Новини

З фокусом на молодь: як UNFPA допомагає містам України ставати кращими

26 червень 2020

На одному з дворів львівських багатоповерхівок значне пожвавлення. Цілі родини вийшли на балкони, хтось визирає з вікон, чути дитячий сміх та оплески. Уся увага мешканців двору зосереджена на імпровізованій сцені — актори Львівського лялькового театру дають виставу «Колобок» просто неба у дворі будинку. «Це чудовий досвід! Уроки уроками, але діти потребують розваг і на карантин, коли всі діти сидять вдома», — каже мама двох дітей Марта. Цю ініціативу запровадили в рамках програми «Львів 2020: Фокус на культуру». Після втрати містом статусу культурної столиці України та для покращення показника залученості молоді до громадського життя (одного із ключових показників Індексу благополуччя молоді), міська влада звернула більше уваги на реформування культури.

 

Львів став одним із міст України, що долучилися до ініціативи обчислення Індексу благополуччя молоді (ІБМ). Проєкт, реалізований UNFPA в Україні з 2017 року, дає можливість муніципальній владі зрозуміти, як молоді люди оцінюють стан речей у семи ключових сферах життєдіяльності: здоров’я, освіта, економічні можливості, участь у політичному житті,громадянська активінсть, доступ до інформаційно-комунікаційних технологій безпека та захищеність, та скерувати відповідну політику. За словами Павла Замостьяна, заступника представника UNFPA в Україні, це особливо актуально в умовах децентралізації.

 

«Молодь — це не абстрактне поняття, а надзвичайно динамічна група із 6 млн людей. Їхнє формування відбувається саме в рідному місті. Для України актуальна проблема міграції в більші міста такі, як Київ, Львів, Одеса й за кордон у пошуку кращих можливостей. Ми створили інструмент, який сприятиме створенню більш комфортних та привабливих умов для життя на місцях, а також налагодить діалог між владою та молоддю. Якщо всі умови для самореалізації будуть доступні в місті, аргументів за те, щоби залишитись, буде більше, аніж за те, щоби поїхати», — вважає Павло Замостьян.

 

За його словами, використання індексу дає змогу розробляти політику «більш виважено, ґрунтуючись на даних, доказовості, а не лише на емпіричних роздумах чи емоціях».

 

Окрім того, Індекс є чудовим інструментом для залучення молодих людей до прийняття рішень у власному місті.

 

«Це платформа для мобілізації молоді, аби залучити їх до процесу прийняття рішень, зробити муніципальну політику зрозумілою для них, щоби молодь відчула себе частиною містоврядування»,- розповідає заступник представника UNFPA в Україні.

 

Під час формування семи субіндексів Фонд ООН у галузі народонаселення спирався на Цілі сталого розвитку ООН та досвід вимірювання Глобального індексу розвитку молоді та Глобального індексу добробуту молоді. Інструмент розробляли у співпраці з фахівцями Інституту демографії й соціальних досліджень, які створили математичний апарат для обчислення показників. Для вимірювання Індексу благополуччя молоді використовується статистика міста та результати опитування молоді. Так, у результаті інтеграції даних місто отримує загальний показник задоволеності життям та результати в окремих галузях.

 

«Пілотний проєкт у Кременчуці ми реалізовували вручну, у паперовому вигляді. А у 2019 році після урахування всіх помилок була запущена онлайн-платформа, на якій молодь проходить опитування після реєстрації. Усі питання анонімні. Для репрезентативності потрібно щонайменше 300–400 відповідей, однак це залежить від кількості населення міста. Тому є одне обмеження для участі в ініціативі — кількість населення міста має бути не менш ніж 50 тисяч. Якщо менше — важко набрати необхідну статистику й досягти репрезентативності, — розповідає Павло Замостьян.

 

На етапі розроблення платформи в UNFPA передбачили систему винагород для мотивації молодих людей брати участь в опитуванні. Унаслідок домовленостей із місцевим бізнесом, кожен учасник та учасниця опитування отримують знижки на товари й послуги у своєму місті.

 

Інструмент дає можливість проводити повторні раунди опитування, а оцінку Індексу благополуччя можна спостерігати в динаміці.

 

«У цьому полягає головна перевага — місто отримує результат Індексу, опрацьовує ці дані, запроваджує нові ініціативи або удосконалює чинні. Через рік-два проводить повторне опитування й бачить ефективність своїх дій», — зазначає Павло Замостьян.

 

Окрім того, що використання продукту — довготривале, онлайн-платформа дає змогу проводити на її базі інші соціологічні дослідження — достатньо лише розробити їх дизайн і запустити.

 

Кременчук

 

Коли у 2017 році меру Кременчука Віталію Малецькому запропонували долучитися до проекту ти визначити Індекс благополуччя молоді, він із радістю погодився. Для міста молодіжна політика не є новацією. З 2000 року там діє Молодіжний парламент.

