Прес-реліз

Відповідальність за домашнє насильство і насильство за ознакою статі: новели Кримінального кодексу України

12 лютий 2019

За ініціативи UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення у Києві пройшла науково-практична конференція «Відповідальність за домашнє насильство і насильство за ознакою статі: новели Кримінального кодексу України».

У заході взяли участь практики права, серед яких - прокурори, судді, юристи та представники поліції, які реагують на випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Головною темою конференції стали зміни до Кримінального кодексу України, що набули чинності 11 січня 2019 року.

Народна депутатка, Ірина Луценко, яка ініціювала в 2017 році прийняття Закону № 2227-VIII, зазначила: «Домашнє насильство є не класичним злочином, а відтак вимагає вкрай індивідуального підходу до кожної сім’ї, включаючи роботу із кривдником та увагу до психологічних аспектів проблеми – особливо тих, що стосуються дітей. Внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України є великим кроком, проте попереду залишається багато роботи».

Заступниця Міністра соціальної політики, Наталка Федорович, звернулася до учасників та учасниць: «Ви своєю експертною професійної позицією допоможете не лише правильно застосувати прийняті норми, але й змінити свідомість суспільства – укріпити нетерпимість до домашнього насильства, що є нашим ключовим завданням».

Авторами першого науково-практичного коментаря новел Кримінального кодексу України, які запроваджуються згідно із Законом України № 2227-VIII від 06 грудня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» є Микола Хавронюк та Олександр Дудоров.

Зміни спрямовані на посилення кримінально-правового захисту осіб, які потерпіли від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають революційний характер, серйозно змінюють усталені підходи до здійснення судочинства у таких справах та кримінального переслідування кривдників, а отже потребують роз’яснення та тлумачення, на які зможуть спиратися практики у ході професійної діяльності. Відтак, разом із авторами першого науково-практичного коментаря новел Кримінального кодексу України юристи розглянули нову термінологію, особливості провадження та призначення покарань у випадках насильства.

Нагадаємо, Закон України № 2227-VIII набув чинності 11 січня 2019 року за виключенням окремих положень, які вже діють (зміни до ст. 67 ККУ). Ухвалені зміни, серед іншого, стосуються криміналізації домашнього насильства (ст. 126-1 ККУ), примушування до шлюбу (ст. 151-3 ККУ), незаконного проведення аборту або стерилізації (ст. 152 ККУ), запровадження обмежувальних заходів щодо особи, яка вчинила домашнє насильство (ст. 96-2-1 ККУ), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів та непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 ККУ). Крім того, зміни до кримінального законодавства закріплюють оновлений підхід до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, запроваджуючи концепцію «добровільної згоди» та факт «проникнення» як розмежування між зґвалтуванням та іншими формами сексуального насильства.