Ви є тут

Як часто трапляються ситуації, що допомога потрібна тут і зараз, а можливості її отримати немає? Як багато людей могли б врятуватися, якби допомога була швидшою?

Інколи час відіграє дуже важливу роль, і бути у потрібний час у потрібному місці - ключ до ефективної допомоги. Саме у таких випадках надзвичайно актуальними стають мобільні бригади. 

Ми звикли думати, що швидка допомога – це про фізичне здоров’я. Однак психологічне здоров’я не менш важливе, і для нього теж є свої “швидкі” - мобільні бригади соціально-психологічної допомоги.

Як змінилася робота та роль бригад під час карантину, чи зросла кількість звернень та чи реально допомагати онлайн – у нашому матеріалі.

Домашнє насильство – кричуща “тиха” проблема

Домашнє насильство було і залишається надзвичайно складним і небезпечним явищем, від якого жінки продовжують потерпати непропорційно. Маючи різноманітні прояви, воно негативно впливає не лише на самих постраждалих, але і на дітей, які часто стають свідками насильства. 

Донедавна Україна взагалі не мала профільного законодавства з цього питання – Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, більше відома під скороченою назвою “Стамбульська конвенція” так і не була ратифікована, а закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству” вступив в силу лише на початку 2019 року. 

Ця тема вважається “сімейною” і табуйованою, постраждалі часто не до кінця усвідомлюють, що поведінка партнера – це дійсно насильство. Воно залишається “тихим”, замовчується, однак статистика стверджує, що кожна четверта українка у віці від 15 до 49 років хоча б раз в житті зазнала сексуального чи фізичного насильства (UNFPA).

Не варто недооцінювати роль психологічного стану у домашньому та ґендерно зумовленому насильстві. Окрім того, що психологічне насильство тяжче виявити, воно є більш поширеним і часто впливає на те, як постраждалі сприймають своє становище. 

Мобільні бригади у таких випадках можуть бути ефективним засобом допомоги. Часто емоційний стан постраждалих залишається поза увагою медиків та правоохоронних органів, однак цим питанням також варто опікуватися. І держава, активісти, неурядові організації почали більше уваги приділяти психологічному здоров’ю постраждалих, ставлячи свою кому у вислові “допомогти не можна ігнорувати”.

Історія мобільних бригад в Україні

Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги були започатковані ще у 2015 році у рамках програми Фонду ООН у галузі народонаселення, яка називалася “Комплексний підхід до вирішення проблеми насильства щодо жінок та дівчат в Україні”. Мобільні бригади надавали оперативну та планову допомогу, створивши таким чином нову модель роботи з постраждалими. 

46 таких бригади існували у 12 областях України за підтримки уряду Великої Британії і працювали протягом 2015-2019 років. Їхнім завданням було інформування постраждалих щодо того, де вони можуть отримати соціальні послуги, відповідну допомогу та захист, а також просвітницька місія у громадах. 

За час свого функціонування ці бригади надали допомогу у понад 67 тисячах випадків домашнього насильства, однак згодом були замінені державними, яких наразі більше трьохсот. Вони працюють під керівництвом Міністерства соціальної політики та керуються у своїй роботі Положенням, яке у 2018 році розробив і затвердив Кабінет Міністрів України.

Однак мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, які працювали у рамках Фонду ООН у галузі народонаселення, не зникли зовсім. Зараз вони надають допомогу учасникам бойових дій в АТО/ООС і членам їх родин. 

У листопаді минулого року Фонд ООН у галузі народонаселення запустив шість мобільних бригад, які прагнуть запобігти домашньому та гендерно зумовленому насильству саме у родинах колишніх бійців, мінімізувати можливу агресивну поведінку та підтримати родини у побудові гармонійних стосунків.

Допомога в карантині: як нові виклики відкривають нові формати

Попри карантин, робота мобільних бригад не зупинилася. У нинішніх умовах шість таких “підрозділів” продовжують надавати допомогу у Київській та Миколаївській областях. 

Однак нові умови потребують нових засобів допомоги. Зокрема, команди використовують у своїй роботі телефони, Zoom, Facebook, Skype і Viber, а також “винайшли” такий собі “тихий” варіант допомоги – шляхом переписки. Це може бути важливо для багатьох постраждалих, адже кривдники часто намагаються контролювати та обмежувати постраждалих у спілкуванні та агресивно ставляться до будь-яких спроб повідомити про проблеми чи насильство.

“Після початку карантину збільшилася кількість звернень щодо психологічного насильства. Наші клієнти стали більше його проговорювати. Факторів багато, наприклад, втрата роботи. Насильство, з яким ми стикалися, включає в себе погрози, шантаж. Тенденція, яку особисто я спостерігаю, – з’явилося більше депресивних думок, зменшилася активність, знизився настрій. Наявне нерозуміння того, що буде далі. Від тривалого перебування в ізоляції у ветеранів часто спостерігається посилення тривожних станів”, – розповідає Анастасія Чернявська, психологиня мобільної бригади з Миколаєва.