 

«У нас дуже активна молодь. Місто запроваджує програму «Молодь Кременчука», яку пишуть не чиновники мерії, а молоді люди. Після розгляду міською радою її реалізують. Наше завдання — підтримка ресурсами», — каже заступниця мера Ольга Усанова.

 

Так Кременчук став першим містом України, яке протестувало ініціативу.

 

«Це було цікавою пропозицією з наукової точки зору, — розповідає Ольга Усанова. — Також ми розуміли, що цей інструмент дасть нам можливість працювати не навмання, а прицільно, щоб покращити життя молоді в місті».

 

Під час першого досвіду обчислення фахівці використовували класичні методи соціології: проводили опитування face-to face, глибинні інтерв’ю, організовували фокус-групи та запустили Google-опитування. Отримані результати стали основою моделі онлайн-платформи.

 

Спочатку загальний індекс благополуччя міста становив 0,67 з 1. Але з плином часу та обставин індекс зріс до 0,71.

 

«Ми вже можемо відзначити позитивну динаміку — рівень задоволеності молоді життям у Кременчуці зростає. Якщо дивитись у розрізі семи субіндексів, то можна констатувати й поліпшення показників, і погіршення, як у випадку з безпекою та захищеністю», — зазначає заступниця мера.

 

Несподіванкою став показник безпеки та захищеності — він виявився найнижчим серед усіх субіндексів. Якщо первинний результат становив 0,49, нині він опустився до рівня 0,30. Павло Замостьян пов’язує це з війною на Донбасі. А муніципальна влада вже визначила роботу в цьому напрямі своїм пріоритетом.

 

«Вони розгорнули проєкт зі встановлення системи відеоспостережень по місту. Це рішення було прийнято виключно за результатами обчислення індексу», — розповідає Павло Замостьян.

 

Так, у травні цього року Кабінет Міністрів підписав розпорядження про виділення майже 13 млн гривень на проєкт «Безпечне місто». Найближчим часом почнеться його реалізація.

 

«Ми будемо встановлювати системи відеоспостереження насамперед в закладах постійного перебування дітей та молоді. Створимо ситуаційну кімнату, звідки будемо проводити моніторинг, щоб мати можливість оперативно реагувати на кримінальні прояви. Завдяки індексу ми побачили слабке місце, почали роботу в цьому напрямі й вже маємо проміжний результат — отримали ресурси на покращення ситуації. Якщо ми не помиляємось, то під час наступного розрахунку Індекс продемонструє позитивну динаміку», — ділиться Ольга Усанова.

 

Найкраще молодь Кременчука оцінила стан ситуації з інформаційно-комунікаційними технологіями — 0,98. Заступниця мера Ольга Усанова пояснює це тим, що в місті є нормальне покриття інтернетом, мобільним зв’язком, а також вільний доступ до wi-fi у парках та скверах.

 

Львів

 

Активізація молодіжної політики у Львові розпочалася після перемоги в конкурсі «Молодіжна столиця України» три року тому. За словами директора МолоДвіж Центру Олега Мальця, це стало хорошим драйвером. А після отримання статусу громади-кандидата в рамках ініціативи «Громада дружня до дітей та молоді», Львів долучився до ініціативи обчислення Індексу благополуччя влітку 2019 року. 

 

«Коли з’явився ІБМ, ми зрозуміли його очевидну перевагу. Для розвитку політик нам не вистачало підґрунтя — бази даних, яка б дозволила побачити, чого саме не вистачає молоді. Ми проводили свої дослідження, але в нас не було методологічної основи, щоби поєднати ці дані. Тепер у нас з’явився реальний механізм, як, маючи результати соціологічних опитувань молоді й муніципальну статистику, отримати загальний Індекс благополуччя й показники з окремих напрямів»,- розповідає Олег Малець.

 

Для репрезентативності опитування Львів потребував 400 людей, але загалом його пройшли 500. За словами Олега Мальця, це один із результатів вдало налагодженої комунікації. Перед запуском онлайн-платформи, у місті провели публічну презентацію Індексу, залучали лідерів думок і у такий спосіб отримали позитивний фідбек від молоді.

Презентація Індексу у Львові, 2019 рік.

 

Олег Малець вважає, що показники з усіх субіндексів не є низькими. За його словами, деякі з них — посередні, інші — високі, як у випадку з інформаційно-комунікаційними технологіями. Результат у цій галузі, на його думку, був передбачуваним, бо Львів визнаний IT столицею України.

Наприклад, показник Львова у сфері охорони здоров’я склав 0,72. Хоча в місті вже декілька років реалізується ініціатива «Клініка дружня до молоді», молодь про неї знає мало.

