неї стали новини із Бучі.

У квітні місто повернулося під контроль уряду України. Прийти до тями Віталії допомогло повернення до роботи на волонтерських засадах, адже, як каже фахівчиня, було надзвичайно важливо стабілізувати населення під час кризи.

«Я не ринулася повністю у волонтерську діяльність — як-от плетіння сіток, бо розуміла, що моя допомога далі — стабілізація населення та пропрацьовування наслідків війни. Відчувала, що отак точково я можу бути набагато кориснішою», — ділиться психологиня.

Наприкінці липня Віталія доєдналася до роботи мобільної бригади соціально-психологічної допомоги для постраждалих від гендерно зумовленого та /або домашнього насильства у Кременчуку на Полтавщині, яку створив Фонд ООН у галузі народонаселення за підтримки уряду Великої Британії.

Щоб отримати допомогу мобільної бригади звертайтесь за номером: +380662500133;

Контакти мобільних бригад у вашому місті шукайте на сайті UNFPA.