Бригади консультують дружин учасників бойових дій та цілі родини у питаннях налагодження стосунків під час карантину, адже багато сімей вперше за тривалий час опинилися разом на такий довгий термін. Окрім цього, продовжують проводитися планові психологічні консультації, функціонують онлайн-групи взаємопідтримки учасників АТО/ООС.

“До нас зверталася родина, яка проходила цикл насильства: збільшення напруги, вибух, каяття. Почалося насильство ще до карантину, ми працювали з ними раніше. Однак саме під час карантину стався новий інцидент. Це було саме психологічне насильство”, – ділиться Анастасія.

Кількість звернень до бригад під час карантину значно зросла – число клієнтів збільшилося на 192%. В окремих бригадах показники звернень виросли у 3.5 рази. 

Більше половини консультацій бригади під час карантину надають телефоном. І хоча каратин одночасно збільшує кількість звернень та ускладнює можливість персонального спілкування, фахівці зазначають, що у онлайн-формату виявилися і плюси: наприклад, так вдається охопити більше людей та зекономити ресурси на освітні заходи.

Увага на учасниках бойових дій – чому це важливо

Згідно з даними, які надало ОБСЄ за результатами опитування, що проводила організація у 2019 році, родини колишніх учасників АТО/ООС майже вдвічі частіше потерпають від сексуального чи фізичного насильства: 31% проти 15% тих випадків, де партнер не брав участь у бойових діях. Ця статистика робить допомогу ветеранам та їх сім’ям ще більш актуальною, особливо враховуючи, що самоізоляція та карантинні обмеження лише підвищують загальний рівень стресу та прояви посттравматичного синдрому. 

До команд, що надають психологічну допомогу, звертаються не лише дружини чи близькі ветеранів, але й самі чоловіки. Усвідомлюючи, що їм потрібна допомога, вони роблять перший крок до змін, шукаючи поради психологів мобільних бригад. 

Працюють команди і з особами з інвалідністю. Психологиня Анастасія Чернявська відзначає, що часто учасники команди можуть навіть і не знати про неї, якщо інвалідність не фізична, однак зазначає, що жодних перешкод для таких людей в отриманні допомоги в бригаді немає.

Особливість бригад, які функціонують в рамках Фонду ООН у галузі народонаселення, – це те, що у команді, окрім соціального працівника, психолога та координатора, задіяний “побратим” – учасник АТО/ООС. “Побратим” вислуховує першим і морально спрощує процес звернення по допомогу, адже значно простіше відкриватися тому, з ким ти маєш багато спільного.

Згідно з новими дослідженнями посттравматичного синдрому та його терапії, яке проводилося у квітні 2020 року, 41% ветеранів звертається за психологічною допомогою після повернення до своєї родини та громади. І модель спілкування з “побратимом”, з яким формується певний емоційний зв’язок, доводить свою ефективність. 

Де функціонують бригади?

Шість мобільних команд працюють у Київській та Миколаївській областях. Зокрема, вони функціонують у Білій Церкві, Вишневому, селищі Бородянка, Миколаєві та області і у Первомайську. Для кожної бригади – свої контакти та консультанти. 

Консультацію можна отримати з понеділка по п’ятницю з 9 до 18 години телефоном, а також у VIber, Skype, Zoom чи листуючись в Facebook. Окрім психологічної підтримки, клієнти можуть розраховувати також на соціальну, проте телефонувати доведеться на інший номер.

Якщо ви не живете безпосередньо у вищезазначених населених пунктах, але живете близько, вам також варто, за потреби, звернутися до бригади. Приміром, команда з Вишневого обслуговує також Боярку та 30 сіл довкола, а також в період карантину консультує онлайн усіх, хто потребує допомоги, незалежно від їх місця проживання. 

Контакти мобільних бригад можна побачити на зображенні. 

Що робити, якщо у моєму населеному пункті не функціонує така бригада?

Якщо ви не живете у цих населених пунктах або не є членом родини учасників АТО/ООС, але потерпаєте від насильства, – обов’язково зверніться на гарячу лінію. 15 47 – короткий номер для постраждалих від домашнього насильства, дзвінок на який можна здійснити  безкоштовно та цілодобово. Також ви можете звертатися безпосередньо до поліції за номером 102. 

Всеукраїнські номери гарячої лінії з запобігання домашнього насильства – 116 123 та 0 800 500 335. Більш детальну інформацію щодо притулків, екстреної та психологічної допомоги ви можете дізнатися на сайті Розірви коло.

Домашнє насильство та психологічні проблеми, як індивідуальні, так і родинні, не зникли за закритими дверима самоізоляції. Насильство не ставиться на паузу та не зважає на карантин. Ба більше: кривдники отримали ще більше контролю над постраждалими. 

Саме тому важливо знати, що робота сервісів з протидії насильству хоч і змінилася, але не зупинилася. Попри необхідність виходу в онлайн та збільшення звернень, бригади, а також інші надавачі спеціалізованих послуг для постраждалих від насильства – шелтери, денні центри – роблять усе можливе для психологічної та соціальної допомоги. 

Команди фахівців невпинно працюють для того, щоб вірус домашнього насильства не поширювався країною, долаючи виклики нових форматів і нової реальності. “Швидка психологічна допомога” на карантині потрібна і залишається доступною для вас.