«У нас є енна кількість класних проєктів, але не всі з них доходять до користувача. У цьому полягає величезна проблема. Ми живемо в час засилля інформації й донесення важливих речей є все складнішим. У реаліях міста оплата реклами контенту в мережі є бюрократично неможливою. Такі нюанси ускладнюють становище», — говорить Олег Малець.

 

Під час обчислення субіндексу здоров’я фахівці виявили, що рівень дитячої смертності у Львові вдвічі менший за інші міста України, що є позитивним знаком.

Олег Малець каже, що із початком карантину відбувся перерозподіл коштів міста і значну частину інвестували в медицину, зокрема лікарню швидкої допомоги. 

А ось показник безпеки та захищеності у Львові — 0,56, попри те, що в місто вже давно обладнане камерами відеоспостереження. Можливим розв’язанням цього питання Малець бачить покращення благоустрою Львова.

 

 

«Якщо робити привітними двори, парки, сквери, облаштовувати їх якісною інфраструктурою, то це може сприяти зростанню відчуття безпеки в місті», — вважає директор МолоДвіж Центру.

 

Нині міська влада запроваджує програму «Львів після», що передбачає план виходу з кризи. За словами Олега Мальця, вона базується в тому числі на даних Індексу благополуччя молоді.

 

«Для того, щоби круті ініціативи не губилися серед інформаційного потоку, ми хочемо створити своєрідний банк ідей, який буде наповнюватися проєктами для реалізації», — розповідає Олег Малець.

 

За його словами, Львів поставив собі ціль — раз на рік проводити повторне обчислення індексу, аби прослідкувати динаміку розвитку. Він вважає, що за рік це буде «зовсім інша картина світу», з огляду на те, як усе змінилось за місяці пандемії.

 

«Наше завдання — вчасно реагувати на виклики», — каже Малець.

 

 

Миколаїв

 

Миколаїв став третім містом, де вже обчислили Індекс благополуччя молоді. 

 

«Коли нам запропонували долучитися до ініціативи UNFPA, ми з радістю схопилися за таку можливість. Так історично склалося, що Миколаїв довгий час був закритим містом. Нині ми хочемо його популяризувати як для інших регіонів України, так і для самих миколаївців. Показати нашим хлопцям та дівчатам, що в місті є позитивні зрушення», — розповідає Олександр Рябенко, голова Управління молодіжної політики, Миколаївської міської ради.

 

Для міста також актуальна проблема освітньої та трудової міграції, та, на думку Олександра, звернення уваги на потреби молодих людей може частково її вирішити.

 

«Завжди будуть ті, хто від’їжджає, але є велика кількість тих, хто залишиться зі своєю власною мотивацією. Щоб таких людей було більше, ми звертаємо увагу на потреби молодих людей. Сьогоднішні 20-річні студенти — це завтрашні 30-річні бізнесмени, які розвиватимуть Миколаїв. Слухаючи їх сьогодні, ми можемо зрозуміти, яким наше місто буде за декілька років», — вважає Олександр Рябенко.

 

 

У місті створена Рада молодіжної політики при міському голові, у яку входять 49 представників громадянського суспільства та органів студентського самоврядування. Вони пропонують ідеї, які потім їм допомагають імплементувати. За словами Олександра, у розрізі останніх 10 років тенденція прислуховування до молоді перейшла від декларативного формату до практики.

 

Так, міська програма передбачає створення конкурсу бізнес-планів для молоді та створення молодіжного центру.

 

За словами Рябенка, нинішній фокус — пропаганда здорового способу життя серед молоді.

 

Також, проводиться інформаційна кампанія з популяризації місцевих вишів — муніципальна влада розмістила борди «Залишайся в Миколаєві, навчайся на хвилях».

 

Загалом Миколаїв налаштований позитивно до ініціативи й можливий варіант локалізації індексу.

 

«Ми будемо обчислювати індекс кожного року, вираховуючи динаміку. Надалі можна буде спробувати ще більше локалізувати ініціативу та обчислити індекс у районах міста, і навіть у навчальних закладах. Це реальний інструмент, який можна використовувати для визначення проблемних питань різних верств населення. Ідеї є різні, залишилося лише їх реалізувати», — говорить Олександр Рябенко.

 

Павло Замостьян каже, що протягом двох років у планах Фонду залучити до ініціативи 20 міст України. Уже налагоджена співпраця з Тернополем, Сумами, Маріуполем, Луцьком, Києвом, Дніпром, Херсоном, Луцьком, Мелітополем та Кам’янцем — Подільським.

Фонд ООН у галузі народонаселення закликає інші міста приєднуватися! Долучитися можна абсолютно безкоштовно. Необхідно лише бажання, невелика співпраця в технічному плані, залученість фахівця з мерії й підтримка молоді. Фактично, Фонд передає місту готовий продукт, навчає фахівців та підтримує в реалізації щонайменше протягом року. Детальніше можна дізнатись тут.